Архів новин

Варіанти роздержавлення ЗМІ

2 квітня прес-секретар президента Віктора Януковича і голова міжвідомчої робочої групи з дотримання свободи слова та захисту прав журналістів Дарина Чепак повідомила, що до Кабінету міністрів надійшов законопроект про реформування державних і комунальних ЗМІ. Він розроблений Держкомітетом з питань телебачення і радіомовлення за участю Національної спілки журналістів (НСЖУ) та передбачає роздержавлення медіа протягом п'яти років і фінансову підтримку з держбюджету. Документ викликав зауваження членів робочої групи, пише "КоммерсантЪ-Украина". Міжвідомча робоча група з дотримання свободи слова та захисту прав журналістів обговорила проблему роздержавлення державних та комунальних друкованих ЗМІ. Цей процес є однією з умов приведення вітчизняного законодавства до європейських стандартів. Крім іншого, 21 березня президент Віктор Янукович доручив Кабінету міністрів подати до парламенту до 5 квітня законопроект про роздержавлення ЗМІ.

Разом з тим у парламенті вже зареєстровано законопроект на цю ж тематику, підготовлений депутатами різних фракцій. Він має на увазі роздержавлення медіа протягом чотирьох місяців, їхню фінансову підтримку з місцевих бюджетів та зобов'язання власників не скорочувати штату протягом двох років.

Голова НСЖУ Олег Наливайко, виступаючи на засіданні, повідомив, що законопроект "узгоджено з громадськими організаціями, органами виконавчої влади". "За законопроектом трудовий колектив матиме пріоритетне право вибору способу реформування своєї газети. Крім того, ми врахували пропозиції про безоплатну передачу колективам майна редакцій", - підтримав голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович. При цьому він заявив, що питання передачі майна поки що не узгоджено з Кабміном.

"Але це ж одне з головних питань, - вигукнув голова голова Асоціації редакторів комунальної преси Костянтин Григоренко. - Нехай майно буде передано трудовим колективам хоча б в довгострокову оренду. І ще газеті потрібна фінансова підтримка, як мінімум 70 тис грн на рік".

"Середня вартість майна в редакції газети - 30-50 тис грн. Невже держава не може передати його як стартовий капітал?" - здивувалася голова Асоціації медіаюристів Тетяна Котюжинська. У відповідь пан Курдінович нагадав, що остаточне рішення у питаннях майна і фінансів все ж ухвалює Кабмін.

Суперечку припинила пані Чепак, запропонувавши перейти до звіту МВС щодо розслідування порушень прав журналістів. Заступник начальника головного слідчого управління МВС Олег Татаров повідомив, що в 2013 році міліція відкрила 72 кримінальних провадження щодо злочинів проти працівників ЗМІ. При цьому він зазначив, що більшість з них були закриті через відсутність складу злочину:

"Наприклад, журналіст районної газети намагається пройти на засідання місцевої ради і каже охороні, що він депутат. Акредитації в нього немає, охорона його не пускає, на що той пише заяву в міліцію".

Однак дані міліції не задовольнили активістів. "Для чого нам такі правоохоронні органи, які не захищають права журналістів?" - обурювалася з місця активістка руху "Стоп цензурі!" Наталя Соколенко. "Коли справа підпадає під ст.171 КК - "порушення прав журналістів",- її практично завжди перекваліфікують або як хуліганство, або за іншими статтями", - зазначив юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

Увагу учасників дискусії відвернув керівник прес-служби Кабміну Сергій Нагорянський, пообіцявши забезпечити журналістам на засіданні уряду (3 квітня) безперешкодний доступ до міністрів.

Newsru.ua

Всі новини випуску 
Читайте усі останні новини Львова тут