«Не хочете Ющенка за 5 гривень, візьміть Шуфрича задурно!»
Так дешево політики ще не продавалися!
- Продаються політики?! Кризові ціни: за кожного – лише п’ять гривень! Так дешево політики в Україні ще не продавалися!
Не хочете Ющенка за п’ять гривень? Візьміть Шуфрича задурно! Два політики за сім п’ятдесят, три – за десять гривень! Непитущий міністр Луценко, міс “Зелене бікіні” Валентина Семенюк на пляжі, унікальні фотографії Тимошенко, Януковича та львівських можновладців – Миколи Кметя та Андрія Садового! Вийшовши на проспект Свободи (у День Конституції!) з фотографіями українських політиків, ми хотіли, по-перше, скласти своєрідний рейтинг популярності політичного бомонду та почути “глас народу”, а по-друге, з’ясувати, чи можна хоч якось заробити на можновладцях. Ну не все ж їм на нас заробляти! З архіву газети вибрали близько тридцяти оригінальних фотографій Ющенка, Тимошенко, Януковича, Зварича, Тягнибока, Парубія, Семенюк, Шуфрича, баби Параски та інших відомих особистостей. Наш художник Юля Ліщенко намалювала плакат з написом “Продажні політики”.
Ми не мали на меті звинувачувати будь-кого з політиків у продажності – йшлося лише про продаж фотографій, на яких ці політики зображені. Місцем продажу вибрали славнозвісну “клумбу” біля пам’ятника Шевченку, де завжди товчуться охочі потеревенити на політичні теми. Щойно ми поставили столик, зібрався натовп – навіть фотографії як слід не встигли розкласти.
«Янек» йшов як гарячі пиріжки
- Пане, купіть мера! Не хочете? Тоді візьміть губернатора! Не хочете губернатора, то візьміть прем’єр-міністра! А якщо не хочете прем’єр-міністра, то купіть президента! Що то є 5 гривень?! А за них цілого президента можете купити!
Першими продали фото... Януковича, на якому він танцює з Могилевською. Один чоловік, побачивши це фото вже у руках покупця, поцікавився: “А у вас є ще такий Янукович?”.
На наш подив, лідер Партії регіонів користувався на проспекті Свободи найбільшою популярністю. І не лише з Могилевською. Придбали у нас “Янека” з пшеничним снопом на полі і в офіційному “кабінетному” антуражі. Фото “проффесора” “розмели” за лічені хвилини, нам довелося алярмом додруковувати його знімки, щоб задовольнити попит. Щоправда, чимало наших клієнтів купували Януковича не з політичних чи ідеологічних міркувань, а, як нам здалося, “по приколу”. Більшість знімків придбали туристи.
- Миколо, дивись, це ж наш Янек! Давай візьмемо! – радісно пропонував своєму другові хлопець з Дніпропетровська.
- Заберіть його звідси! – обурювався натомість якийсь дідусь. Двічі був у криміналі, а пхається у президенти!
«Купи собі пару – Гриця і Варвару!»
Другим нашим здивуванням була практично нульова популярність фотографій Юлії Тимошенко. Знімки прем’єр-міністра ми мали дуже цікаві: на одному з них її сфотографували у гелікоптері, на другому вона позувала у шахтарській касці, на третьому мило усміхалася поруч з президентом, на четвертому – стояла у світлі софітів разом із примадонною Аллою Пугачовою. Останню таки купили, правда, довелося “скинути” одну гривню. Придбали і фото Тимошенко та Ющенка “в обнімку”. “Вони завжди сваряться, де ще я їх разом побачу?” - пояснив покупець.
- Купи собі пару – Гриця і Варвару! – під’юджував товариша сивий чоловік. – Диви-но, на фото два чуда – по два п’їдесєть за “чудо”…
- Всі знають, що Юля була правою рукою Лазаренка! А тепер вона прем’єр-міністр! Мені її й задурно не треба! Я краще ті п’ять гривень віднесу до церкви! – відповів той.
