|
||
Прем’єр-ліга. «ІЛЛІЧІВЕЦЬ» – «КАРПАТИ» – 2:0
Похмуро. +4°С Арбітр – Віталій Годулян (Одеса). Асистенти арбітра: Олександр Войтюк (Запоріжжя), Сергій Беккер (Харків). Четвертий арбітр – Андрій Лісаковський (Одеса). Делегат ФФУ – Володимир Поліщук (Рівне). Інспектор ФФУ – Сергій Дзюба (Київ). «ІЛЛІЧІВЕЦЬ»: Худжамов, Ярошенко (Ємєльянов, 67), Фомін, Яворський, Федотов, Гречишкін, Чижов, Віценець (Окріашвілі, 81), Путівцев, Бутко, Таргамадзе (Мандзюк, 90+2). Запасні: Гальчук, Пуканич, Кравченко, Кожанов. Старший тренер – Іван Балан. «КАРПАТИ»: Богатінов, Ощипко (Кополовець, 9), Мілошевіч, Пластун, Ксьонз, Голодюк (Озарків, 61), Даушвілі, Худоб’як (Кас’ян, 78), Кенія, Лукас, Гладкий. Запасні: Жовтюк, Мисак, Пучковський, Ткачук. Головний тренер – Ніколай Костов. Голи: Фомін, 19, Федотов, 90+3. Перший тайм можна умовно розділити на дві приблизно рівні частини. Десь до його середини ніби все було проти нашої команди. Натомість у другій половині першої 45-хвилинки «Карпати» мали повну перевагу і цілком могли не лише відіграти безглуздо пропущений перший м’яч, а й вирішити долю зустрічі на свою користь. Втім, не будемо забігати наперед і поговоримо про все за порядком. Вже в дебюті у «Карпат» виникли перші проблеми, коли на 6-ій хвилині з інтервалом в кілька секунд ушкодження почергово отримали Лукас та Ігор Ощипко. І якщо іспанський форвард після надання йому допомоги медиками повернувся на поле, то лівого захисника Ніколаю Костову довелося замінити і на полі з’явився Михайло Кополовець. Треба сказати, що загалом ушкоджень, особливо в першій половині, у карпатівців було більш, ніж достатньо. Причина – гравці «Іллічівця» діяли дуже жорстко, а частенько на межі з грубістю. Аби не бути багатослівними, будемо оперувати цифрами. Перше порушення правил зі сторони «зелено-білих» арбітр матчу Віталій Годулян зафіксував лише на 24-ій хвилині. На той момент в «активі» господарів було вже сім фолів, причому всі вони були беззаперечні, бо в принципі суддя дрібні порушення не свистів і дозволяв вести контактну боротьбу, якщо вона йшла більш-менш в межах правил. Коли ж говорити власне про гру в футбол, то до забитого голу нічого особливо пам’ятного на полі не відбулося. Гра була рівною, а події головним чином розвивалися між двома карними майданчиками, наближаючись до яких, ні господарям, ні гостям ніяк не вдавалося загострити ситуацію – в одних моментах приймались неправильні рішення продовження атаки, а в інших підводив технічний брак, яким грішили обидві команди. І раптом гол у ворота «Карпат» – він став не менш несподіваним, ніж сніг посеред літа. Причому карпатівці привезли його самі собі на всі сто відсотків. Розігравши штрафний на своїй половині поля після чергового порушення правил господарями, наші хлопці не розібралися і тут же втратили м’яча. На відміну від гостей, підопічні Миколи Павлова з ситуацією розібралися миттєво: пас праворуч на Віталія Федотова, той на хід Руслану Фоміну і центрфорвард маріупольців, опинившись один проти Мартіна Богатінова, метрів з шести спокійно низом пробив у ближній кут – 1:0. За хвилину нова неприємність для «Карпат» – Сергій Яворський доволі небезпечно зіграв у підкаті проти Олега Голодюка, який вперше після довготривалого лікування вийшов у стартовому складі і для львів’ян «запахло» другою вимушеною заміною, і це при тому, що команди не зіграли ще навіть половини першого тайму. Та на щастя цього разу все обійшлося, і Олег, отримавши медичну допомогу, повернувся у гру. Пропущений гол змусив нашу команду активізуватися і до самого свистка на перерву «зелено-білі» практично не залишали половину поля суперника. Створили «леви» і низку гольових моментів. Перший небезпечний удар у виконанні Михайла Кополовця, який пробивав з лівої зльоту після скидки Ігоря Худоб’яка на 23-ій хвилині, прийняла на себе голова когось із оборонців маріупольців – м’яч полетів на кутовий. А по-справжньому гаряче у володіннях Рустама Худжамова було в останні десять хвилин першого тайму. Зокрема, на 36-ій хвилині Павло Ксьонз з правого флангу подав корнер на ближню стійку. Першим на м’ячі був центральний захисник карпатівців Іван Мілошевіч, який головою пробив метрів з трьох у ближній кут, але Костянтин Ярошенко на пару з Рустамом Худжамовим не дозволили круглому перетнути лінію воріт. А за п’ять хвилин відмінний момент для себе самого створив Голодюк: зігравши коротку «стіночку» з Лукасом, Олег трохи правіше середини карного вийшов сам на сам з воротарем. Худжамов, намагаючись ліквідувати небезпеку, кинувся карпатівцю в ноги, але той тільки