|
||
Українська діаспора в Росії заявляє про жорсткий політичний тиск з боку влади
«У Москві, Санкт-Петербурзі, Сургуті, Воронежі та Уфі почалася справжня зачистка українського культурного руху», – йдеться у заяві. У документі, зокрема, згадують про «зачистку» Бібліотеки української літератури в Москві, переслідування її провідних працівників у 2006–2007 роках; закриття Українського освітнього центру в Москві при середній школі № 124 у 2008 році; а також оголошення персоною нон-грата активіста українського культурно-освітнього руху в Росії, творця Бібліотеки української літератури в Москві Юрія КОНОНЕНКА у 2009 році. Також у заяві зазначається, що з 2009 року почалася тотальна перевірка міністерством юстиції РФ діяльності Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА), Об’єднання українців Росії (ОУР) із подальшим призупиненням їх діяльності, а в подальшому це переросло в судове переслідування ФНКА та УОР тим же Міністерством юстиції РФ з метою ліквідації цих об’єднань українців у Росії. Останню справу – з переслідування і ліквідації Федеральної національно-культурної автономії українців Росії – у діаспорі називають показовою. Представники діаспори стверджують, що для того, аби мати підстави для подання позовної заяви про ліквідацію ФНКА, Мін’юст РФ у лютому виніс попередження організації, в якому також звинуватив голову ОРУ Валерія СЕМЕНЕНКА (він також є представником ФНКА у суді) в участі у засіданнях Української всесвітньої координаційної ради, Всесвітнього конгресу українців «з питань стану української нації». «Лідери вказаних організацій (ФНКА, ОУР – УНІАН) виступають з позиції націоналізму і сепаратизму… Діяльність В.СЕМЕНЕНКА… спрямована на пропаганду вищості української нації», – цитуються в заяві документи Мін’юсту РФ. В українській діаспорі також зазначають, що Мін’юст РФ вказує на три випадки порушень законодавства В.СЕМЕНЕНКОМ: участь у програмі на «Радіо Свобода», організація і проведення у 2009 році у Москві міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку», а також керівництво заходами, присвяченими пам’яті жертв Голодомору, які були організовані в підтримку акції «Незгасима свічка» і документально-художньої виставки «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу», що була відкрита 25 листопада 2009 року у Києві. На підставі цих фактів, Мін’юст РФ зробив висновок, що «…діяльність «Федеральної національно-культурної автономії українців Росії» спрямована на дискредитацію політичного курсу, який проводиться керівництвом Росії, з міжнаціональної єдності, і своєю діяльністю несе загрозу існуючому конституційному устрою…». Попередження Мін’юсту здивувало керівництво ФНКА занадто вільним тлумаченням законодавства, безпідставними закидами щодо дій, яких не було, поданням звинувачень без усякої перевірки. З огляду на це, Автономія подала позов про скасування попередження. Однак Тверський районний суд м. Москви 12 травня 2009 р. відмовив Автономії в задоволенні позову. «Очевидно, що Тверський районний суд м. Москви керується не доведеними фактами, не принципами права і не законами Російської Федерації, а політичною доцільністю», – вважають в українській діаспорі у РФ. Автономія обіцяє подати касаційну скаргу на рішення суду, але не має упевненості в незаангажованості суду. Натомість у діаспорі впевнені в існуванні скоординованої політичної кампанії зачистки українського культурно-освітнього та громадського руху в Росії. «Змушені визнати, що, на превеликий жаль, в Росії спостерігається політизація всього комплексу питань, що стосуються української гуманітарної сфери, – це стало особливо помітним, починаючи з 2005 року. Це проявляється в тиску, який чиниться на українські організації в цілому, і на окремих активістів, в цензурі культурних заходів українських громад», – ідеться в заяві. В діаспорі підкреслюють, що українські культурно-освітні та громадські організації Росії мають виключно культурно-освітній характері і їхніми членами є люди з абсолютно різними політичними поглядами та переконаннями або і взагалі без таких. «Спроба “політичної зачистки” українського руху та українських організацій Росії дають підстави вважати, що всі слова представників російської влади про стратегічне партнерство Росії та України, а також про братерство російського та українського народів є лише ритуальною риторикою і не відповідають їхнім справжнім планам та намірам», – зазначається у Заяві Ради керівників українських громадських організацій Росії . |
|
| ||||