|
||
Загадковий Москаль
Попри професійну вишколеність місцеві правоохоронці на цій прес-конференції виглядали, м`яко кажучи, трохи спантеличеними від деяких реплік та повідомлень свого міністерського шефа. Керівництво ж польської поліції, що також було присутнє на зустрічі з пресою, попри очевидні дипломатичні намагання теж не завжди могло приховати здивування та розгубленість. Найоригінальнішою вже традиційно стала чергова заява зам-міністра МВСУ про справу ”Поступу”: він повідомив, що палії редакції, попри сподівання, виявилися людьми ”без честі”, бо не покаялися перед великоднем, а втекли. Нагадаємо, під час минулого візиту до Львова кілька місяців тому Геннадій Москаль публічно заявив: приміщення редакції газети ”Поступ” підпалила саме львівська міліція, і МВСУ навіть відомо, хто саме це зробив. Проте жодних вказівок затримати злочинців він чомусь тоді не дав. Навпаки - повідомив у ЗМІ, що правоохоронні органи почекають ще зо два місяці й нікого не затримуватимуть. Мотивував це тим, що, мовляв, нехай міліціонерів-паліїв заїсть совість, і вони здадуться добровільно. Каяття від паліїв-міліціонерів, ясна річ, ніхто не дочекався. Натомість злочинці скористалися наданою можливістю і втекли. Принаймні, так повідомив пан Москаль на останній прес-конференції. При тому він цілком серйозно поремствував, що попри сподівання, на совість негідників-злочинців не вплинули ані Великодній піст, ані Великдень. Схоже, що міністерство затіяло якусь незрозумілу і дуже своєрідну гру в піжмурки із злочинцями. Бо тепер начальник Львівської обласної міліції має новий-старий клопіт - мусить знову шукати паліїв, які вже фактично були в нього в руках. А от реакція на львівської міліції якось ”не в`яжеться” із голосними заявами Геннадія Москаля. Бо дивина - після його попереднього візиту львівські правоохоронці різних рівнів уперто твердили, що палії ”Поступу” не відомі. А на питання журналістів, як у такому разі розцінювати слова зам-міністра, відводили очі і відповідали в унісон - Москаль сказав, у нього й питайте. Натомість сам пан Москаль зараз радить поступівцям не перейматися, бо злочинців рано чи пізно знайдуть. ”Ну хіба я винуватий, що у нас такі люди полохливі - накоїли і втікають? Але куди можна втекти? Від долі не втечеш, - філософськи розмірковував пан Москаль. - Он дехто був на волі півтора року, поки їх не впіймали. І що їм це дало? Краще б прийшли самі в тюрму, вже б давно вийшли і попали під амністію, а так тепер ще мусять сидіти”. Зрештою таку лояльність пан Москаль виявляє й до інших потенційних злочинців. Наприклад, звинувачуючи народного депутата Олександра Граневського у відмиванні 469 млн гривень через Фонд реконструкції та розвитку Міжнародного молодіжного центру ”Артек” та обурюючись тим, ”як можна красти у дітей”, зам-міністра пригрозив нардепові ”серйозним покаранням”. ”Якщо він так себе веде і навіть не хоче прийти до міністерства для дачі пояснень, то добре, ми почекаємо ще рік і зробимо все, щоб йому дали відповідну оцінку, і люди його більше не вибрали до парламенту. Бо ж не можна вкрасти півмільярда і ходити собі спокійно, бо ти є недоторканою особою!”, - сказав держмуж. Зам-міністра зробив і кілька радикально протилежних заяв. Так, польські колеги навіть не змогли зберегти ”дипломатичне лице”, почувши від Геннадія Москаля повідомлення про те, що ”Україна ніколи не захищатиме своїх громадян, які скоїли злочин на території іншої держави”. Таку позицію заступник міністра МВСУ мотивував тим, що у всіх країнах наші громадяни сидять у тюрмах, і це не робить честі Україні. Пан Москаль пояснив трохи збитим з пантелику полякам, що злочинність не має політичного забарвлення і є інтернаціональною проблемою, ”бо злодій і в Африці злодій”. Для прикладу, він навіть згадав кілька не логічних, на його думку, прикладів, коли уряд України обіцяв уряду США видати їхніх злочинців тільки вобмін на Павла Лазаренка. ”Ну, нащо нам їхні злочинці? У нас що, своїх вбивць бракує в країні?” - дивувався зам-міністр. Таку ж ”безкомпромісність” заступник міністра виявив і до своїх підлеглих, заявивши, що у Львівській області має залишитися або банда ”Морди”, або правоохоронці. Для ефективності ”виховного моменту” він нагадав давню погрозу: розпустити львівську міліцію, якщо та не виправиться. Бо, на його думку, вона працює чи не найгірше в країні і причетна до скоєння багатьох резонансних злочинів. Пана Москаля обурило те, як нахабно працювало на території Львівської області колишнє керівництво. Він повідав журналістам, що екс-начальник УМВСУ у Львівській області Олег Сало ”отримував гроші від Львівської залізниці на одне, а використовував їх на зовсім інше”, тож йому як посадовій особі найімовірніше ”світить” зловживання владою і розкрадання державних коштів. Також Геннадій Москаль подивував іноземних колег унікальною професійною компетентністю, озвучивши не лише точну кількість організованих злочинних угрупувань в Україні - 141 банда, а й підрахувавши ”поголовно” всіх вітчизняних злочинців - за його відомостями, це 296 осіб. Водночас Геннадій Москаль спростував закиди народних депутатів, які звинувачували його у тісній співпраці зі старою владою (зокрема, Юрій Кармазін говорив про його причетність до ліквідації наметового містечка під час акції ”Україна без Кучми”). ”На якій підставі мене звинувачують? Бо щось там сказав один народний депутат? - обурився пан Москаль. - Тоді треба опитати і решту 48 мільйонів населення. Який я можу мати стосунок до акції ”Україна без Кучми”, коли і що я міг її розганяти? Треба проаналізувати мою біографію і або не говорити, або що. Я що служив режиму Кучми!? Давайте тоді виселимо усі 48 мільйонів за те, що у них президентом був Кучма”. Після такої ідеї заступник міністра МВС України відбув до Києва. А місцеві правоохоронці у розмові ”без диктофона” тільки відказували: ”Без коментарів”. |
|
| ||||