цього й чекав і майстерно підсік круглого над кіпером. Все ніби то наш гравець зробив правильно, але бальон пройшов повз дальню стійку... Останню нагоду піти на перерву за нічийного рахунку «Карпати» втратили на 3-ій компенсованій до першого тайму хвилині. Ігор Худоб’як заробив штрафний трохи лівіше центру воріт в трьох метрах від лінії карного майданчика. До м’яча підійшов Павло Ксьонз, який перекидував його через стінку у ближню «шістку» – поряд із стійкою. Судячи з того, що ми побачили на самому початку другого тайму, хитрий «лис» Микола Павлов у роздягальні порадив своїм підопічним розпочати другу половину зустрічі зі штурму воріт «Карпат», на який гості явно не чекали. От і вийшло, що розігравши м’яча з центра поля, упродовж кількох десятків секунд господарі створили два прекрасних моменти, але рахунок подвоїти так і не змогли. Цікаво, що двічі на вістрі атак опинялися захисники «Іллічівця». Спочатку правий захисник національної збірної України Богдан Бутко пробивав метрів з п’яти у ліву «шістку» карпатівських воріт, але Мартін Богатінов, продемонструвавши суперреакцію, відбив м’яча, а за мить після прострілу Віталія Федотова справа вже Олександр Чижов в падінні головою прямо по центру рострілював ворота. Македонський кіпер «зелено-білих» в цьому епізоді був у ролі спостерігача, але шкіряна сфера неймовірним чином оминула каркас воріт. Не забивши другий м’яч на самому початку другого тайму, «іллічі» дружньо всією командою відійшли на свою половину поля, збудувавши дві досить щільні лінії оборони. «Карпати», пересвідчившись, що господарі більше не мають наміру атакувати великими силами, почали методично розхитувати оборону суперника. Перший момент виник після рейду Павла Ксьонза правим флангом, який захисник завершив навісом на дальню стійку, де були Лукас і Олександр Гладкий, але жодному з них маріупольці пробити по воротах так і не дозволили. А от на 60-ій хвилині «Іллічівцю» відверто поталанило. Атаку «левів» розпочав і завершував Гладкий, який в її завершальній фазі отримав передачу від Ксьонза в межах карного майданчика на правому фланзі і в дотик, не давши круглому опуститися на газон, пробив у дальню «дев’ятку». Худжамов при всьому своєму бажанні нічого зробити не міг, але його підстрахувала поперечка. Аби підсилити напад, Ніколай Костов провів дві заміни: замість Олега Голодюка, якому ще важко грати всі 90 хвилин, вийшов Ігор Озарків, а хавбека Ігоря Худоб’яка замінив ще один форвард Олександр Кас’ян. Але ні проведені заміни, ні намагання карпатівців зіграти через «не можу» та через «не йде», ні до чого не призвели. Ніби то все «зелено-білі» робили правильно, але кожен раз чогось бракувало. А швидше за все, не вистачало не чогось, а когось, а коли вже бути точним, то бракувало Семіра Штіліча з його вмінням зіграти нестандартно поблизу воріт суперника. А так гра нашої команди в заключній третині матчу нагадувала рибу, яка б’ється об лід – бажання зашкалює, сил затрачено неймовірно багато, а результату все немає, хоч плач. Здавалося, гра так і закінчиться мінімальною перемогою «Іллічівця». Але ж гру судив Віталій Годулян – людина, яка не переживе, коли по завершенні матчу, який він обслуговував, його не будуть згадувати незлим тихим словом. От і сьогодні, в ситуації, коли гра була вже практично закінчена, він примудрився зарахувати скандальний гол у ворота «Карпат». А сталося наступне: після затяжної атаки «Іллічівця» на 3-ій компенсованій хвилині круглий полетів в район 11-метрової позначки карного майданчика львів’ян. Першим на м’ячі був кіпер гостей Мартін Богатінов. Але замість того, щоб вибити його кулаком подалі від воріт або в стрибку накрити в ногах у правого хавбека господарів Віталія Федотова, македонець зіграв якось незграбно по-волейбольному і круглий піднявся догори. 17-ий номер «Іллічівця» рукою скинув його собі під ноги і без перешкод переправив у порожні ворота. При цьому Віталій Годулян стояв в кількох метрах від епізоду і не побачити, що його тезка підіграв собі рукою, аж ніяк не міг. Але замість того, щоб скасувати взяття воріт і цілком заслужено пред’явити Федотову жовту картку, Годулян зарахував гол і виніс попередження Богатінову за незгоду з рішенням арбітра. Для чого арбітр це зробив, зрозуміти важко. Можливо, йому не дають спокою лаври його колеги по суддівському цеху Віктора Швецова? Що ж до Віталія Федотова, то він тепер може цілком поповнити збірну Прем’єр-ліги з волейболу. Та найцікавіше, хочеться вірити, нас чекає попереду – як на це все прогреагує ФФУ і Комітет арбітрів на чолі з Колліною... |
|
| ||||