|
||
"Саме Президент сьогодні замість прокурора особисто контролює розслідування цієї сфабрикованої справи та дає по ній вказівки"
- У чому Вас звинувачують і на чому базуються ці звинувачення? - Вся країна переконана, що суддя Ігор Зварич - хабарник, злочинець, корупціонер. Якщо Президент Віктор Ющенко переконує з телеекрану, що я злочинець, і дає вказівки слідчим, що зі мною зробити, вимагає від держорганів мого звільнення... Якщо заступник генерального прокурора України, начальник слідчого відділу Генеральної прокуратури України, слідчі у справі через ЗМІ переконують усіх, що Зварич - злочинець і хабарник, і що у своїх свідченнях я визнав, що брав хабарі, в той час як я не дав жодних свідчень... Мені важко коментувати ці звинувачення і те, на яких доказах вони базуються. І взагалі, для мене ваше запитання на восьмому місяці так званого "розслідування" незрозуміле. Адже жодна посадова особа України досі не вживала такого слова, як "звинувачення". Можливо, це буде вказано в процесуальних документах, які зі справою будуть передані в суд. А можливо, Президент чи представники Генпрокуратури відразу і вирок винесуть. Це було б логічно. Інше питання: чи законно... Але, напевно, зараз ви не знайдете жодного посадовця, якого б це сьогодні турбувало. - Нещодавно у ЗМІ з'явилась інформація, що Ви дали показання на багатьох високопоставлених чиновників. Чи відповідає вона дійсності? - З самого початку, згідно зі статтею 63 Конституції України, я відмовився від дачі показань. Що ж стосується фактів, на які посилається так зване слідство і які воно активно доносить до громадськості через пресу, то я звернувся з численними заявами до генерального прокурора України про відвід упереджених слідчих. Згідно зі статтею 60 КПК України, вони не вправі проводити розслідування цієї справи. Думаю, що вони й самі це чудово розуміють. Однак замовлення є замовлення. Тим паче, якщо за "правильне" слідство вони вже отримали ордени від Президента України. Власне, через таке систематичне спотворення фактів та розповсюдження неправдивої інформації я і не даю жодних пояснень. А щодо інформації у ЗМІ, то я в міру можливості намагаюся з нею знайомитись і вже подав позовні заяви про визнання такої інформації недостовірною. Жодна умисна дезінформація, поширена посадовцем чи журналістом, пропущена не буде. Свою честь і гідність я захищатиму в судах України чи Європейському суді з прав людини. - Чому у грудні минулого року Ви вдалися до втечі і де переховувались до березня? - Я 20 років пропрацював суддею, з них 10 років - суддею кримінальної палати апеляційного суду. Невже ви вважаєте, що я міг втекти, будучи переконаним, що цю справу сфабриковано? Те, що ви ставите такі запитання, є відлунням багатомісячних переконань громадськості в тому, що я злочинець і хабарник, і що коли проти мене порушили справу, я злякався і втік. Більш того, Генпрокуратура, і безпосередньо заступник генпрокурора України, говорили не тільки про мою втечу, а й про те, що після втечі мої колеги судді мене вбили. Ви і в це вірите?.. З огляду на перебіг моєї справи, напевне, не потрібно довго вгадувати, кому було вигідно, аби я зник, аби я не давав показань, не міг себе захистити. За час мого зникнення у цих людей були повністю розв'язані руки. Вони могли мене ганьбити, поливати брудом, переконувати громадськість в тому, що я злочинець, що вину доведено, давати вказівки по телебаченню, що зі мною слід зробити як з людиною і як із суддею... І вони знали, що відповіді на ці заяви не буде жодної. Я вже неодноразово писав заяви і звернення до генпрокурора та Президента України про обставини мого зникнення. У грудні 2008 року та січні-березні 2009 року мене дійсно утримували заручником. Ці люди знущалися наді мною і наносили побої. Попри побої та інші докази незаконного утримання мене невідомими особами, у порушенні