|
||
Галицька міліція засекретила компанію-забудовника торгово-розважального комплексу у центрі Львова?
Львівський прес-клуб в інформаційному запиті поставив такі публічні запитання до прокуратури : - яка структура (підприємство) розпочала незаконне будівництво торгово-розважального комплексу на пр. Шевченка-пл.Галицькій, 15, що про нього йдеться у прес-релізі прес-служби прокуратури Львова від 20 липня 2013 року; - хто є власником і хто є директором підприємства-забудовника; - які дозвільні документи має забудовник на цю ділянку та будівництво; - які руйнації будівництво спричинило навколишнім будинкам; - які санкції до цього забудовника вже були застосовані з боку контролюючих і правоохоронних структур з приводу незаконної забудови. Прокуратура Львівської області перескерувала цей запит до прокуратури Галицького району м.Львова - як до розпорядника інформації. Прокуратура району - переадресувала цей запит до Галицького райвідділу міліції. А вже звідти надійшла відповідь: триває досудове розслідування, а тому статті 222 КПК України та 296 ЦК України обмежують доступ до такої інформації в інтересах захисту репутації або прав інших людей, тож така інформація не є публічною. Про дозвільні документи і руйнації - ні слова. Тепер висновок: якщо ви хочете розпочати самовільне будівництво у Львові і щоб про це ніхто з громадськості не знав, то сміливо беріться за роботу. Потім напишіть скаргу на себе в міліцію, щоб розпочалося так зване досудове розслідування. Доки воно триватиме, ви збудуєте те, що вам треба, і відтак узаконите свою будову через суд, наприклад. А громаді міста - доки ви будуватимете - буде заборонено будь-що знати про вас. Бо це тільки під час провадження офіційного будівництва треба описувати характеристику об'єкта і чіпляти її на видному місці. Коли будуєте самовільно - ніякої публічної інформації не треба. Словом, слава КПК і ЦК України! Для тих, хто може сплутати ці абревіатури з назвами партій, уточнимо: КПК (Кримінально-процесуальний кодекс), ЦК (Цивільний кодекс). І насамкінець процитуємо пункт 1-й статті 222 КПК України: "1. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим". А звідси й запитання до міліції: якщо прокуратури пересилали до Галицького райвідділу міліції інформаційний запит, то вони сподівалися від нього одержати відповідь у тому обсязі, в якому визнають можливим, а не власну сентенцію міліціонерів щодо публічності чи непублічності такої інформації. Що ж до статті 296 ЦК України, то Галицький райвідділ забув бодай про те, що, як зазначено у цій статті Цивільного кодексу (п.7), "Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права". Отже, як мінімум, повинен був назвати початкові літери прізвища власника (директора) - і хоч повну назву компанії-забудовника. А втішна новина у цій історії та, що всіх фігурантів цієї справи ми невдовзі знатимемо: "Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом". Не буде ж досудове розслідування тривати вічно, правда ж? Два, три, аж навіть шість місяців - максимум. Триваліші розслідування, за законом, дозволяють тільки Генеральний прокурор і його заступники. А за такий час торгово-розважальний комплекс у центрі Львова збудувати дуже важко, але все ж можна... |
|
| ||||