|
||
Львів’яни у Лондоні
Лише в Італії, за приблизними підрахунками, їх 800 тис, 92% з яких – жінки. У Москві близько 2 млн., Сибір – 2 млн., Білорусь – 200 тис., Польща – 300 тисяч, по 200 тисяч – у Чехії, Словаччині та Португалії. Чимало наших заробітчан в Іспанії, Туреччині, Ізраїлі, США... Імовірно, не в останню чергу через заробітчан нас уже не 52, а 46 мільйонів. Юля, 26 років, щойно повернулась з Лондону, де була 4 роки нелегально. Спершу поїхала на сільськогосподарські роботи в Шотландію, а потім вирішила ще деякий час залишитись у Лондоні. Каже, що роботу спочатку знайти було важко, доводилось працювати у всіляких забігайлівках, власниками яких були здебільшого пакистанці та індійці, які відомі тим, що можуть не заплатити зароблені чесною працею гроші. Що й казати робота не з найкращих: працювати доводилось по 12 годин, гроші платили мізерні, та й санітарні умови, відверто кажучи, залишають бажати кращого. Але в таких місцях документи не питають, тому й доводилось працювати на свій страх і ризик. Справи пішли краще після того, як Юлі виробили фальшивий литовський паспорт. Такий литовський, чеський, польський чи будь-який інший паспорт мають майже усі наші співвітчизники, що перебувають у Лондоні та планують там залишатися і надалі. Паспорти в основному у всіх литовські. Юля жартує: ” У Лондоні напевне більше литовців, ніж у самій Литві”. Такий паспорт коштує 500 фунтів(1000$) – гроші, звичайно, немалі, але жити з документом, що дозволяє легально перебувати в країні, хай і підробленим, спокійніше. Останнім часом перевірки документів почастішали – документи перевіряють всюди: на станціях метро, автобусних зупинках, можуть зупинити і просто на вулиці. Якщо виявиться, що ти в країні нелегально – прощавай, Великобританія! Але паспорт ще не є запорукою спокійного життя, позаяк полісмени можуть завітати з обшуком і безпосередньо додому, якщо якийсь із ваших доброзичливих сусідів „запросить їх до вас у гості”. Так депортували Юлиного знайомого: прийшли о 6 ранку дали 20хв. на збори, і невдовзі його вже зустрічали родичі в Україні. У самій Великобританії про таку практику підробляння паспортів добре знають, тому деколи намагаються так би мовити „підловити”. Юля: В особняку, де я знімала кімнату, на першому поверсі жив ще один хлопець зі Львова – Тарас. За півроку у Лондоні він якраз віддав гроші, позичені на поїздку, і ще назбирав на фальшивий паспорт. Сталось так, що йому зробили грецький паспорт, а справжнього грецького паспорту до цього часу Тарас ніколи в очі не бачив. Тож із новим документом він попрямував у кадрову агенцію влаштовуватись на легальну роботу. У співробітника агенції виникли певні сумніви, вже якісь надто слов’янські риси були у цього грека. „А чому у вашому паспорті номер пробито лише на частині паспорту , а на іншій його частині номеру немає?” – спитав рекрутер. Тарас, звісно ж, перелякався не на жарт, вдав що не зрозумів запитання, бо ще не дуже добре спілкується англійською, і як тільки співробітник відвернувся, він схопив злощасний паспорт і вилетів із офісу. Казав, що ще довго біг по вулиці озираючись, чи за ним бува не біжать охоронці. Прийшов додому, ясна річ сильно засмутився: і гроші немалі довелось викласти, і виходить, що паспорту немає. Пізніше виявилось, що з його паспортом було усе гаразд, службовець лише хотів впевнитись що Тарас справді є греком. Скільки коштує життя у Лондоні? Проживання в кімнаті на двох коштує 50-60 фунтів на тиждень з особи, це найдешевше житло з пристойними умовами. Можна знайти ще дешевше, але там і умови відповідні. Харчування 10-15 фунтів, це не надто економлячи, ну але і не креветки з ананасами. І приблизно так само коштує проїзд – 15 фунтів в тиждень. На яку зарплатню можуть сподіватись українці? Юля: Ну, у мене була досить непогана зарплатня , я працювала офіціанткою в хорошому ресторані, тож я отримувала 10 фунтів за годину, але це після того, як я вже пропрацювала офіціанткою в Лондоні 3 роки. А взагалі у Великобританії мінімальна заробітна платня 5 фунтів за годину (до вирахування податку),– це якщо ти працюєш легально; якщо ж нелегально, тоді звісно набагато менше. До прикладу, моя знайома працювала у пральні, їй платили 2,5 фунти за годину. 10 годин в день, та й це тобі не столики обслуговувати, це постійна гаряча пара та хімікати. Часто буває таке, що зарплатню за перший місяць одразу не віддають, її повертають лише тоді, коли ти збираєшся йти з роботи, – це для того, щоб попереджали заздалегідь про те, що збираються звільнятись, а не йшли „по-англійськи”, не попрощавшись. Як знайти роботу? Юля: Якщо є знайомі, то звісно краще через знайомих, так надійніше та й швидше, але от я, наприклад, просто заходила в різні кафе та магазини і питала, чи їм бува не потрібен помічник. Так і знайшла, але це було 4 роки тому, тоді знайти роботу було значно простіше. Після того, як дозвіл на працю отримали словаки та поляки, знайти роботу офіціанта українцеві практично неможливо, роботодавцеві просто немає сенсу брати українця, який не має права на роботу у Великобританії. Поляки та словаки, до речі, як і українці, згодні працювати за мізер, позаяк їм також дуже тяжко знайти роботу через своїх же співвітчизників, яких там, здається, вже більше ніж самих британців. На Viсtoria station (центральна станція для міжнародних автобусів) часто можна побачити поляків з табличкою „шукаю будь-яку роботу”. Одна полячка, яка працювала в кафе за 2,5 фунти за годину, розповіла що вона півроку намагалась знайти роботу офіціантки у Лондоні, тому задоволена тим, що знайшла хоч щось. Каже, що їй сумно бачити таку кількість поляків у Лондоні, адже в самій Польщі молоді практично не залишилось – уся у пошуках щастя та грошей мандрує країнами Євросоюзу. Як потрапляють до Лондону? Юля: Всі по-різному, єдиного рецепту не існує. Багато залишається по студентських візах, їх можна продовжити, хоча зараз це вже не так просто як колись. Колись можна було продовжувати візу на основі мовних курсів, мовляв, приїхав вивчати мову, а потім зрозумів, що мовної практики виявилося замало, тож вирішив іще залишитись на деякий час. Зараз так зробити неможливо – потрібно оплатити якийсь курс у коледжі, і при продовженні візи обов’язково враховують відвідування. Дехто добирається до Англії всіма правдами і неправдами : у вагонах товарних поїздів, у вантажівках поміж якихось товарів, аж диву даєшся, як таке можливо?! Взагалі наші нелегали у Лондоні живуть у постійному страху: одна жінка розповідала, що навіть хотіла вистрибнути з вікна коли побачила що поліцейські стукають до її будинку. У страху очі, як то кажуть, великі, тож лякають один одного страшними історіями про те що пройшла чутка ніби скоро в поліцію будуть набирати поляків, які, скоріш за все, українців жаліти не стануть. |
|
Oleg[11.02.27 16:46] tak ce chusta pravda, os tilku zaraz zutlo podorozchalo do 80-100 pound, i harchyvannja des 30-40 pound v tuzden...pound - ce fynt(valjyta angliji)
| ||||