Чи не найцікавішим було фото, на якому прем’єр стала навшпиньки, щоб прошепотіти щось на вухо Арсенію Яценюкові.
- Ну вони ж си обоє не люблят, ну як такеє робити! – побивався над цією фотографією дідусь у коричневому піджаку. – І не соромно їм цілуватися просто у Верховній Раді!
Це фото ми відклали для восьмикласниці, яка обіцяла купити його за гривню (для учнів та студентів у нас діяли знижки).
- Купи, вони - твоє майбутнє, - заохочували ми.
- Вони не моє майбутнє. Моє майбутнє – то я. Коли виросту, обов’язково стану президентом чи прем’єр-міністром, - впевнено сказала дівчина.
Ці слова нас розчулили, і ми згодились продати фото за собівартістю. Щоправда, дівчинку, яка через п’ятнадцять хвилин обіцяла повернутися з гривнею, ми так і не дочекалися. Може, вже передумала йти у велику політику…
Ми продали два фото екс-голови ВР цілком пристойним чоловікам, не схильним до зайвих теревенів.
- А Тягнибок що начудив, що попав у таку компанію?
Одного Тягнибока у нас купили. Ще один клієнт запитував, чи нема такого “в асортименті”.
- А Кириленка у вас немає? Я б його купив. Надрукуйте другим разом!
Але зазвичай люди, побачивши наш “іконостас”, вибухали яскравою лайкою.
- Пострілєти би тих мільйонерів, а потім усіх, хто прийде до них на сорок днів!
- Заберіть тих бісових демократів, нудить від них!
«Дивись, Вася,
а Луценко бухає...»
- Їхні морди у телевізорі вже от як надоїли, а тут ще й гроші за них платити!
- Та їх уже давно купили!
- О, у вас і суддя Зварич є!
Одну фотку “посівальника” ми таки продали. Знимку “Зварич біля сейфа” купила молода дівчина з Києва… Дехто оглядав Зваричеве фото “зі споду”: “А ми думали, там якась купюра приклеєна, може нарешті Зварич і нам щось посіє”.
Глухоніма жінка, яка підійшла до нашого столика, так точно і яскраво самими лише жестами описувала кожного політика, що ми хапалися за животи від сміху. Вказавши на фото Луценка, вона ребром долоні вдарила себе по шиї...
На одній з фото міністр був з бокалом, який він щойно допивав. Побачивши це фото, один пузан розплився у задоволеній усмішці.
- Дивись, Вася, а Луценко-то бухає! – додав молодий хлопець у футболці. – А ти казав!
Луценка купив чоловік з Вінниці, обвішаний золотими ланцюгами, як новорічна ялинка.
Специфічною увагою користувалося фото Валентини Семенюк, яку зафіксували під час відпочинку за кордоном у незабутньому зеленому купальнику. Щоправда, пані Валентину ніхто не впізнавав, нам весь час доводилося відповідати на запитання на кшталт:
- А це що за льоха?
- О! Це господиня на ціле ліжко!
- А по ній видно, що вона держмайном керувала, - зауважив один пан.
Майже ніхто не пройшов повз наш столик, щоб не сказати “кілька лагідних” на адресу Нестора Шуфрича.
- Його б втопити, а не рекламувати! – обурювалася котрась жінка. – Навіть плюнути на нього шкода!
На нашу пропозицію купити фото і втопити його у ванні не погодилася. Усім, хто висловлювався на адресу Шуфрича, ми пропонували знімати стрес: придбати його фото, а потім порвати, спалити, розтоптати – на власний вибір. Але ніхто не погоджувався брати Петровича навіть задарма.
Чорнява симпатична дівчина з Дніпропетровська зізналася:
- Мені Шуфрич подобається. Такий мужчина! Але чоловік не дозволить його купити.
- Купи Ющенка - і досить з тебе, - суворо підтвердив чоловік, який стояв поруч.
«Він – месія українського народу!»
