|
||
Матір вбивці з "Каравану": краще б мені сина привезли в труні
Галина зізнається, що насправді не може повірити, що таке вчинив її син, але у разі, якщо він з'явиться на порозі її будинку, вона запропонує йому здатися. Також жінка увесь час повторює, що накладе на себе руки, якщо підтвердиться, що саме її син постріляв охоронців. І якщо це справді він – то ліпше за все вона хоче, щоб його привезли у труні. Зустріч з міліцією Жінка розповіла журналістам, як їй сповістили про Мазурка і як правоохоронці допитували її у відділку. "Про сина мені повідомили, коли я була в лісі. Подзвонила стурбована сестра і почала розповідати про сина й міліцію. Через шок я блукала по лісі, навіть не пам'ятаю, коли повернулася. Хто мама – той розуміє таку трагедію", - розповідає жінка. "Одну добу мене тримали в лікарні. Я, як прокинулася - не повірила, що я не в своєму будинку. Мене там чимось накололи , взяли кров і відвезли до Києва. А в міліції мене тримали на лавках, де тримають й алкоголіків", - додає Галина. Розповідаючи про Ярослава, жінка говорить, що він був забезпечений, не бідував. А коли вона пропонувала йому гроші – той відмовлявся, мовляв, що йому нічого не потрібно. Жінка поділилася з журналістами, що раніше працювала на ковбасному заводі, має торговельну освіту і взагалі вона гарному рахунку. За словами Галина, коли міліція, намагаючись знайти бодай щось про її сина - вчинила у його кімнаті переворот. "Вони забрали його боксерські рукавиці, показували його фотографії, на яких ми з ним разом. Гіршого горя немає, але повірте, я воліла б, щоб мені його привезли і я його поховала. Подивіться, що вони зробили. Вони думали, що він тут. Та чи невже така людина скоїть злочин і втече до рідної матері? Знайшли іграшковий пластмасовий пістолет, який я колись подарувала онуці на день народження. Садіть мене, вішайте, я не можу з такою ганьбою жити. Я вірю, що то не він", - розповідає жінка. "Хіба вони мають право без санкції прокурора тримати три доби в міліції. Я за цей час ледь з глузду не з'їхала, у мене був шок", - каже матір Ярослава. "Кажуть, що він був у зеленій куртці і черевиках. Але мій син ніколи в життя не мав зеленої куртки і в черевиках він не ходить", - констатує Галина. Матір хоче повіситися, а сина побачити у труні Говорячи про дитинство Ярослава, жінка каже, що він був доброю і золотою дитиною. Галина йому ні в чому не відмовляла і на той час у нього була шкіряна куртка. Не дивлячись на те, що її син підозрюється у потрійному вбивстві, жінка ніби хоче дочекатися його живим, і ніби хоче побачити його мертвим. При цьому вона сама не бажає жити після такого. "Якби я знала, що то він, я б сама повісилася. Але я би була щаслива, щоб його зловили і привезли у труні. Я серйозно думала про повішання. Якби мені точно довели і покази, якби я точно впізнали сина, то я б наклала на себе руки. Яка матір зможе до кінця життя нести такий хрест?" Жінка не може по фото стрілка на 100% упізнати в ньому сина Зазначимо також, що Галина остаточно не може по фото упізнати Ярослава Мазурка. Вона вагається, намагається знайти схожі риси, але робить це не точно. "Але я не впевнена, що то був він. Він був не такий, а худий і з бородою. А ще він кашляв сильно. Я думаю, що він хворий, але мені кажуть, що з півроку тому він був у лікарні. Не можу я сказати чи точно це він: очі якісь посоловілі, губи не мої. Але якщо він прийде, я скажу йому: сину, здавайся", - каже Галина. "Я щодня його чекаю, щодня. Я вам покажу 100 фотографій, але не покажу фото з тим бандитом, з тим Бакайом. Мені вже все одно, я кажу вам правду. Мій син працював в охороні Бакая", - розповіла жінка журналістам. Родина Окрім сина, Галина також загадала про свого чоловіка. За її словами він хворів на рак і займався зброєю. Але нібито, 9 років тому помер. "Він виробив патент на якийсь автомат, мав робити випробування тієї зброї. Але нічого не вийшло, у патенті йому відмовили. А може й мав, можливо у сина той патент", - додає Галина. Серед іншого жінка припускає, що її син захворів на голову, коли працював на заводі "Лазар". Тоді він увесь час скаржився її на сильний головний біль. |
|
| ||||