|
||
76 обшуків за один день
Тільки за один день, 14 травня, співробітники УМВСУ м. Львова провели 76 обшуків у домівках колишніх та діючих працівників Державного історичного архіву у Львові, з якого зникли унікальні документи. Скандал навколо Львівського архіву спалахнув у липні минулого року, коли Дмитро Табачник подарував рукописи першого президента України Михайла Грушевського Віктору Януковичу. Той, у свою чергу, “піарячи” власну персону, передав подароване Центральному історичному архіву. Саме тоді журналісти дізналися, що подаровані Януковичем документи належать Львівському історичному архіву, і забили на сполох. Після цього казусу співробітники Львівського обласного історичного архіву провели інвентаризацію і з’ясували, що відсутні чимало цінних документів, зокрема з фондів митрополита Шептицького, Михайла Грушевського, пергаментні королівські грамоти XVII століття та інші. Про зниклі безвісти документи львів’яни доповіли у Центральний архів. Звідти прийшла вказівка негайно провести внутрішнє розслідування. Проте заявити в міліцію про викрадення безцінних документів ніхто не поспішав (така заява відсутня і на сьогодні). Міліція у грудні 2004 року сама порушила кримінальну справу на підставі газетних публікацій і почала шукати архівних “щурів”. Розслідування розпочали з проведення ще однієї інвентаризації, до якої, окрім архівних фахівців, долучили співробітників міліції і з’ясували, що в архіві зникли близько 200 історичних документів! “Працівники і керівництво архіву навіть сьогодні не можуть чітко вказати, які саме документи викрадені, - розповів “ВЗ” начальник УМВСУ міста Львова полковник Михайло Курочка. - Вони стверджують, що для повної ревізії всіх фондів необхідно щонайменше десять років. До речі, перші зникнення архівісти помітили ще у 2003 році, та до міліції чомусь не звернулись”. Розслідування резонансної справи ускладнено тим, що працівники архіву надають списки зниклих раритетів порціями, отож, міліція досі не може надати Інтерполу повного переліку зниклих цінностей. В інтерв’ю українській службі Бі-бі-сі директор Львівського обласного історичного архіву Діана Пельц зазначила, що вважає недоречним публікування списку викрадених документів. Це, мовляв, буде на руку злодіям. Вона стверджує, що масштаби крадіжки сильно перебільшені. Натомість українські історики вважають, що зникнення документів з Львівського архіву - один з найсерйозніших злочинів з часів закінчення Другої світової війни. До крадіжки, впевнений Михайло Курочка, причетні працівники архіву, які добре знають ціну кожному паперові. Злочинцям сприяла й халатність працівників архіву та його погана охорона. Перебуваючи у Львові, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що доручить охорону архіву Державній службі охорони міліції. Проте співробітники ДСО мають вивчити специфіку роботи у цьому закладі. Охороняючи, скажімо, ювелірну фабрику, міліціонери перевіряють усіх на детекторі виявлення металів. А як розпізнати викрадача безцінного паперу, який несе його у кишені? Роздягати догола всіх, хто входить і виходить? Суботні обшуки стали початком активної фази розслідування цієї резонансної справи. Міліціонери запевняють, що ці оперативні дії дозволили звузити коло підозрюваних у причетності до крадіжок до 14-16 осіб. За підозрою у вчиненні іншого злочину був затриманий того дня один з колишніх працівників архіву, який, можливо, проллє світло й на викрадення документів. Проте Михайло Курочка вважає, що за подальше розслідування цієї справи має братися Служба безпеки України. Адже дуже високі можновладці отримували у подарунок зниклі раритети. Взяти їх в оперативну розробку під силу лише СБУ. Та й досвід підказує, що викрадені архівні цінності можуть “виплисти” на закордонних аукціонах, та й викрадати їх могли під конкретні замовлення вітчизняних чи закордонних багатіїв - “меценатів”. |
|
| ||||