|
||
У мене є надія на те, що Львів побачить Євро-2012
Нещодавно до Львова завітали виконавчий директор проекту Євро-2012 в Україні Іван Федоренко та член правління відомої німецької фірми “Хохтіф” Хайнер Пешерс. Метою їхнього приїзду в Галичину було проведення переговорів щодо участі нашого міста в боротьбі за право проводити матчі континентальної першості. Основною проблемою Львова, на думку пана Федоренка, донедавна було питання побудови нового стадіону, який відповідав би вимогам УЄФА. Про шанси Львова прийняти континентальну першість і про перспективи українських олімпійців у Туріні Іван Федоренко розповів в ексклюзивному інтерв’ю “Львівській газеті”. – Міська влада Львова виділила два майданчики для побудови спортивної споруди: перший – на вулиці Стрийській за іподромом перед кільцевою дорогою, другий – у кінці вулиці Тракт Глинянський, яка виходить на вулицю Богданівську (в Кривчицях). Нам вдалося разом із Хайнером Пешерсом оглянути ці дві ділянки та визначити оптимальний варіант, – зазначив Іван Никифорович. – Це вселяє надію на те, що міська влада Львова надалі рухатиметься в потрібному напрямі. Разом із членом правління фірми “Хохтіф” я зустрічався з губернатором Львівщини Петром Олійником і в.о. мера Львова Зеновієм Сіриком. Потім ми побували на засіданні робочої групи, де обговорили етапи подальшої праці, підписали протокол про наміри, в якому зазначено –хто що має робити. Наступну мою поїздку до Львова заплановано на 25 січня. Тоді остаточно визначимося з планами щодо будівництва нового стадіону. А також проведемо роботу з підготовки необхідних документів, пов’язаних із облаштуванням усієї інфраструктури Львова для боротьби в тендері за право провести Євро-2012. – То яку ж ділянку обрали? – Однозначно, новий стадіон будуватимуть на вулиці Стрийській, поблизу іподрому. Подивіться на той котлован на вулиці Тракт Глинянський. Тоді ви зрозумієте, що там не можна будувати таку споруду. Біля цього котловану багато приватних будинків. Як їх знести, як зробити під’їзні шляхи до стадіону? До того ж, у цьому місці стадіон не буде на видноті. Тож ми надали перевагу ділянці на вулиці Стрийській. – Окрім побудови стадіону, міська влада Львова повинна спорудити два готелі – п’яти- та чотиризірковий? – Так, ми сказали чиновникам, що вони мають виділити ділянку для побудови двох-трьох нових готелів і виділити кошти на реконструкцію діючих. Місто наразі міркує... А 25 січня буде конкретна розмова. – Тож за підсумками наступної вашої поїздки буде поставлено крапку в цій історії? – Так, 25 січня дізнаємося, чи місто претендуватиме на проведення Євро-2012. Нині в мене є надія на те, що Львів побачить Євро-2012. – Окрім футбольних справ, ви також опікуєтеся олімпійськими видами спорту. Минулого тижня оприлюднили список атлетів, які представлятимуть нашу державу на Олімпійських іграх у Туріні. Цей список остаточний чи в ньому будуть зміни? – Можливі зміни. Хтось може травмуватися, захворіти. А загалом список затверджено, й лише форс-мажорні обставини можуть підкоригувати його. Затверджено також склад делегації. – Скільки нагород потрібно здобути українцям у Туріні, щоб їхній виступ вважали вдалим? – Чому ви відразу говорите про нагороди? Спершу потрібно вести мову про стан розвитку зимових видів спорту в Україні. Приміром, добре, що у Львові спільними зусиллями Міжнародної федерації та НОКу вдалося побудувати естакаду для санного спорту. Є база для біатлону та лижних гонок у Тисовці. Чи відповідає вона сучасним вимогам? Думаю, там слід ще багато чого зробити. Так само, як і на гірськолижних трасах і трасах швидкісного спуску в Славському. На тренувальних базах України взагалі важко готувати спортсменів світового ґатунку. Далі потрібно глянути на виробництво інвентарю та науку, спрямовану на спорт найвищих досягнень. Навряд чи в Мукачевому роблять гарні лижі для олімпійців. Тому нині поставлено завдання продемонструвати успішні результати лише перед тими атлетами, яких належно забезпечено. Маю на увазі біатлон, санний та лижний спорт і фігурне катання. У цих видах спорту чітко стоять завдання перед кожним спортсменом. У фігурному катанні маємо пару Грушина-Гончаров, яка стабільно стає призером міжнародних змагань. Позавчора Якушенко зробила великий крок уперед – здобула друге місце на етапі Кубка світу. Український біатлон тільки виходить на пік форми, відтак не вимагаємо від них надзвичайних результатів. Усе залежить від роботи тренерів, які в певний час мають вивести спортсменів на пік форми. Також дуже важливою є психологічна підготовка. Не меншу роль відіграє фактор розуміння спортсменами відповідальності, покладеної на них. Якщо ці складові спрацюють, то в нас будуть гарні результати. – Іване Никифоровичу, все-таки показником роботи спортсменів і функціонерів є нагороди, здобуті на представницьких змаганнях... – Мені довелося працювати на декількох олімпійських іграх. В Атланті 1996 року в нас був феноменальний результат. Хотіли підтвердити його в Сіднеї, де, як і в Атланті, здобули 23 медалі. Але вони були різного ґатунку. В Афінах теж вибороли 23 нагороди, проте, знову ж таки, різні. Спорт є дуже складним для прогнозування. Можу сказати, я хотів би, щоб наші атлети здобули стільки-то нагород, а от прогнозувати не варто. Вболіватимемо за наших спортсменів і сподіватимемося, що вони продемонструють добрі результати. Головна ідея спорту – це пропаганда здоров’я. Ви колись чули про те, як Міністерство охорони здоров’я бореться за здоровий спосіб життя? Вони борються лише з наслідками. Спортивне відомство пропагує та закликає людей провадити здоровий спосіб життя. Як на мене, основне в нашій роботі – здоров’я нації. |
|
| ||||