Випук новин
Років 10 тому легендарні радіо-гумористи Доцик та Шльома пожартували з одного з дикторів. Вони замалювали всі літери «с» з роздруківки випуску ранкових новин. Диктор, треба віддати належне, відчитав все без запинки від початку і до кінця. Але ранковий ефір розбавив жарт про «випук» а не «випуск» новин. На відміну від описаного жарту, чимало інших інформаційних подач українських мас-медіа за наповненням більше нагадують не випуски, а саме «випуки». Про один з таких – далі у статті.
Телеканал «ZIK» із самого початку позиціонується як провокативно-скандальний з турботою про львів’ян. Цю дивну суміш придумав не автор статті, а повідомили про неї керівники нового львівського телеканалу. І їм неважливо, що в голові глядачів слабо в’яжуться між собою скандали і турбота. Виглядає на те, що для керівників і власників новоствореного телеканалу важливішим є власна думка і той факт, що їх самих така концепція неабияк тішить.
Треба віддати належне спробам працівників та керівництва «ZIKу» зробити свій телеканал цікавим для глядачів. Шкода лише, що робиться це за рахунок не завжди легальних і моральних дій. Так, скажімо, програма «Хто тут живе?» в основі своїй має просту і добре знану українцям сусідську заздрість. Ту заздрість, яка нерідко призводить до пожеж, грабунків і вбивств і лише через те, що по сусідству хтось живе краще і багатше. Розробники програма в буквальному розумінні повідомляють глядачів хто живе і тому чи іншому помешканні. Щоправда, ведучі та журналісти, мабуть, забувають про те, що Львів не належить до міст-мільйонників, в яких мало хто знає місця проживання можновладців. Однак, недарма кажуть, що Львів – це маленьке село. Запитайте в першого-ліпшого львів’янина чи знає він де живе той чи інший львівський можновладець. Відповідь буде отримана, швидше за все, з першої-другої спроби. Якщо ж йдеться про якогось дрібного посадовця, то, можливо, його доля є нецікавою для людей?
Та повернімось до програми «Хто тут живе?». В одній з програм було отримано чіткий алгоритм як визначити чи є людина корумпованою, чи ні. Коли йшлося про родичів одного з очільників Львівської області, згадали про родича, який за роботу на Залізниці отримує зарплату 2500 грн., при цьому проживаючи у 3-кімнатній квартирі вартістю 50 тис. дол. Ведучий не довго думаючи робить простий висновок: «Він корупціонер!». І ведучому байдуже, що такі висновки може робити виключно суд. Ймовірно, якби названий «корупціонер» дивився б цю програму, то він, можливо, міг би тільки порадіти з того, що часи сталінських трійок і судів без слідства залишились далеко позаду. Інакше журналісти з розмахом інквізиції їздили б львівськими вулицями і самочинно розводили вогнища для спалювання злісних «корупціонерів».
Кажуть, що зміїна отрута в поміркованих порціях рятує життя, а в необмежених – убиває. Так само і журналістикою: інколи перо може кинути рятівне коло, а деколи знищити людину «під корінь». Тож забавлятися з журналістикою просто заради «цікавості» натовпу – нерозумна і нерозважлива річ, яка може мати непередбачувані наслідки як для самих журналістів, так і для цілої громади.
Автор - Геннадій Бровка, заслужений журналіст України
До списку статтей
