|
||
Туризм на Львівщині: для кого б’є «золоте джерело»?
Отож, говорячи про основу туризму, ми насамперед маємо на увазі об’єкти, які зацікавлять туриста і, звісно ж, розвинену інфраструктуру, якісний стан доріг та належне обслуговування. Якщо про якісне обслуговування та інфраструктуру на Львівщині можна посперечатися, то про стан доріг краще мовчати, головне – їх щороку ремонтують. Якщо ж брати до уваги основну передумову розвитку туризму – це, безперечно, промоція. І виявляється, що й тут – багато негараздів. Як наголосила «Об’єктивно» головний спеціаліст відділу мистецтва і туризму управління культури та туризму Львівської ОДА Оксана Погорілко, в області є понад 300 туристичних фірм, проте їхня діяльність здебільшого обмежується обслуговуванням українських клієнтів. Натомість потік туристів з-за кордону на Львівщину, здебільшого, забезпечують польські та київські туристичні фірми. «Великі київські турфірми та польські в основному забезпечують туристичні потоки на Львівщину, адже здійснюють якісну промоцію у цілому світі, чим практично не займаються не займаються тур фірми в межах області», - наголосила Погорілко. Отже у Європі, зрештою, як і у цілому світі, пропагують культурну, мистецьку та духовну спадщину Львівщини, яка є окрасою не лише області, а й цілої України, різні джерела і у найменшій мірі - місцеві. Оксана Погорілко пояснює це тим, що на Львівщині мало потужних інформаційних ресурсів, які здійснюють промоцію, а також мало коштів загалом витрачають туристичні фірми на промоцію «перлин» області закордоном. Експерт наголосила, що цьогоріч на розвиток туризму в області передбачено 800 тисяч гривень та 385 тисяч грн. - на розвиток сільського туризму. За словами Оксани Погорілко, фінансування залишилося практично на минулорічному рівні – 911 тис. грн. освоїли на розвиток туризму загалом та 200 тис. – на сільський туризм. «В основному цьогоріч кошти витратять на фестивалі та розробку нових туристичних маршрутів», - каже Оксана Погорілко. Так вже до кінці цього року до 200 туристичних маршрутів по області додадуть ще кілька уніфікованих маршрутів активного туризму, які можна буде здійснювати як по суші, так і по річках. На маркування території на кожен район передбачено в середньому по 9 тис. грн. «Новинки, тобто уніфіковані маршрути, мають збільшити туристичних маршрутів потік туристів до області, - вважає Погорілко - Вже цьогоріч, за офіційними даними, в області побувало близько 80 тис. туристів. Проте їх реальне число – втричі більше. І хоч цьогоріч, вперше за 10 років, спостерігається зниження туризму у Львівській області на 7 – 8%, вже на наступний рік ми очікуємо туристичний приріст». Говорячи про туристичний приріст, Оксана Погорілко наголосила, що, на її думку, цьому слугуватиме і низка масштабних заходів та фестивалів в області. Культурні та мистецькі об’єкти на Львівщині? Їх тут ціла скарбниця! Лише у Львові є 120 туристичних маршрутів та понад 200 - в області. Туриста вони переносять у минуле та роблять учасником сучасного життя на Львівщині. Щоб зазирнути у глибинки історії, як правило, відвідують безцінні замки, яких в області – вісім. Як наголосив директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, найбільшою популярністю користуються Золочівський та Олеський замки. І чим більше новинок впроваджують, тим більший «туристичний» потік. Так, у минулому році кожен з цих замків відвідало близько 150 тисяч осіб, а вже цього року очікують по 200 тисяч осіб. «У Золочівському замку зараз взагалі немає місця, - каже Возницький. – Як тільки ми відкрили Великий палац, одразу ж «вибудувались» довжелезні черги, щоб його відвідати». Возницький пояснює високу відвідуваність Золочівського та Олеського замків тим, що вони перебувають у найкращому стані і мають безліч експонатів. У той же час зазначає, що його болить душа за те, що ми просто втрачаємо безцінний скарб – Поморянський замок. «У замку впала одна із стін у минулому році, - каже Возницький, - і обласна влада не займається даним питанням, а шукає покупця для його продажу». Возницький не проти того, щоб замок-руїна перейшов у приватні руки. «Можливо, це його