|
||
Прем’єр-ліга. «АРСЕНАЛ» – «КАРПАТИ» – 4:1. Відео
Київ. 3 306 глядачів. Сонячно. +13°С Арбітр – Анатолій Абдула (Харків). Асистенти арбітра: Сергій Беккер, Олег Плужник (обидва – Харків). Додаткові асистенти: Андрій Лісаковський, Дмитро Бондаренко (обидва – Одеса). Четвертий арбітр – Андрій Єремєєв (Миколаїв). Делегат ФФУ – Григорій Сімонов (Київ). Інспектор ФФУ – Василь Мельничук (Сімферополь). «АРСЕНАЛ»: Рева, Романчук, Обрадовіч, Одібе, Дос Сантос, Бушман (Герасимюк, 62), Богданов, Валяєв (Пеле, 56), Адійя, Аржанов, Гоменюк. Запасні: Сарнавський, Сидоренко, Шарпар, Старенький, Філіппов. Головний тренер – Юрій Бакалов. «КАРПАТИ»: Мисак, Озарків (Гаращенков, 34), Балажіц, Пластун, Жовтюк (Кополовець, 34), Голодюк (Марселіньо, 57), Худоб’як, Штіліч, Кенія, Ксьонз, Гладкий. Запасні: Богатінов, Мілошевіч, Даушвілі, Зеньов. Головний тренер – Ніколай Костов. Голи: Аржанов, 7 (пен.), Адійя, 11, Богданов, 42, Романчук, 78 – Кенія, 77. Попередження: Аржанов, 44, Адійя, 55 – Озарків, 7, Худоб’як, 30, Гаращенков, 45+2, Штіліч, 59, Кенія, 89. Ніколай Костов розпочав матч із несподіванки. Мається на увазі стартовий склад, в якому було відразу чотири нових гравці, порівняно з кубковим чвертьфіналом. Так, Ігор Озарків повернувся на правий фланг оборони, де грав до того часу, поки його не витіснив Павло Ксьонз. Сам Ксьонз був відряджений на фланг атаки, де ми його не бачили з 31 жовтня 2012 року (саме тоді, після вилучення Озарківа в кубковому матчі проти «Металіста», Ксьонз вимушено відійшов в оборону, де здорово себе проявив). Натомість Сергій Зеньов, Михайло Кополовець та Марселіньо залишилися в запасі. На протилежному фланзі розташувався Леван Кенія. Трикутник у центрі поля склали Худоб’як, Голодюк і Штіліч. Знову ж таки, досить несподівано в запасі залишився Муртаз Даушвілі. Ще одна неочікувана зміна – позиція воротарська. Богатінова, який захищав рамку «Карпат» в останніх матчах, замінив Роман Мисак. На місце лівого оборонця знову вийшов Микола Жовтюк. Нарешті, Олександр Гладкий розташувався найближче до воріт Віталія Реви, який у цьому чемпіонаті пропустив шість голів від «зелено-білих». Тоді, нагадаємо, він захищав кольори криворізького «Кривбаса». Щодо «Арсенала», то втрата орендованих у «Карпат» Андрія Ткачука і Ярослава Мартинюка ніяк не позначилася на стартовому складі. У розпорядженні Юрія Бакалова нема дефіциту центральних хавбеків. Центр поля закрили Аржанов, Богданов та Валяєв. Бушман та Адійя розташувалися на флангах атаки, а головною ударною силою цьогорічного «Арсенала» вважається Володимир Гоменюк. І якщо зміни пішли «Арсеналу» на користь, то експерименти Ніколая Костова не зіграли. Уже з перших хвилин було помітно, що Ігор Озарків відверто нервує і віддає м’ячі супернику навіть без жодного натяку на боротьбу. На четвертій хвилині така обрізка ледь не призвела до гола, але Жовтюк в останню мить зміг підстрахувати свого партнера. Та відтермінувати гол все ж не вдалося. І знову в епіцентрі подій опинився Озарків. Це Адійя прорвався по флангу і скористався невпевненою грою Романа Мисака, який спершу впіймав м’яча, але потім, після зіткнення з Адією та Озарківим, його випустив. Захисник не придумав нічого іншого, як уже лежачи на газоні, зачепити ногою суперника. Звичайно, це пенальті і жовта картка для 43-го номера «Карпат». Аржанов спокійно пробив низом – Мисак вгадав напрямок польоту м’яча, але не зміг його впіймати чи відбити. Ранній гол надихнув «Арсенал», який у цьому році ще не вигравав. До того ж каноніри добре пам’ятають, як карпатівці реагують на пропущені голи. Особливо яскраво це продемонструвала гра проти донецького «Металурга». Словом, підопічні Юрія Бакалова кинулися вперед, але допомогли їм у цьому самі карпатівці. Хтось із львів’ян обрізався на власній половині поля, а потім провалилася геть уся оборона. Як на велосипеді, кияни обійшли всіх захисників, викотили м’яча під удар Адійї, який спокійнесенько штовхнув його у порожні ворота. 