|
||
Середньовіччя не злякалось дощу
У такій середньовічній атмосфері протягом двох днів перебували учасники та гості фестивалю «Ту Стань!». Він відбувався на території Державного історико-культурного заповідника «Тустань» - поблизу с. Урича Сколівського району Львівської області. Фестиваль проходив Удруге. Торік він зібрав 10 тисяч гостей. Тепер, на жаль, лише 5 тисяч. Спричинилась до цього, мабуть, погода, яка напередодні і під час фестивалю була не надто сприятливою. Суботу організатори назвали Днем життя фортеці. Протягом дня тривали поєдинки лицарів та виступи музичних гуртів - «Коралі», «Люди добрі», «Львівські менестрелі», «Хорта». Останній гурт заслуговує на особливу увагу. Формація приїхала із Запоріжжя і грала дивну музику: тексти на етнічну тематику, які начитуються репом. Ближче до вечора своєю музикою розважали «Дивні», «Ірій», Оксана Муха та гості, на яких чекали найбільше, «Кому вниз». Після них публіка почала потрохи розходитись. А дарма, адже потім була своєрідна after party, як назвав це ведучий, або ж – на український манір – те, що відбувається після вечорниць. На сцену вийшов гурт «Русичі» з Білгорода-Дністровського і влаштував чудову забаву. Лицарські поєдинки - це «квіточки» порівняно з богуртом – груповим лицарським турніром. Видовище - неймовірно захоплююче. Коли купа з кількох десятків воїнів, які, здавалось, гамселять один одного по чому попало, наближалась до загороди, ставало страшно. Богурт складався з трьох поєдинків. Коли після першого з них одного лицаря травмували – йому розбили ніс – боротьби не припинили, адже змагались за жінку. Коли бої завершились, Князь (на фестивалі були свій Князь з Воєводою) вирішив, що переможця немає, і жінка перебуватиме по тижню то в одному гурті лицарів, то в іншому... Найцікавіші дійства відбувались увечері. Коли стемніло, свій виступ почав колектив з Чернівців «Тіні вогню». Їхні трюки з палаючими линвами та палицями нікого не залишили байдужим. Відбувся нічний штурм фортеці. Фортецею слугувала реконструйована оборонна башта, пообіч якої було кілька метрів частоколу. Лицарі сформували дві групи – більшу і меншу. Менша оборонялась, більша штурмувала. Але й тут переможців не виявилось. Після штурму з’явився великий триголовий дракон, який, однак, зовсім не був страшним, адже його розмалювали у всі кольори веселки. Змій дихав вогнем (були лише іскри), а невдовзі зник за сценою. Перший день закінчився близько другої години ночі. Всі порозходились по місцях своєї ночівлі: хто - у наметове містечко, хто - у село, де домовився з місцевими жителями за ніч у хатині. Учасники фестивалю ночували в історичному таборі, що розташувався біля сцени. Наступний день почався Службою Божою. Далі на сцені виступали самодіяльні мистецькі колективи Сколівського району з сіл Крушельниці, Підгородців, Урича та інших. Людей веселили своїми гуморесками Василь Зінчак з с. Тухольки та Анатолій Красовський, барабанщик гурту «Русичі». Пізніше відбулось нагородження переможців у турнірах «Щит-меч» та «Меч-меч». Протягом обох днів на території заповідника тривали різні розважальні акції. Серед атракцій були бої на колодах, стрільба з лука, перехід по колоді, підвішеній на линвах, – вона дуже хиталась, і більшість падали з неї, так і не дійшовши до кінця... Була і свого роду інтелектуальна гра: треба було відповісти на сім запитань, що стосувались історії України та Тустані. Участь у цих іграх коштувала 2 гривні, але переможець обов’язково отримував приз. Також за 2 гривні можна було зробити собі ляльку-мотанку. На території фестивалю були присутні найрізноманітніші ремісники, які продавали свою продукцію. Напередодні фестивалю організатори говорили, що на території “Тустані” не буде жодної політичної агітації та яток з китайським ширвжитком. Вони дотримали свого слова – на території справді нічого такого не було. Але одразу за виходом із заповідника стояли ятки, де роздавали агітаційні матеріали політичних партій, що беруть участь у виборах. Щодо китайських товарів, то ними теж торгували за брамою фестивалю. |
|
| ||||