врятує», - наголошує він стурбовано. А для того, аби зацікавити туриста, не достатньо лише підтримувати будівлю замку у належному стані. Необхідні ще й цікаві експозиції. Пояснює Возницький це так: «Завдяки Китайському палацу у Золочівському замку, який є даниною моді на все східне, географія туристів розширилася. Замов все частіше відвідують туристи зі Сходу, а саме Китаю, Японії». Над облаштуванням експозиції, як наголосив Возницький, працюють у Підгорецькому замку. І незважаючи на те, що його на сьогодні відвідувати не можна, близько 50 тисяч людей прибуває щороку, щоб побачити його екстер’єр. Жовківський замок також потребує значних коштів на експозиції. І Возницький вважає, що його географічно вдале розташування дало б змогу повернути в дуже швидкому майбутньому кожну вкладену гривню. Залишилось знайти кошти. Питання коштів, вочевидь, - залишається проблематичним і у самому місті Львові. Розвиток туризму – пріоритетний напрям, а коштів у зв’язку з кризою не так вже й багато. Як зазначила керівник відділу туризму ЛМР Оксана Миськович, на промоцію і розвиток туризму у Львові цьогоріч передбачено близько 2.5 млн. грн. «Фінансування практично залишилося на рівні минулорічного», - додала вона. Залишається сподіватися, що фінансування, спрямоване на розвиток пріоритетного напряму – туризму, не будуть скорочувати через складну економічну ситуацію в державі. Адже плани Львівської мерії щодо відвідин Львова туристами щороку зростають. Сьогодні - 800 тисяч туристів, а завтра – 1 мільйон. Для того, аби про Львів знало якомога більше людей, за словами Оксани Миськович, працівники управління туризму щороку беруть участь у різноманітних круглих столах, семінарах, нарадах та зустрічах з представниками міст-партнерів. Так, 26 -27 вересня у Львові планують влаштувати спеціальний промо-тур людям з-за кордону, які причетні до розвитку туризму у своїх містах, - викладачам, представникам влади та іншим. Миськович наголосила, що це буде свого роду промоція міста та обмін досвідом у площині розвитку туризму. Окрім того, за її словами, неабияку роль відіграє те, що ведеться активна робота над прямою рекламою міста. «Ми розміщаємо календар подій у Львові на різних іноземних сайтах, а також працюємо з діаспорою та консульствами», - зазначила Оксана Миськович. Щодо перспектив, то Миськович зауважила, що вони грандіозні, бо старовинне місто Лева все більше викликає інтересу до себе. «Насамперед туристів приваблює та частина міста, яка належить до спадщини ЮНЕСКО», - наголосила Миськович і додала, що інші архітектурні об’єкти – еклектична Львівська опера, бароковий собор св. Юра та інші. Але Львів - не лише архітектурно привабливе місто, сюди приїжджають цікаво провести своє дозвілля. Найчастіше приїжджають особи віком від 18-ти до 28 років. «Тішить те, що збільшується кількість людей, які цілеспрямовано їдуть на певні заходи, такі, як Свято пампуха, Свято кави та інші», - зазначила Миськович. Миськович додала, що в середньому один турист у Львові витрачає 100 доларів США на добу, а найбільше витрачають бізнес-туристи – до 400 доларів США на добу. Звичайно, ми можемо пишатися, що в минулому році Львівщину відвідали туристи з 31 країни світу. І значно змінилася географія туристів, які відвідують область, - зацікавилися і сусіди-білоруси, які у рейтингу займають другу позицію після поляків. Все частіше Львівщину відвідують і латвійці, для яких наша область ще зовсім недавно не була туристично привабливою. Очевидно, що туристичний потенціал Львівщини – колосальний. «Срібне кільце Львівщини», «Замки Львівщини», «Княжа Доба», «Карпатські легенди», «Курорти Львівщини», «Давньоукраїнська дерев’яна архітектура», «Гірськолижні курорти», «Стежками Січових стрільців та УПА» та безліч інших туристичних маршрутів є цьому підтвердженням. А кожен з таких заходів, як промо-тури по Львову, "Міжнародний форум індустрії туризму та гостинності - 2009", Міжнародний фестиваль туристичного фільму „Дримба”, Свято кави чи пампуха – це крок до збагачення області. Скільки ж таких кроків потрібно зробити, щоб хоча б на 50% відкрити світу Львівщину туристичну, можна лише гадати… |
|
| ||||