Парк Костюшка (нинішній парк ім. Івана Франка)
Перший публічний парк в Україні, розташований на північно-східному схилі узгір'я, що підноситься над Львівською улоговиною. Площа — 11.6 га.
Заснований парк на території колишніх міських полів, що знаходилися у власності багатої міщанської сім'ї Шольц-Вольфовічей.
Парк «Високий Замок»
Парк «Високий Замок», що велично підноситься над багатовіковим Львовом, об'єднує в собі старизну з сучасністю. Закладений в 1838 році на ділянці двох гір — Княжій і Замковій і сполучаючій їх улоговинці. Княжа гора була уподобана ще князем Данилом Романовичем для свого західного форпосту — тут майже сто років височіла оборонна твердиня, що захищає західні околиці Русі від татаро-монгольських орд.
Стрийський парк
Це один з красивих парків площею близько 60 гектарів з різноманітною добре розвиненою флорою, перетнутим рельєфом і живописними видами. Коли Львів належав Польщі, це був один з кращих зразків ландшафтних парків Європи, прикраса Львова, улюблене місце відпочинку, джерело натхнення для поетів і композиторів. Закладений в 1887 році досвідченим міським садівником А. Рерінгом. Парк славиться багатою колекцією цінних і рідкісних дерев і чагарників.
Личаківський парк
В середині минулого століття в північно-східній частині Львова за рогаткою, яка визначала межу міста, був пустир. На ньому в 1894 р. за участю відомого паркового архітектора А. Рерінга (автор Стрийського парку) був закладений парк площею 6 гектарів (нинішня площа — 12,36 га). Були засипані піщані і глиняні кар'єри, розбиті доріжки, що йдуть по периметру парка, — біля вулиць Личаківської і Пасічної і що звиваються на схилах розлогих ярів. У 1905 році, над крутим схилом з боку Личаковськой вулиці був споруджений пам'ятник польському національному героєві Б. Гловацькому, що зберігся і до цього дня. Личаківський парк є пам'ятником садово-паркового мистецтва місцевого значення.
У 1914 році на території, що примикає до Личаківського парку, закладений меморіал Холм Слави загиблим під час Першої світової війни. Після Першої Світової війни було споруджено новий меморіал, оскільки старий пам'ятник був зруйнований ще австро-угорськими властями.
Парк «Залізна вода»
Парк «Залізна вода» закладений в 1905 році на схилах яру Полтви, на двох горбах, що з'єднуються у верхній частині плато. На території парку можна бачити виходи мергелів, що є причиною появи численних джерел. Наявність в джерельних водах заліза і дало своєрідну назву місцевості.
Пересічений рельєф місцевості, хвилясті узгір'я і плато дозволили створити неповторний зелений острівець серед міської забудови центральної частини Львова.
Парк «Знессіння»
Регіональний ландшафтний парк «Знессіння» є одним із старовинних і живописних куточків Львова. Він розташований в північно-східній частині міста. Горби «Знесіння» разом з Високим Замком формували відомий ще з гравюр XV—XVIII сторіч силует міста. Звідти відкривається панорама Львова і його передмість, особливо північній частині. Всього у 20 хвилинах ходьби від центру на 154 гектарах зберігся ландшафт, багатий пам'ятниками природи, історії, культури. У парку зустрічаються рідкісні степові рослини, оголені пісковики і вапняки з скам'янілими залишками морської фауни, покриті лісом горби, долини з озерами і потоками. У парку в цілісності збереглися стародавні городища, храми і монастирі, старовинне кладовище і традиційні забудови. Саме тут знаходиться музей народної архітектури «Шевченківський Гай», представлений численними будинками зі зрубу. Одночасно парк є одним з найбільш запущених і недоглянутих, поряд з ним знаходяться екологічно шкідливі підприємства.
Парк «Горіховий Гай»
Парк «Горіховий Гай» розташований в південній частині міста. Загальна площа близько 40 га, територія розділена полотном залізниці на дві частини. На території парку знаходяться два озера і так звана Олеська долина, по якій протікає струмок Вулька, що впадає в Полтву. Назва парку маловживана і, як правило, незнайома львів'янам, вона походить від численних горіхів, що виростають в парку. До парку примикає кінотеатр «Сокіл». В даний час парк знаходиться в запущеному стані.
Погулянка
Польська інтелігенція називала цей парк лісом Венгльовського — багатого львівського адвоката, який, придбавши в 1799 році ділянку лісу, побудував на нім палац, де часто збиралася міська знать. Літом на посипаних піском доріжках і сонячних галявинах, красуючись у вишуканому одязі, прогулювалися львівські вельможі і багаті міщани. У той час парк граничив з ділянкою міста, де була забудова простих селян. Селяни спостерігали за виходами багатих міщан і коментували їх відпочинок, ось прогулюються і красуються тут, у той час коли ми важко працюємо на них. Напевно від таких роздумів і пішла назва парка Погулянка.
Шевченківський гай (стара назва — Кайзервальд)
Шевченківський гай розташований в північно-східній частині Львова на території близько 84 гектарів. Парк має поліфункціональне призначення і включає дендропарк, Шевченківський меморіальний комплекс і музей народної архітектури і побуту західних областей України. Музей сформований за етнографічним принципом, в нього входять: Бойковщина, Гуцульщина, Лемківщина, Поділля, Полісся.
У парку представлені автентичні дерев'яні будівлі зі зрубу, привезені сюди з усієї країни.
Парк культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького
Популярним був у Львові в давність Пелчинський ставок. Належав він до системи ставків, сполучених струмків, що збирає воду з Вулецьких горбів і впадає в річку Сороку. Була тут так звана військова купальня. Сюди, за круту Цитадель, часто йшла від шуму і жари міська знать. Тут можна було покататися верхи, порибалити, а в свята подивитися військові ігри. Взимку на ставку влаштовувався каток.
З часом, на початку XX ст., коли місто почало інтенсивно розбудовуватися, вузькі струмки висохли, а разом з ними висох і Пелчинський ставок. Довгий час тут була неприваблива пустка. Лише у 1951 році між вулицями Стрийською, Гвардійською і Дзержінського (нині — Виговського) почалися роботи по закладці парку.
Снопковській парк
Снопковській парк закладений в 1959—1963 рр. між вулицями Південною, Кримською і Зеленою і займає площу 60 гектарів. Раніше тут був пустир, посеред якого руділи піщані і глиняні кар'єри колишніх цегляних заводів.
Верхнє плато від вулиці Південною і ніжнєє — від вулиці Сині мають регулярне планування, решта території спланована в ландшафтному стилі. Мережа алей і доріжок прокладена з таким розрахунком, щоб краще розкрити красиві види парку з перспективою на цікаві місця Львова, а також добитися максимальної пропускної спроможності під час масових відвідин найбільшого стадіону міста, де відбуваються футбольні матчі за участю одних з найкращих команд України і зарубіжних країн.
|
|
