|
||
Мерська цензура
Адже, незважаючи на всю обережність пана Савельєва, алюзію про “одного з посадовців міської ради”, який намагався змусити видання надрукувати замовний пасквіль, давно розгадали всі. Нагадаємо, минулого тижня трудовий колектив газети “Ратуша” поширив лист за підписом виконувача обов’язків головного редактора Миколи Савельєва з проханням дати роз`яснення з приводу намагань неназваного чиновника із Львівської міської ради розмістити на шпальтах матеріали, підписані анонімом. У статті великого обсягу, яку вимагали надрукувати в “Ратуші”, у ненайкращий спосіб згадано Василя Куйбіду, Миколу Гориня, Степана Давимуку, Антона Ружицького, Петра Олійника, Ярослава Кендзьора, низку комерційних структур, які начебто незаконно захоплюють приміщення. Щоправда, у вчорашньому виступі М. Савельєв не навів нових даних проти міського голови, проте знаковим є сам факт публічного викриття мера й опис умов, у яких працюють журналісти “Ратуші”. Як розповів міський депутатам в.о. головного редактора, він спробував довести панові Буняку, що пасквільний матеріал спричинить 10-12 позовів проти газети, кожен щонайменше на 50 тисяч, тому на неї чекало б банкрутство та закриття. У відповідь на це міський голова порадив панові Савельєву таки друкувати матеріал. А в разі закриття видання зареєструвати газету “Ратуша-2”. – У мерії не є чинними закони про свободу слова, коли починає говорити міський голова. І я не друкуватиму графоманських віршів, які нам приносять, навіть якщо в них прославляють відбудову Високого замку. А що ми робитимемо тоді, коли комусь спаде на гадку зняти бетон із Полтви та розводити там рибу – судака чи бичків? – риторично запитує він. Микола Савельєв не боїться, що його звинуватять у виконанні чийогось замовлення, хоча впевнений, що такі закиди з боку мера обов’язково будуть. Неважко уявити, якою була реакція присутніх у залі депутатів – хоча більшість із них уже, звісно, чули про конфлікт. Як наголосив Юрій Кужелюк, необхідно якомога швидше ініціювати створення громадської спостережної ради, інакше випадки тиску на “Ратушу” повторюватимуться знову і знову. А фракція “Наша Україна” виступила із заявою, в якій оцінила дії міського голови так: “Це ще одне підтвердження стилю дій міського голови Любомира Буняка, адже ще свіжі в пам’яті нещодавні погрози “нагнути” окремих депутатів Львівської міської ради”. Замість відсутнього на засіданні Любомира Буняка дісталося на горіхи секретареві міськради Зеновію Сірику, якого звинуватили в тому, що він “перейняв способи дій міського голови”, тому намагається перенести розгляд конфлікту до наступного засідання, аж коли повернеться мер. Окрім того, вперше публічно озвучили імена ймовірних авторів пасквілю – Павло Романюк та Ярослав Лялька. Промовці не обмежували себе в епітетах. Зокрема, депутат Іван Гавришкевич порушив питання, “хто водить їх за ручку” та “підсунув” міському голові саме їхні кандидатури для написання статті. Однак, безперечно, найемоційнішим був виступ давнього опонента Любомира Буняка – нардепа Ярослава Кендзьора, який, традиційно, не шукав евфемізмів. Охарактеризувавши мера як “новітнього Медведчука або Васильєва”, він назвав його “реліктом “гомо совєтікус” і пообіцяв звернутися до Генпрокуратури з вимогою оцінити дії мера. Крім того, пан Кендзьор “як спеціаліст” назвав Павла Романюка “справжнім агентом КДБ під псевдо “Довбуш”. Нагадаємо, свого часу нардепа також звинувачували в тому, що він був агентом на прізвисько “Спортсмен”, за що мер Львова навіть програв суд панові Кендзьору. У підсумку депутати вирішили доручити профільній комісії вивчити ситуацію, а також звітувати про роботу всіх ЗМІ, підконтрольних міській раді. Розгляд питань щодо “Ратуші” депутати продовжать на наступній сесії міськради – за присутності Любомира Буняка, щоб організувати таку собі імпровізовану очну ставку мера і в.о. головного редактора органу міської ради. |
|
| ||||