|
||
Спірна дитяча територія
Спорудження житлового будинку, підготовчі роботи до якого розпочали вчора, спровокувало спротив мешканців довколишніх будинків. Люди стверджують, що на цьому місці був майданчик, але його продали, порушуючи їхні права. Карпинця, 18а – кутова ділянка між двома будинками. За словами мешканців, на цьому місці вже понад 40 років проводили своє дозвілля діти. Однак останнім часом майданчик поступово перетворювався на закинуту територію, а неодноразові звертання в комунальне підприємство не приносили жодного результату. Єдине, що зробили, – це перемістили малі архітектурні форми на 20 метрів убік, за будинок. Як розповіли мешканці, в міській раді запевнили, що на звільненій таким чином ділянці жодного будівництва не проводитимуть. Тим часом ще 2002 року міська рада виставила її на продаж. Нинішній власник Орест Харачко – вже третій за рахунком, хто придбав зазначену територію торік наприкінці літа. Пан Орест стверджує, що має намір за вісім місяців звести п’ятиповерховий житловий будинок на десять кімнат. Учора конфлікт між власником майданчика та людьми із сусідніх будинків ледь не призвів до бійки. Виявилося, вночі мешканці самотужки встановили та забетонували гойдалки, гірки й пісочницю на “історичному” місці, перетягнувши їх з-поза будинку. Вони зіслалися на передвеликодню толоку та намір впорядкувати територію. “Це єдиний дитячий майданчик у районі, всі інші вже забудували, – наголосила мешканка будинку під номером 17 Мальва Кіс. – Ми на ньому виросли, ще наші батьки гралися тут, тепер на ньому проводять час наші діти. Те місце, куди перенесли майданчик, було незручне – в тіні, під стіною будинку, і спостерігати за дітьми було незручно”. У середу вранці робітники знову переставили малі архітектурні форми на те місце, куди їх помістив ЖЕК, вкопавши в землю. Мешканці, обурившись таким ставленням, вийшли до будівельників. Як розповіли активістки вуличного протесту, між ними виникла штовханина, а одній жіночці навіть дісталося лопатою. “Коли до робітників звернулися російською мовою, вони сказали, що москалів тут більше не буде, – розповіла пані Кіс, – а довідавшись, що подвір’я будинку №17 не приватизоване, пригрозили, що і його відберуть”. Мешканців обурило й те, що службовий вагончик підрядники поставили на гідрант, придбаний за спільні кошти сусідів. Одним з аргументів мешканців проти забудови майданчика є ще й той факт, що ґрунт у цьому районі не придатний для нового будівництва. “Тут ґрунти-плавуни, – розповіла Мальва Кіс. – У помешканнях з’являються тріщини, а в підвалі будинку під номером 17 утворилася велика яма, бо вода йде не в труби каналізації, а збирається під будівлею. Також час від часу на асфальті виникають тріщини”. Однак власник ділянки Орест Харачко відкидає будь-які звинувачення на свою адресу як безпідставні. За його словами, ділянка не є дитячим майданчиком, вона була звичайним пустирем, і він може довести це. Також чоловік стверджує, що володіє всіма необхідними документами, щоб розпочати будівництво. “Згідно з генпланом, тут немає дитячого майданчика, – наголосив він. – Уже погоджено всю документацію, є відповідні документи з міської ради щодо власності. Тут була проектна група, яка брала проби ґрунту й нічого не виявила”. Як розповів пан Харачко, мешканці перенесли майданчик лише для того, щоб перешкодити будівництву. “У вівторок на об’єкт приїздили проектанти, вони почали вбивати кілочки. Сусіди побачили це й уночі винесли сюди реманент дитячого майданчика”, – розповів він. Однак вагомим чинником конфлікту, який тягне за собою низку запитань, є адреса спірної території. Згідно з документами, заадресовано територію під номером 18а. Сусідній будинок, відповідно, вказано в планах під номером 16. Однак насправді він під номером 6. Як пояснив Орест Харачко, це – прикра помилка тих, хто складав план. Але мешканці дотримуються іншої думки: вони переконані, що таким чином ділянка стала “невидимою” для реєстру дитячих майданчиків, і її можна було легко продати на аукціоні. Ймовірність такої теорії підтвердив і Віталій Загайний, голова депутатської комісії з питань молодіжної політики, спорту та туризму. “Ми знаємо про існування такого майданчика, про те, що його переносили в невідповідне місце, і знаємо про маніпуляцію з номерами, – розповів він “Газеті”. – Однак, на жаль, у реєстрі дитячих майданчиків його немає. Реєстр складали з тих об’єктів, які подавали райадміністрації. Не можу нічого стверджувати, але, можливо, адміністрація була зацікавлена в тому, щоб ця ділянка не мала стосунку до майданчиків, аби її можна було продати”. Віталій Загайний наголосив, що після створенням плану дитячих майданчиків, який визначить їхнє розташування не лише адресно, а й графічно, ситуація може змінитися. План складуть упродовж цього та наступного місяців, до нього обов’язково ввійде конфліктна ділянка, однак скасувати рішення про купівлю-продаж землі буде вкрай складно. “Ймовірно, те, що за будівництво взялися саме тепер, свідчить про намагання встигнути до створення плану. Єдиним виходом із цієї ситуації буде зобов’язати підрядника звести новий дитячий майданчик у відповідному місці”, – сказав він. “Це – помилка виконавчих служб міста й пана Лозинського, – наголосив депутат міської ради від цього округу Володимир Крайовський. – Вони не мали давати дозволу на будівництво, адже не проведено відповідних експертиз, ніхто не дослідив геодезичних умов. Я вважаю неправильною політику міста щодо ущільнення забудови. Потрібно не забудовувати територію, а впорядковувати”. Такої ж думки дотримується Євген Таліпов, лідер львівських соціалістів, який зголосився допомогти вирішити складне питання. “Це – зловживання з боку міської ради, – наголосив він. – Майданчик існував тут упродовж 40 з лишком років, а протягом двох останніх його свідомо нищили. На мою думку, комунальники теж були зацікавлені в продажу ділянки”. Пан Таліпов пообіцяв, що вже сьогодні відповідні листи скерують Президентові, прем’єр-міністру, спікерові парламенту Володимиру Литвину та генеральному прокуророві Святославу Піскуну. |
|
| ||||