|
||
До пікулич з оркестром
Згідно з традицією, відродженою п’ятнадцять років тому, щороку через тиждень після Зелених свят місцева українська громада та гості з України здійснюють похід із Перемишля на військовий цвинтар у Пікуличах. Цьогоріч на урочистості прибув голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник. Влада Львівщини також подбала про те, щоб у поході на цвинтар узяв участь український військовий оркестр. Відтак на вулицях Перемишля на повну силу лунали дорогі серцю кожного українця мелодії. Біля пам’ятника на українському військовому цвинтарі відбулися панахида та короткий мітинг. – Безмір страждань українських вояків, які загинули в цьому таборі, важко порівнювати з чимось, – сказав у своєму виступі голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник. – Але навіть тут, у нелюдських умовах, вони спромагалися жити духовно, створивши театр, журнал, відділення “Просвіти” і кредитну спілку. Він розповів українцям Перемишля про те, що вже розроблено та схвалено проект меморіального комплексу, який має постати на цьому цвинтарі в Пікуличах. Нещодавно Президент України Віктор Ющенко передав відповідні документи на погодження своєму польському колезі. До присутніх також зверталися архієпископ-митрополит Перемиський УГКЦ Іван Мартиняк, Генеральний консул України в Любліні Іван Грицак, голова об’єднання українців у Перемишлі Марія Туцька. Прощаючись із представниками української громади Перемишля, начальник управління внутрішньої політики Львівської ОДА Святослав Шеремета пообіцяв, що наступного року на цвинтарі в Пікуличах, окрім оркестру, буде ще й почесна військова варта. Адже загиблі українські вояки заслуговують на найвищі військові почесті. 1918 року на території колишніх австрійських казарм у с. Пікуличі польська влада влаштувала табір для полонених вояків УГА й інтернованих українців. У 1920-1921 рр. він став місцем інтернування вояків армії УНР, переважно 1-ї Запорізької дивізії. Наприкінці 1919-го в таборі перебували 2978 полонених та інтернованих. Від епідемій дизентерії та тифу в таборі впродовж 1919-1921 рр. померли 2000 українців. Їх перепоховали на території теперішнього військового цвинтаря 1921 року, а 1924-го на насипному кургані за проектом української художниці Олени Кульчицької встановили металевий хрест. Упродовж 1924-1939 років українці Перемишля щорічно організовували походи до військового цвинтаря, під час яких відбувалися сутички з поліцією – вона відбирала тернові вінки, тризуби та синьо-жовті знамена. Під час панування комуністичного режиму в Польщі територію цвинтаря перетворили на смітник, а 1960 року знищили металевий хрест. Цвинтар упорядкували 1990-го зусиллями української громади Перемишля, також встановили копію знищеного металевого хреста. Тоді ж відновили традицію походів української громади до військового цвинтаря в Пікуличах. 2000 року польська рада охорони пам’яті боротьби та мучеництва дозволила розширити територію цвинтаря – там перепоховали останки ексгумованих у селах Бірчі та Лішні 47 вояків УПА. |
|
| ||||