|
||
Хто навчить Королевську розмовляти українською
Найчастіше вона подає себе як захисниця інтересів малих підприємців – організовує із ними акції, подає від їхнього імені законопроекти. Безжально критикує прем’єра-інваліда (кажу так з огляду на повну узалежненість від Януковича) Азарова. Королевська приходила і на засідання суду у справі Юлії Тимошенко. Але поводилася там тихо. Із «беркутівцями» не билася, і не кидала стільцями в суддю Кірєєва. Як на мене, то саме під час слідства та суду Королевська розгорнула особливо бурхливу політичну діяльність. Акції організованої нею групи підприємців відбувалися одна за одною – пікети, автопробіги, «майдани» і «майданчики». Відтак у пресі заговорили про Королевську як про наступницю Тимошенко. І не дарма. Якщо Тимошенко остаточно залишать у в’язниці, Турчинов, мабуть, втратить свої позиції в партії. Найімовірніше, вона може розколотися. І тоді частина партійців може піти за Королевською. Не випадково 1 грудня, після засідання апеляційного суду у справі Тимошенко, яке нічого не змінило у долі лідера БЮТ, Королевська зробила заяву про те, що надії на справедливе вирішення цього питання в Україні вже немає. Відтак бютівцям доведеться чекати на розгляд справи у Страсбурзькому суді. А це станеться якщо не через роки, то принаймні не в найближчі місяці. Наталія Королевська дала зрозуміти однопартійцям, що їм час визначатися із новим лідером у «Батьківщині». Уточню – лідером неформальним, бо захоплювати місце Тимошенко вже завтра Королевська не наважиться. Для подальшої успішної політичної кар’єри у Королевської є чимало можливостей. Передовсім вона молода, має приємну зовнішність і харизму поміркованої бунтівниці. Її не обтяжують старі скандали. Вона не замішана в якихось фінансових оборудках. Час робити ставки, пані і панове Сьогодні Королевська змагається не лише за домінування в «Батьківщині» та симпатії виборців. Королевська прагне переконати українських олігархів у тому, що на майбутніх виборчих перегонах слід ставити саме на неї. Цілком імовірно. що ставки на нову політичну зірку вже зроблені. Не виключено, що у Королевської є або вже невдовзі з’явиться підтримка із Москви. Адже її рідний брат – Королевський Костянтин Юрійович – заступник керівника Міністерства регіонального розвитку Російської Федерації, а відтак не остання людина в Росії. Та все ж у Наталії Королевської є й виразні недоліки. Схоже, її бурхлива діяльність цілком влаштовує і Януковича, і його найближче оточення. Її не критикують і не переслідують. Очевидно у Партії регіонів переконані, що при потребі впораються із цим дівчиськом. А наразі сподіваються, що колись вона наважиться потягнути ковдру «Батьківщини» на себе, залишивши Тимошенко із групою відданих фанатів із порожніми руками. Ще один недолік Королевської пов’язаний із регіональним характером її політичної діяльності. Схоже, її цікавить насамперед електорат східних та південних регіонів України. І вона справді може розраховувати на виборців, які досі симпатизували Сергієві Тігіпку, а тепер проклинають його за звірячі соціальні реформи. Але Королевську не сприймають в Західній Україні. Вона тут не буває. Вона не знає цього краю. Ба більше, вона чомусь демонстративно не розмовляє українською. А дарма. Без Галичини і порозуміння із її мешканцями жодному із політиків не вдасться повторити успіх Юлії Тимошенко. |
|
| ||||