2:0 – повна катастрофа для «Карпат», які не могли намацати свою гру і продовжували губити м’ячі в простих ситуаціях. Ніколай Костов відреагував на 30-ій хвилині. Замість Жовтюка та Озарківа на поле вийшли Гаращенков та Кополовець, які зайняли місця на правому та лівому флангах відповідно. Але і це особливої користі не принесло, бо «Арсенал» уже був на такому ходу, що зупинити його стало нереально. Ніщо так не заводить, як запах свіжої футбольної крові! «Зелено-білі» намагалися скоротити рахунок, але їм відверто не щастило. Голодюк прицільно підкручував м’яча у дев’ятку, але на заваді став рикошет та Віталій Рева. Худоб’як пробив з-за меж штрафного – повз ворота. Гладкий пробивав з розвороту, після пасу від Кенії – м’яч влучив у руку захиснику «Арсенала», але ми вже звикли, що за такі «дрібні» порушення пенальті у ворота суперників «Карпат» не призначають. Та це були не всі біди «левів» у першому таймі. За кілька хвилин до перерви господарі заробили право на штрафний удар. До м’яча підійшов Андрій Богданов і зі всієї сили пальнув у верхній кут. Швидкість польоту м’яча становила 106 кілометрів на годину, але це, очевидно, не повинно бути виправданням для Романа Мисака. Карпатівський воротар пролетів повз м’яча і таким чином рахунок збільшився, став загрозливим і розгромним. Врятувати команду могла лише перерва і слова тренера в роздягальні. Але сказати про те, що гравці дослухалися до порад тренерського штабу, важко. Хоча, в такій ситуації було б важко будь-якій команді. Найоптимістичніші фани згадували «Ліверпуль» у знаменитому фіналі Ліги чемпіонів, але ж нинішні «Карпати», які перебувають на етапі перебудови, наразі на «червоних» не тягнуть. Для цього потрібен ще час, до того ж немало. Бо у Києві в «Карпат» не виходило практично нічого. З початку другого тайму більшість гравців виглядали приреченими. Не бачили ми техніки Штіліча, його фірмових закидів; не бачили активної гри від Гладкого, який мав загострювати ситуацію біля воріт суперника, боротися за верхові м’ячі, ставити корпус, вигравати простір для партнерів. А без цих гравців говорити про здобуття результату дуже важко. Натомість «Арсенал» нікуди не поспішав. Підопічні Юрія Бакалова спокійно тримали м’яча, тягнули час і чекали фінального свистка. Та перед цим треба було ще трішки похвилюватися. Зовсім трішки. Одна з хороших атак «зелено-білих» таки закінчилася голом. На ударну позицію вивели Штіліча, який у своєму стилі перекидав м’яча через Реву, але круглий влучив у перекладину. Невтомний Кенія не розгубився і випередив двох захисників «Арсенала» – реактивний набіг, удар головою і нова надія для Львова. Але радість «Карпат» тривала не довго, а надія вмерла буквально за хвилину. Гості пішли в наступ, залишили неприкриті зони, чим і скористалися каноніри. Герасимюк пролетів по флангу і віддав точну діагональну передачу на Романчука, який підключився до атаки. Мисак лише руками розводив, а захисник «Арсенала» знову зробив тригольовий гандикап для своєї команди. Звісно, було б найпростіше у цих моментах звинуватити молодого воротаря і навісити на нього всіх собак, але не варто забувати, що гол – це наслідок атаки, а відповідно, дій інших гравців. Зрештою, це все вирішуватимуть тренери. Не обійдеться і без оцінки з боку вболівальників. До честі «Карпат» варто сказати, що рук вони не опустили і боролися як могли. До того ж були у них і непогані моменти, щоб скоротити рахунок. Зокрема, на ударній позиції опинився Ігор Пластун, який скористався хорошою передачею від Гладкого, але вирішив бити з гострого кута поміж ніг Реві. Не вийшло – досвідчений воротар розгадав задум молодого захисника і перевів м’яча на кутовий. Можна згадати і ще ряд ударів у виконанні того ж Гладкого, Кенії чи Кополовця, але кожному з них бракувало то точності, то фарту… |
|
| ||||