кримінальної справи за фактом мого викрадення мені відмовили. Просто цікаво, чи владі дійсно байдуже, що в країні діє банда озброєних злочинців? Чи насправді це була ніяка не банда, а спеціальна операція, про яку Генпрокуратура так радо розповідала пресі? Мені навіть страшно подумати, що ще могли зі мною зробити і чим взагалі могла закінчитися так звана операція. - Ваш колишній адвокат Володимир Косенко стверджує, що не позичав Вам знайдені у Вас гроші (як Ви про це заявили на прес-конференції у грудні минулого року). Як Ви можете це прокоментувати? - Зараз я ознайомлююся з публікаціями, які з'явилися в пресі після прес-конференції 9 грудня 2008 року. В тих публікаціях, з якими я вже встиг ознайомитися, подана інформація не є достовірною. Водночас під час прес-конференції я дійсно згадував прізвище Косенка, але в контексті того, що його не допустили до мене під час проведення обшуку на роботі. Він не захищав мене ні при яких слідчих діях, тому дивно, що преса говорить про те, що Косенко - мій адвокат. Дивує й те, чому відразу після того, як я згадав це прізвище, проти Косенка порушили кримінальну справу, яка не має жодного відношення до мене, і взяли його під варту. Більш того, мене не ознайомили з показаннями Косенка в моїй справі, тому я не можу стверджувати, що саме він говорив чи не говорив про мене. Взагалі дивує, чому так звана інформація у справі постійно випливає в пресі. Очевидно, це комусь вигідно, і в пресу потрапляє тільки "те, що треба". Думаю, на судовому процесі я отримаю пояснення, хто і для чого поширює таку інформацію. Що ж стосується обшуку моєї квартири, то при ньому не були присутніми ні я, ні моя дружина. А що стосується грошей, вказаних у протоколі обшуку, то вони не були описані, не були вказані їх індивідуальні ознаки, номери серії. Чи могли так помилитися працівники Генпрокуратури?.. Тому підстав стверджувати, що в мене знайдено гроші чи інші речі, на сьогодні немає. - Чи відчуваєте на собі тиск з боку правоохоронних органів, чи погрожує хтось Вам чи Вашим родичам? - Від самого початку на мене і мою родину чинять психологічний тиск. Найбільше від цього постраждала моя дружина, якій довелося звертатися по допомогу лікарів. Я писав скаргу в Генпрокуратуру, але жодної реакції на неї не було. Натомість Генпрокуратура звернулась у Вищу раду юстиції з поданням про звільнення моєї дружини з посади судді. Причину цього я вбачаю у відмові дружини свідчити проти мене. Водночас, у мого сина конфісковано його особисте майно, яке не мало жодного відношення до справи. Президентом України В.Ющенком 11.12.2008 р. на нараді в Секретаріаті, яка транслювалась по телебаченню, давались вказівки генеральному прокурору України, керівникам СБУ, Верховної Ради України, Вищій раді юстиції у письмовому вигляді, як слід зі мною вчинити. Ще один факт - незаконне позбавлення мене волі у грудні 2008 невідомими особами. Тільки рідні свідомі того, що довелося пережити їм і мені, щоби побачити мене живим в березні 2009 року, після того, як мене викинули з машини біля Львова. Ніхто чомусь не запитує, що мені довелося для цього зробити і які умови виконати. Зрештою, ніхто і не слухає моїх доказів, адже було б нелогічно визнати мою правоту після кількох місяців стверджування, що я злочинець і втікач. Як на мене, то вся ця ситуація нагадує масштабну добре продуману систематичну PR - акцію у виконанні певних владних представників. І дуже вдалу. Адже, напевне, сьогодні в Україні не лишилося жодної людини, яку ще не переконали, що Зварич хабарник і злочинець. На сьогодні на мене і моїх близьких чиниться не просто тиск, а операція по заганянню, як на страшного звіра, якого будь-якою ціною потрібно знищити. Дикість, цинізм, відчуття повної безкарності за свої дії деяких представників ЗМІ та їх владних покровителів з Банкової, Різницької, Володимирської, Грушевського ... перейшли всі межі навіть для такої "бананової", в розумінні демократії та дотримання законів, країни, як Україна, коли мені відкрито погрожують вбивством і говорять, що мені уготована участь Максима Курочкіна. - Наскільки задоволені Ви умовами перебуванням в СІЗО, чим там займаєтесь, скільки людей перебуває з Вами в камері? - Запобіжний захід - тримання мене під вартою в СІЗО - вважаю середньовіччям і дикістю. В цьому бачу лише одну підставу - позбавити мене дієвого захисту. Це спроба зламати мене морально і фізично, спроба змусити боятися за своє життя і змусити визнати весь цей абсурд. З іншого боку - це спосіб тиску на суддів апеляційного адміністративного суду, аби вони злякались і почали давати "правильні" свідчення проти мене. Як сказав мені один із чільників правоохоронних органів України під час перебування у Львівському СІЗО: "Там мы тебя будем колоть, и пока не расколешься - будешь сидеть". Очевидно, що певною мірою вони досягають своєї мети. Перебування в вогкій, задушливій, без жодної циркуляції повітря темниці негативно вплинуло на моє здоров'я, яке після перебування в заручниках і так бажало кращого. Але стан мого здоров'я особливо нікого не турбує. Основне завдання - щоб я розколовся. Зрештою, журналісти при бажанні самі можуть переконатися, в яких умовах я перебуваю. Я готовий дати інтерв'ю в камері. Також запрошую пресу бути свідками при розгляді в суді як моєї справи, так і позовів, які подавав я. Ви матимете гарну нагоду зробити власні висновки, що - правда, а що - брехня. - На Вашу думку, чи може Ваша справа кимось бути використана в політичних цілях? - Політика і політики - це єдина причина порушення кримінальної справи проти мене. Насамперед зверну вашу увагу на те, що я очолював Львівський апеляційний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на вісім областей. А це - майже 10 мільйонів людей. Спори, які стосуються політиків, посадовців, держустанов, в тому числі і справи, які стосуються виборів, - всі вони вирішувались у цьому суді. Справу проти мене порушено за заявою підприємця Залізного, який спонсорував виборчу кампанію 2007 року політблоку "Наша Україна". Коли Залізний програв справу про закріплення за підставними особами 350 га землі, тобто не отримав обіцяного за вкладені у вибори мільйони, в 2008 році він раптом нібито згадав, що восени 2007 року в присутності тодішнього керівника штабу НУ і губернатора Львівщини Петра Олійника дав мені хабар. Власне, за цією абсурдною заявою і порушено кримінальну справу проти мене. Очевидним є й інтерес у цій справі Президента Віктора Ющенка. Адже саме він на самому початку слідства, через 3 дні після порушення кримінальної справи вручає ордени Ренату Кузьміну та начальнику слідчого відділу Генеральної прокуратури України Володимиру Жербицькому. Не пасла задніх і Верховна Рада України. Депутати, давши згоду на мій арешт та звільнивши з посади, робили це з таким поспіхом, що порушили як вимоги Конституції, так і трудові та кримінально-процесуальні закони. Я подавав звернення голові ВР, головам фракцій та комітетів із проханням розглянути це питання повторно в моїй присутності, але жодної відповіді не отримав. Загальне враження - справа Зварича, це створення ілюзії образу борців з корупцією напередодні президентських виборів. Близькість президентських виборів зробила цю справу лакмусовим папірцем для кожного українського політика. Ось чому голова партії "Наша Україна" Віктор Ющенко безпосередньо зацікавлений в особистому контролі за кримінальною справою відносно мене і, грубо порушуючи Конституцію України, використовує для цього посаду Президента України. Думаю, що ця тема ще довго буде мусолитися на сторінках преси і коментуватися претендентами на найвищі крісла в державі. - Коли, на Вашу думку, справу буде розслідувано і направлено в суд? - Думаю, це