|
||
“Трубна”пандемія
Звісно, можна було б облаштовувати в пивницях приватні платні ковзанки для екстремалів-туристів, акумулюючи кошти для ремонтів улітку, але досі масштаби лиха не спричинили відчуття кризи. Львів’яни звикли, що аварії стаються, і вважали їх частиною свого традиційного побуту. Однак цьогорічні морози та пов’язані з ними будинкові катастрофи призвели до того, що терпець городян урвався, й вони засипали скаргами та повідомленнями відповідні структури. На превеликий жаль, чимало з тих, хто потребує порятунку, не має змоги телефоном “вийти” на потрібних людей, надто якщо не знає номерів аварійних служб і намагається вирішити проблему у вихідні чи свята. Краще обізнані часто чують у слухавці гудки різної тривалості, деколи їх “футболять” фразами на кшталт “керівника ЖЕКу немає”. Показовою ілюстрацією може послужити прикрий випадок, що трапився в Личаківському районі. Як розповіли мешканці двох будинків по вулиці Пекарській, вони 10 днів залишалися без води через замерзання труб у підвалі. Ті заіржавіли, бо комунальники ніколи не зазирали до них у підвали. Після того, як вода в трубах замерзла, ніхто й не подумав щось ремонтувати. – Ми щодня телефонували до ЛКП, однак нам постійно казали, що нас “запишуть”, – розповіла мешканка будинку пані Марія Г. – Так само ніколи не було на робочому місці ні директора, ні головного інженера, нам постійно кажуть, що вони “на території” або на нарадах. Труби розмерзлися, однак за елементарними фізичними законами та через жалюгідний стан тріснули. Вода заповнила підвали, однак на допомогу мешканцям ніхто не поспішив. За словами постраждалих львів’ян, майстри після численних нагадувань і вимог таки прийшли. Констатувавши факт – труби тріснули, – пішли геть. Не минуло й кількох днів, як вони повернулися, щоб замінити труби, однак матеріали для утеплення та вентилі мешканці купували за власні кошти. Одна квартира досі без води, бо начебто розташована нетрадиційно, а майстри під час роботи не керувалися планом будинку, а діяли навмання. – Потім просто хотіла довідатися, де виключають воду в разі аварії, – розповіла пані Марія. – Однак мені це не вдалося. Працівники довідкової служби не знайшли номера аварійної служби Личаківського району. Як потім з’ясувалося, він містився не в рубриці “вода”, а “каналізація”. І я досі не знаю, де в нашому районі є той кран, яким щодня виключають воду на ніч. Якщо знову будуть морози, аварій буде ще більше”. Своєю чергою, працівники “Водоканалу” наголосили, що в період сильних морозів щодня до них звертаються близько півсотні осіб зі скаргами на прориви чи замерзання труб. Найбільше їх надходить від мешканців центральної частини міста, де будинкова трубомережа перебуває в катастрофічному стані, Галицького та Шевченківського районів, а також частково Личаківського та Залізничного. – Скільки працюю, ще такого не було, – розповів представник диспетчерської служби “Водоканалу” Богдан Курчій. – Цієї зими кількість звертань львів’ян є рекордною, та це, мабуть, через те, що й похолодання рекордне. Нещодавно за день до нас зателефонувало 200 львів’ян. Однак ми такі випадки не фіксуємо, а відразу передаємо комунальникам. На думку пана Курчія, критичності ситуації додає й те, що труби потребують утеплення, відповідного догляду вимагають і підвальні приміщення – принаймні потрібно закривати слухові віконечка. Крім того, якби вода рухалася, замерзань було б менше. Та ймовірність того, що ЛКП “Водоканал” забезпечить цілодобове постачання води всьому місту, дуже мала. Причина – витрати на електроенергію. – Наразі пустити воду 24 години на добу не реально, – розповів інженер “Львівводоканалу” Ростислав Луцишин, – адже тоді потрібно було б підняти за неї плату для населення. В іншому разі підприємство просто збанкрутувало б. Попри те, що в кошторисі передбачено кошти на не обліковану воду, тобто ту, що виливається внаслідок аварій, цієї зими збитки “Водоканалу” через проблеми із трубами сягають сотень тисяч. Також пан Луцишин наголосив, що прориви труб у будинках не належать до компетенції “Водоканалу”, хоча підприємство й надає допомогу комунальникам у вирішенні “трубних” проблем. – Ми відаємо лише трубами, які йдуть до будинків, – зауважив він. – Але вони під землею, тому не замерзають. Усі аварії трапляються з трубами в підвалах, вони є здебільшого старими. ЖКП мали б утеплювати їх та доглядати, адже “Водоканал” платить їм за це гроші. Та ще не бачив, щоб вони робили профілактику підвалів. Потерпілі звертаються не лише до комунальників чи працівників водного господарства, а й до міськвиконкому. Як розповів черговий виконавчого комітету, він теж отримує велетенську кількість дзвінків. “Це пов’язано з тим, що в кожному двадцятому будинку необхідно змінювати водопровід, – констатував він і зазначив, що інформацію про аварії скеровують до заступників міського голови, потім до керівників районів і комунальних служб. – Терміни для усунення аварій є, після сигналу труби мають полагодити впродовж 3-5 годин, однак через брак матеріалів і необхідної кількості фахових майстрів цей процес затягується”. Оскільки в прес-службі обласного ГУ МНС львів’янам порадили не займатися самоусуненням “трубних” замерзань, адже це часто призводить до пожеж, городяни опинилися в доволі скрутному становищі. Тим паче, що незабаром очікується нова хвиля похолодань. Як повідомили львівські синоптики, вже 5-6 лютого падатиме невеликий сніг, і хоча вдень температура повітря буде не нижчою ніж -10-17 0 С, вночі передбачають двадцятиградусні морози, а подекуди холоднеча сягатиме -27 0 С. У разі потреби звертайтеся: 051 – диспетчерська служба “Водоканалу” Аварійні служби в районах Львова: Галицького, Сихівського: 238-99-05; 238-99-06 Франківського: 63-03-36 Залізничного: 292-67-59 Шевченківського: 52-10-37 Личаківського: 75-06-11 Черговий міськвиконкому: 297-59-00; 297-59-11 |
|
| ||||