|
||
ОПОРА констатує регрес України у проведенні демократичних виборів
"ОПОРА констатує регрес України щодо проведення демократичних виборів. Парламентська кампанія 2012 року характеризувалася штучним обмеженням змагальності виборчого процесу та грубим порушенням принципу рівних можливостей для партій і кандидатів. В умовах змішаної виборчої системи, позазаконні технології використання адміністративного ресурсу і підкупу виборців мали вирішальний вплив на перебіг кампанії, що в цілому не сприяло чесності її результатів. Дані порушення мали системний характер та жодних правових наслідків для суб’єктів виборчого процесу, які вдавались до них. Враховуючи фактор дня голосування, вибори можна визнати такими, що не відповідають базовим демократичним стандартам через відсутність рівних умов проведення кампанії кандидатами та партіями, безпрецедентно великою кількістю «технічних» суб’єктів виборчого процесу, незбалансованістю складу виборчих комісій та незбалансованістю подачі ЗМІ інформації про партії та кандидатів. ВИСНОВКИ та ТЕНДЕНЦІЇ Повернення в Україні до змішаної (паралельно) виборчої системи, яка застосовувалась у 1998 та 2002 роках, з мажоритарною складовою провокувало суб’єктів виборчого процесу до масового застосування нечесних методів ведення виборчої кампанії в одномандатних округах. У країнах, які не мають сталих традицій демократії, а суспільство в значній мірі лояльно ставиться до побутової та політичної корупції, мажоритарна складова корумпує й виборчий процес. Органам державної влади не вдалося забезпечити безстороннє ставлення до усіх суб’єктів виборчого процесу. Використовуючи неврегульованість українського виборчого законодавства, яке чітко не розмежовує агітаційну діяльність та виконання службових повноважень, посадовці систематично використовували доступні їм державні ресурси та повноваження в агітаційних цілях. Найбільш поширеним виявом таких зловживань став бюджетний адміністративний ресурс. Кандидати чи партії, наближені до органів влади, отримували значні непрямі інвестиції з муніципальних чи державного бюджету на потреби власної кампанії, що ставило в нерівні умови суб’єктів виборчого процесу та вводило в оману виборців, які не мали можливості розмежувати маніпуляцію та реальні досягнення кандидата. Непрямий підкуп виборців, що здійснювався кандидатами і партіями у форматі благодійної діяльності, виявився основною технологією їх впливу на волевиявлення громадян. Благодійні фонди кандидатів виявились додатковим інструментом фінансування передвиборчої агітації, що прямо суперечило нормам закону про виключне фінансування агітаційної діяльності суб’єктів виборчого процесу з коштів офіційних виборчих фондів. Таким чином, проблема непрозорості фінансування передвиборчої діяльності стала ще більш гострою в умовах парламентської кампанії 2012 року. Масовим та системним явищем став непрямий підкуп, який здійснювався кандидатами через товари, послуги, роботи, матеріальні блага, які незаконно надавались виборцям із агітаційною метою. Застосування суперечливої процедури жеребкування складу окружних та дільничних виборчих комісій, призвело до незбалансованого представлення ключових виборчих суб’єктів у виборчих комісіях і домінування так званих «технічних партій»[1] у складі цих комісій. Як наслідок, робота виборчих комісій (в тому числі в день голосування) відбувалось в атмосфері постійних конфліктів та суспільної недовіри до них як інституцій, що відповідальні за організацію виборчого процесу на місцях. Протягом дня голосування, що тривав до 20 години вечора, в 91% виборчих дільниць не зафіксовано порушень, які могли б вплинути на результат виборів. Втім, з 9% інцидентів, свідками яких стали спостерігачі ОПОРИ, найбільш поширеним виявилось порушення таємниці голосування – 3% та фотографування бюлетеню в кабінці – 3%, що може свідчити про організований підкуп виборців. З меншою частотою спостерігачі фіксували факти видачі бюлетенів виборцям без пред’явлення паспорту – 2%, організоване підвезення виборців до дільниць – 1% та пошкодження виборчої скриньки – 1%. Не було жодних проблем зі списком виборців у 55% виборчих дільниць, 42% – не змогли себе знайти до 50 осіб в межах однієї дільниці, в 3% – від 50 до 100 виборців. Організоване голосування, каруселі[2] чи спроба виносу бюлетеню може свідчити про незаконне втручання у виборчий процес, масштаби якого оцінити досить важко. Однак, Громадянська мережа ОПОРА відзначає, що окремі порушення 28 жовтня могли суттєво вплинути на результати виборів в окремих округах. Таким чином, склад Верховної Ради України не в повній мірі буде відображати суспільні настрої та реальну електоральну підтримку кандидатів і партій. У процесі підрахунку голосів та передачі протоколів до окружних виборчих комісій, спостерігачі зафіксували порушення процедури, виніс печаток з дільниць, що заборонено законом, затягування підписання протоколів підрахунку на рівні ДВК, часте повернення протоколів окружними виборчими комісіями дільничним для уточнення даних. Найбільш показовим є рівень довіри спостерігачів ОПОРИ до результатів підрахунку на окремо взятих дільницях та показник прозорості самої процедури. Якщо спостерігач та інші присутні не мають можливості належним чином ознайомитись зі змістом заповненого бюлетеню, пересвідчитись, чи справді позначка “ЗА” стоїть у відповідному квадратику навпроти кандидата чи партії, то це таки впливало на загальну довіру до даних протоколу. За оцінками ОПОРИ, аномальні відхилення, порушення послідовності дій, які повинні виконувати члени комісій, зафіксовано у Дніпропетровській області (17% дільниць), Чернівецькій (13%), Черкаській (12%), Київській та Закарпатській (по 10%), Донецькій та Сумській (по 7%) областях. Процес підрахунку є достатньо прозорим лише тоді, коли всі присутні на вечірньому засіданні мають можливість бачити зміст бюлетеню, результат голосування виборця та пересвідчитись, що бюлетень члени комісії поклали до правильної купки. Втім, в середньому по країні, у 11% дільниць присутні під час процедури підрахунку не мали можливості бачити позначок у бюлетені. Найбільший показний непрозорості зафіксовано у Черкаській області – 30% дільниць, АР Крим – 27%, Кіровоградській – 17%, Полтавській та Київській областях – по 15%, Донецькій – 14%, Дніпропетровській та Хмельницькій областях – по 13% та в Києві – 10%. Спостерігачі також відзначають, що процедура розгляду скарг від суб’єктів виборчого процесу та громадян була формально виконаною. На чверті дільниць, де скарги та заяви було зареєстровано протягом дня голосування, члени комісій витратили сумарно не більше півгодини на їх розгляд". |
|
| ||||