питання радше не до мене, а до Президента Віктора Ющенка, адже, наскільки мені відомо, саме він відіграв активну роль в порушенні кримінальної справи проти мене. Саме Президент сьогодні замість прокурора особисто контролює розслідування цієї сфабрикованої справи та дає щодо неї вказівки. - Як Ви вважаєте, судова гілка влади в Україні корумпована? - На сьогодні вся Україна - це велике корупційне гніздо. В нас однаково корумповані як Президент України, керівники правоохоронних органів, депутати всіх рівнів, керівники та представники ЗМІ, так і, рівнозначно, корумповані й судді. Якщо вважати, що всі, кого я перерахував, не є корумпованими, то судова гілка влади теж не корумпована. Зварич Ігор Степанович Народився 16 червня 1962 року в селі П'ятниця Старосамбірського району Львівської області. З серпня 1988 року - стажист Шевченківського районного суду міста Львова. З листопада 1988 року виконував обов'язки судді Радянського районного суду міста Львова. З березня 1989 року - суддя Ленінського районного суду міста Львова. 1996 - 2006 роки - суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області. 2006 - 2008 роки - суддя Львівського апеляційного адміністративного суду, з 2007 по 2008 роки - голова Львівського апеляційного адміністративного суду. Сімейний стан: одружений, двоє дітей. На сьогодні Зварич перебуває у Львівському слідчому ізоляторі № 19. Термін тримання під вартою продовжено до 9 вересня 2009 року. |
|
ВОВКОДРАЙВЕР[10.01.02 23:30] А чого ж мої БРАТИ- не брати хабарів, коли ВИ та ВАМ подібні, там на верху провалили майже всі ефективні програми та ЗАКОНИ направлені на боротьбу з КОРУПЦІЄЮ. Коли на Хмельничинні хабарників депутатів Хмельницької районної ради, судять по «хмельницькому» та по «понятіях». Хмельницьким міськрайонним судом за неодноразові хабарі (не хабаря- а за хабарі) в листопаді 2008 р. засуджено Головного державного санітарного лікаря Хмельницького району, депутата Хмельницької районної ради від БЮТ,члена ради партії «БАТЬКІВЩИНА», жителя історичного краю Чорного Острова, що на Хмельничинні Безкоровального Олега Івановича на 5 років лишення волі, але із відтермінуванням на 1 рік. На цій підставі рішення суду в січні 2009 році. його звільнено з роботи, за одноразове порушення трудової дисципліни. Бо, дійсно, як може працювати на цій посаді, Головного державного санітарного лікаря району людина чи особа, яка неодноразово брала хабарі, але на двох піймалась. ДАЛІ….. Цим же судом «ВЫ НЕ ПОВЕРИТЕ» поновлено на роботі в листопаді 2009 р. на цій же посаді Головного державного санітарного лікаря та виплачено із державного бюджету «прикорм»- добавку за взяті хабарі в розмірі 10.000 грн. В судах сидять живі люди, трембачевські та його свати проданчуки, які безпристрас¬но, без огляду на посаду і зв'язки підсудного видають на-гора вироки й ухвали. Ні суд, ні судова ко¬легія апеляційного суду Хмельницької області, ви¬носячи вирок Безкоровальному О.І. за фактами хабарництва, ні пари з вуст не випустила стосовно ДОЦІЛЬНОСТІ чи НЕДОЦІЛЬНОСТІ займання хабарником Безкоровальним О.І. права обіймати посаду ГОЛОВНОГО ДЕРЖАВНОГО САНІТАРНОГО ЛІКАРЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ, а значить права подальшого перебування чи не перебування його на посаді Голов¬ного державного санітарного рвача СЕС. УРА. ХАЙ ЖИВЕ НАШ ГУМАННИЙ СУД У ВСЬОМУ СВІТІ. СЛАВА ХАБАРНИКАМ. СЛАВА КОЛЯДНИКАМ. Так і хочеться сказати, чи¬таючи подібний вердикт: «Спасибі, панове судді, що хоч грошовою компенсацією злочинцю обійшлися, а не зобов'язали всіх, хто виводив на чисту воду цю наволоч та хабарника Без¬коровайного — слідчих, про¬курорів, УБОЗівців, та и зре¬штою всіх, кого оббирав він як липку на посаді Головного державного санітарно¬го лікаря Хмельницького району, Хмельницької області — вибачитись та в ніжки поклонитися Олегу світ Івановичу.
| ||||