Ющенко був нашим третім здивуванням. Дехто з покупців обурювався:
- Чого Ющенко потрапив у компанію цих злодіїв? Чому вважаєте його продажним?!
Доводилося чути навіть таке:
- Ющенко у мене в серці. Він – месія українського народу!
- Як не буде Ющенка, то не буде й України…
- Мій симпатюлька, - замилувано дивилася на фото президента одна жінка. – Але купувати не буду, він вже в мене є, і Бандеру маю, і Шухевича...
- Батько нації... Он, дивися, як штовхає! (на фото Президент разом із тодішнім міністром надзвичайних ситуацій Нестором Шуфричем штовхають самоскид під час пожежі у Криму).
Були й невдоволені, але порівняно небагато. Прихильники Президента не купували його фото, посилаючись на великі портрети вдома.
- Хай би міліція вам по мордах дала – що вам Ющенко поганого зробив! – крикнула з натовпу якась пані, й таки накликала біду.
Накликали біду, тобто міліцію...
Міліція була тут як тут. Вони з перших хвилин нашої торгівлі ходили навколо нас колами, але підходити не наважувались. Приглядалися. І таки підійшли. І хоча морду нам за Ющенка не били, але поїздкою до райвідділу погрожували.
- Покажіть, будь ласка, документ, який дозволяє вам торгувати на проспекті Свободи, - попросив чоловік у міліцейській формі.
Дізнавшись, що такого документа ми не маємо, міліціонер попросив нас забиратися. Ми й справді вирішили йти геть, але наостанок попросили правоохоронця назвати офіційну причину нашого вигнання, а також своє ім’я та звання. Міліціонер не відповів, а просто пішов геть і через хвилину повернувся з п’ятьма колегами.
- Я розумію вас, шановний, - вислухавши мене, сказав інший міліціонер (очевидно, командир патруля), але зараз сюди приїде начальник, з нас знімуть півзарплати через вас. Одні люди за одних політиків, інші – за інших. Зараз почнуться сутички…
Коли ж ми призналися, що це журналістський експеримент, всі шестеро міліціонерів повернулися і, незадоволені, пішли геть.
- Купуйте Кметя!
- А хто це?
А представники львівської влади потерпіли повне фіаско. І хоча ми мали кілька оригінальних фото львівського мера Андрія Садового, продати вдалося лише одну фотку: “Мер з бокалом пива”… Фотографію мера Львова і фото Кендзьора, який намагається з трибуни Верховної Ради поцілити кулаком в одного з нардепів, зі словами “Мій коханий політик”, купила якась загадкова жіночка…
- А що, мер ще не вмер? – жартували люди на наші пропозиції придбати світлину міського голови. – Він нам все тарифи підвищує – чого його купувати!
А голову Львівської облдержадміністрації Миколу Кметя так ніхто і не купив.
- Беріть фото Кметя! – закликали ми.
- А хто це? - перепитували перехожі.
Губернатор виявився найменш впізнаваним політиком і не користувався жодною популярністю. Нехай робить висновки...
За три години торгу на проспекті ми продали:
5 Януковичів
2 Ющенки
1 “дует” Ющенка плюс Шуфрич пхають авто
2 фото Ющенка разом з Тимошенко
1 Тимошенко з Пугачовою
1 Тимошенко з Яценюком цілуються
1 Луценка (в козацькому костюмі)
1 Яценюка
2 баби Параски
1 Тягнибока
1 Кендзьора
1 Зварича (ще одного подарували)
1 Садового
Загалом, ми мали заробити 100 гривень, але такої каси “збити” не вдалося, тому що робили знижки. Тимошенко з Пугачовою продали за 4 гривні. Одна Параска “пішла” за одну, друга – “за дві”. На Яценюку заробили 3 гривні. Дідусеві 4 фотки продали по одній гривні та ще для одного клієнта зробили знижку на “Янека” – віддали за 3 гривні.
Дмитро СИНЯК
Ольга ЧИТАЙЛО
Сюзанна БОБКОВА
Високий замок
До списку статтей
