Архів новин

Тендерні зловживання до «Євро-2012» можуть повторитися під час «Євробаскету-2015»

Процедура закупівлі товарів і послуг в одного учасника до «Євро-2012» була більш спрощеною, ніж процедура торгів серед багатьох учасників, і створила системні ризики використання корупційних схем та розвитку монополістичного ринку у сфері державних закупівель. Такий висновок зробила громадська організація «Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика» за підсумками моніторингу тендерних закупівель в рамках підготовки до «Євро-2012», здійсненого за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в ході проекту «Громадський контроль за проведенням тендерних закупівель в рамках підготовки до Євро 2012». Результати цього дослідження були оприлюднені 18 червня у Львівському прес-клубі.
Зокрема громадські активісти наголосили, що:
­ процедура закупівлі в одного учасника була часто непрозорою, не дотримувалися вимоги законодавства з висвітлення інформації про учасників, замовників, пов’язаних осіб, зокрема у «Віснику державних закупівель»;
­ у тендерах із закупівель в одного учасника неодноразово перемагали одні і ті ж комерційні структури, причому головним обґрунтуванням виконання робіт часто ставало «виконання роботи у короткий термін».
­ процедура закупівлі в одного учасника, яка була визначена законодавством як пріоритетна під час підготовки до Євро 2012 призвела до непрозорості визначення переможців;
­ більшість витрат на виконання робіт купівлі товарів та послуг для проведення ЧЄ були необґрунтовано високі, ті ж самі товари та послуги можна було би придбати за нижчою ціною, і вони б не були менш якісними;
­ прибутків (принаймні, під час проведення ЧЄ) Україна так і не отримала, натомість, численні кредити держави можуть вартувати у май¬бут¬ньому для пересічного громадянина від 1 до 3 тисяч гривень;
­ за 4 роки підготовки до Євро 2012 за кошторисом витрат вартість будівництва стадіонів та об’єктів до ЧЄ виросла у 2-2,5 рази;
­ механізм отримання інформації щодо державних закупівель у сфері підготовки до «Євро 2012» загалом не був налагодженим, доступ до інформації щодо процедури проведення торгів у сфері підготовки до ЧЄ був суттєво обмежений;
неподання інформації згідно із ЗУ «Про здійснення державних закупівель», відсутність спростувань щодо необґрунтованості витрат в офіційних джерелах влади, неоднозначні та стандартні відповіді з приводу непрозорих тендерів дали можливість сформувати висновок про зловживання у сфері закупівель до ЧЄ. Як підсумував представник «Нової журналістики» Ігор Паславський, ці ризики можуть повторитися при підготовці до «Євробаскету-2015».

На думку голови «Спілки консультантів «Експерт-група» Андріана Фітьо, до масштабних інвестиційно-інноваційних та спортивних проектів не готові ні структура нашої економіки, ні структура управління та прийняття рішень в органах влади. Потрібно чітко та тверезо співставляти свої бажання зі своїми можливостями. « Євро-2012» для України був надуманим, штучним проектом.
Витрати на «Євро 2012» в Україні склали до 100 млрд. грн., що становить приблизно 7 % ВВП. Для порівняння, ВВП Португалії за чотири роки (2000 рік) до проведення Євро 2004 становив 100 млрд євро. Витрати на підготовку ? 4,5 млрд євро, що не більше 5 % ВВП. Як наслідок ? збудовано 7 стадіонів та 3 реконструйовано. ВВП Австрії, одного з господарів Євро 2008, станом на 2004 рік становив 200 млрд євро. Витрати Австрії на підготовку фінальної частини футбольного чемпіонату – 400 млн євро, що становить 0,2 % від внутрішнього валового продукту.
У світі стадіони на 90 % будують за кошти територіальних громад, а не за кошти, держави, як це відбулось у Києві, Львові.
Сьогодні кошти, які витрачають на масштабні міжнародні спортивні шоу, гостро необхідні іншим галузям. Наприклад, мінімальний рівень фінансування армії ? це приблизно 20,0 млрд грн, або 2 % від ВВП, в той час як реальні потреби ? 60 млрд грн.

На думку голови правління Transparency International Україна Андрія Марусова, наразі перед громадськістю стоїть завдання організувати системний контроль над державними закупівлями, що відбуватимуться в рамках «Євробаскету-2015». Громадські активісти та журналісти мають ключові можливості, а саме – доступ до необхідної інформації згідно із законодавством про здійснення держзакупівель та законом про доступ до публічної інформації.
Потрібно не допустити запровадження закупівлі в одного учасника як виключної процедури закупівель у рамках «Євробаскету-2015». Крім того, нагальним завданням є розширення доступу до інформації про закупівлі за власні кошти державних та комунальних підприємств, інформації про субпідрядників, більш широкого залучення громадськості до контролю над держзакупівлями тощо.
Окремі з цих завдань мають вирішуватися на рівні Верховної Ради України (як приклад, законопроект № 2207 щодо доступу до інформації про закупівлі за власні кошти згаданих підприємств). Інші можуть вирішуватися на рівні місцевих громад. Як приклад, можна згадати попередню згоду представників Львівської міської ради та мерії запровадити стандарт прозорості та відкритості держзакупівель, який був розроблений Transparency Ukraine разом із чеським відділенням Transparency International.


Довідка

39-й чемпіонат Європи з баскетболу, організований ФІБА Європа відбудеться у 2015 році в Україні.
Міжнародна федерація баскетболу повідомила, що були запропоновані наступні міста для проведення чемпіонату: перший етап у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську та Києві, другий етап і фінал — Одеса, Львів і Київ.
Ще у листопаді 2011 року Львів відвідала делегація ФІБА з чотирьох інспекторів. Вони ознайомилися з місцями можливого будівництва нового сучасного залу на 10-12 тисяч глядачів. Було обрано місце поблизу «Арени-Львів». Цю пропозицію підтримало керівництво міста та області.

Щоденний Львів

Всі новини випуску 
Читайте усі останні новини Львова тут