|
||
Якщо Верховна Рада не зупинить пакет «антикорупційних законів», що вступає в дію з 1 квітня, то в Україні зупиниться все середнє та мале підприємництво
Виступити з публічними вимогами КПЛО змусили катастрофічні суспільно-економічні наслідки, до яких призведе запровадження цих документів. За новими антикорупційними законами, кожен дрібний підприємець, який, крім основної діяльності, офіційно працює на іншій роботі, перетворюється на корупціонера. У підсумку під адміністративно-кримінальний прес нового законодавчого пакету лише на Львівщині потраплять десятки тисяч підприємців. З огляду на особливість вітчизняної антикорупційної політики експерти прогнозують: якщо ці положення законів запрацюють, то центр протидії корупції переміститься в сегмент малого та середнього бізнесу, статистика упійманих на гарячому «дрібних корупціонерів» піде догори, особисту вигоду отримають контролюючі структури, а справжні акули-корупціонери залишаться й надалі недоторканними. Клуб підприємців Львівської області (КПЛО), що діє у складі ЛОО ВГО «Фронт Змін», звернувся із проханням до провідних спеціалістів у галузі права зробити юридичний аналіз зазначеного пакету законів. «Будь-який закон має відповідати Конституції України, базуватися на принципі верховенства права. Особливо це стосується законів, які передбачають обмеження та позбавлення прав і свобод, встановлення нових заборон, розширення меж і підстав юридичної відповідальності, у тому числі й найсуворішої – кримінальної. Положення антикорупційного пакету законів, безсумнівно, порушують права людини та суперечать Конституції України в цілому», - зазначила юрист, член робочої групи Клубу підприємців Львівської області та співавтор проекту «Антикорупційне законодавство – боротьба з корупцією чи з підприємництвом?» Ірина Маковецька. Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» корупційним правопорушенням відтепер вважається зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) особами, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особами, спеціально уповноваженими на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичними особами-підприємцями. Цим особам (а до таких належать керівники, їх заступники, головні бухгалтери, начальники цехів, завідувачі складів, виконроби тощо) заборонено: входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом. Тобто підприємця можуть притягнути до адміністративної відповідальності, якщо він займається будь-якою іншою підприємницькою діяльністю або виконує оплачувані господарсько-розпорядчі чи адміністративно-організаційні функції. Це означає, що пересічний менеджер підприємства не може бути суб’єктом підприємницької діяльності або акціонером чи учасником товариства і навпаки. Але частина друга статті 42 Конституції України чітко визначає перелік осіб, право яких займатися підприємницькою діяльністю може обмежувати закон. Натомість розширення цього переліку порушує Основний Закон України, згідно з яким при прийнятті нових законів не допускається звуження обсягу існуючих прав і свобод. «Світова практика ведення бізнесу свідчить про те, що підприємці створюють не одну юридичну особу, а кілька, і відтак – посилюють свою конкурентоздатність та убезпечують себе від можливих ризиків в одному виді діяльності. Тоді як новий український закон називає їхню діяльність нелегітимною, що призведе до її згортання та переходу в тіньову економіку», - підсумувала Ірина Маковецька. Доцент кафедри трудового, аграрного і екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Ів. Франка, кандидат юридичних наук Оксана Жолнович довела, що Закон України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» суттєво розширює відповідальність юридичних осіб. Тепер підприємство повинно відповідати за корупцію свого працівника – керівника, засновника, будь-якого іншого члена колективу. Покарання юридичних осіб за те, що їхні представники вчинили «корупційні» діяння, такі: штраф, заборона займатися певним видом діяльності, конфіскація майна, ліквідація юридичної особи. Отже, навіть акціонер, який володіє однією акцією товариства, може фактично повністю ліквідувати його, вчинивши правопорушення. І тоді до підприємства, окрім притягнення його до юридичної відповідальності за законом про відповідальність юридичних осіб, застосують ще й обмеження, передбачені ст. 8 Закону про запобігання корупції. Ці обмеження, зокрема, передбачають, що органи державної влади або місцевого самоврядування, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджетів, не можуть надавати юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, кошти і майно упродовж п'яти років з дня набрання рішенням суду законної сили. Крім того, цим юридичним особам заборонено провадити діяльність від імені держави чи будь-яку іншу діяльність з надання державних послуг на договірних засадах. Якщо юридична особа надає послуги державним установам (наприклад, харчування для дітей в школі), то п’ятирічна заборона отримувати кошти від таких установ означає банкрутство для підприємства. Навіть якщо корупційні дії засновника чи акціонера доведені і його притягнуто до відповідальності, постає запитання: чому за одне і те ж правопорушення карають подвійно - і засновника, і юридичну особу. В другому випадку потерпілих може бути багато: інші засновники, працівники цього підприємства, контрагенти за договорами – по суті, невинні особи, які зазнають обмежень чи втрат без вини (втрата чи зменшення майна інших засновників, втрата роботи найманими працівниками через простій підприємства). «Абсурдно й те, що якщо навіть суд з’ясує, що від корупційного діяння юридична особа не могла отримати доходів або такий злочин вчинявся не в її інтересах, суд не зможе закрити справу, бо такої підстави серед підстав для закриття справи у законі не передбачено. Отже, Закон «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» порушує абсолютно всі принципи судочинства і повністю не відповідає Конституції України. Він не тільки не зменшить чиновницьке зловживання, але й сприятиме утиску прав підприємців, які найменше захищеної категорії населення від чиновницького свавілля», - підсумувала Оксана Жолнович. «Аналіз змісту цих законів показує, що їх застосування може кардинально погіршити ситуацію в державі. Насамперед тому, що багато положень законів є неконституційними, юридично необґрунтованими, суперечливими та й просто незрозумілими. Є такими, що призведуть до безпідставного втручання держави в приватне життя і як наслідок – масового згортання бізнесу в країні. Значна частина правопорушень, які нові закони кваліфікуватимуть як корупційні, за своєю суттю не є ними. Відповідно не можуть бути названі корупціонерами й особи, яких ці закони зобов’язують визнавати такими», – наголосив координатор Клубу підприємців Львівської області Андрій Якимів. Єдиним правильним кроком у цій ситуації є невідкладне ухвалення парламентом рішення про зупинення дії цих законів, ґрунтовне їх доопрацювання з приведенням у відповідність до Конституції України та міжнародних конвенцій і лише після цього – новий запуск антикорупційного механізму. Клуб підприємців Львівської області закликав інші громадські організації також виступити із відповідними офіційними заявами і стати на захист прав та свобод підприємців і громадян України, які офіційно працюють не лише на одному місці роботи. Довідка З 1 квітня 2010 року набувають чинності Закон України від 11.06.2009 р. №1506-VI «Про засади запобігання та протидії корупції», Закон України від 11.06.2009 р. №1507-VI «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та Закон України від 11.06.2009 р. №1508-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». |
|
Valeriy[10.03.11 01:19] Маємо те, що маємо! А првельніше, - те що хотіли! КІА[10.03.10 15:34] цікаво в тій хохландій - жити !!!
| ||||