|
||
Ланцюги відчаю
Родину Олєйніків єднають не тільки сімейні узи (Артем Пастух) Родина, яка вирішила вдатися до крайнощів, аби не дозволити знести їхній будинок на вулиці Хортицькій, заявляє, що приходитиме з ланцюгами до міської ради кожного сесійного четверга, аж доки депутати не вирішать цього питання. За словами пікетувальниці Галини Олєйнік, яка протестує разом із трьома доньками, братом і сестрою, ринок “Шувар”, розширюючи свою територію, зазіхає і на земельну ділянку, закріплену за трьома будинками на вулиці Хортицькій. А крім того, один із будинків, який розміщено осторонь інших, підлягатиме зносу. Пані Олєйнік скаржиться, що родина й без того потерпає від сусідства з ринком – зокрема, спалюючи сміття, працівники не задумуються над тим, що її діти вдихають дим, а головне – під час розширення “Шувару” зруйновано дорогу, яка з’єднувала будинки з трасою. Родина має документ – протест прокурора, яким скасовано ухвалу Львівської міської ради про передачу у власність “Шувару” ділянки на Хортицькій. Мотивовано протест тим, що на цій території є житлові будинки – тобто, власне, помешкання родини. Головна ж проблема Олєйніків у тому, що документи вони мають лише на один із трьох будинків, а два інші офіційно є самобудами. Як пояснює пані Галина, їхня родина не розкошує, маючи три будинки, адже помешкання звели ще в тридцятих роках із глини, і вигодами похвалитися не можуть. Будинок спорудив понад 70 років тому їхній дід, однак його не дозволили зареєструвати, бо на Хортицькій планували масштабне будівництво. Незважаючи на те, що лікарні тут не судилося постати, родина так і не узаконила свого помешкання. Нині триває судовий розгляд справи, яку керівництво “Шувару” ініціювало проти Олєйніків. – Пан Федишин (директор ринку “Шувар”, – “Газета”) стільки нам наобіцяв, що ми вже ні в що не віримо. Він пообіцяв купити нам будинок, але ми не хочемо йти з батьківського дому. Нехай скажуть своє слово депутати, – говорить Галина Олєйнік. У свою чергу, депутат Львівської міської ради, директор ринку Роман Федишин стверджує, що ніхто не виселятиме людей, попередньо не запропонувавши їм нове зручне помешкання: “Ми пропонували їм купити квартири або будинок, адже вони живуть у жахливих умовах: без електроенергії, без каналізації. Всі наші пропозиції зареєстровано як мирову угоду, однак, на жаль, жодної реакції немає”. Як запевняє депутат, “були прекрасні варіанти в Білогорщі: 10 сотих землі, двоповерховий будинок. Ми нікого не будемо відселяти, доки не куплять квартири. Однак із людьми спілкуватися дуже важко. Вони аргументують, що півтора гектара було надано їм ще до 1939 року і що вони мають повне право жити на цій землі”. За його словами, ще в грудні 2005 року керівництво ринку запропонувало придбати для них трикімнатну квартиру в районі Сихівського масиву, або будинок у межах 15 кілометрів від Львова. Наразі родина відмовляється від усіх пропозицій, мотивуючи це тим, що хоче правосуддя та справедливості. |
|
| ||||