|
||
Кредитний зашморг для Львова росте
Зокрема, міські райці дали добро на укладення угоди із ЄБРР, яка передбачає виділення банком грошей на розвиток електротранспорту та ремонт доріг у місті, – це 38 млн. євро. Планується, що гроші будуть залучені уже до кінця літа. Окрім того, львівським тепловим підприємствам також дозволили взяти позичку 30 млн. грн. в «Ощадбанку», щоб погасити борги за газ. Звичайно, жоден із львів’ян не відмовиться їздити у нових трамваях хорошими дорогами та мати вдома тепло. Але якою ціною даються мешканцям міста ці блага? У мерії кажуть, що коштів, які заробляє місто, бракує для того, аби Львів нормально та швидко розвивався. Цей процес, на думку посадовців, можна значно пришвидшити, взявши кредит, опісля гроші, що мали б іти на ремонти доріг, будуть віддавати за отримані кредити на ці заходи. Ця схема виглядала б цілком нормальною, коли б у нашій державі не існувало багато ризиків щодо економічної ситуації та банків. Адже свого часу найбільшим експертам не вдалося спрогнозувати навіть наслідків економічної кризи у світі. Деякі експерти у Львові прогнозують, що за кілька років надто палка любов до позичання, яку проявляє міська рада Львова, може серйозно вдарити по кишені міста. Адже позичені гроші з часом їх доведеться віддавати, водночас із кожним роком кількість кредитів лише зростає. Так, уже до кінця цього року Львів повинен віддати 10 млн. грн. як відсоток від муніципальних облігацій, що влітку викупив «Укрексімбанк». Аби назбирати ці гроші у складний для країни фінансовий рік, міська рада вже повинна економити на окремих статтях видатків. «Для фінансування стадіону до Євро-2012 Львівською мерією були випущені муніципальні облігації на суму 300 млн грн. На рахунок Львівської мерії уже надійшло 100 млн грн. Цю суму брали під 20% річних, відтак до кінця року місту потрібно сплатити 10 млн грн. Аби їх виплатити, потрібно мати відповідні джерела фінансування, за рахунок яких це можна зробити. Серед них – зменшення видатків на благоустрій міста та зменшення компенсації на проїзд у комунальному транспорті для студентів та учнів», - говорить начальник Департаменту фінансової політики Олег Іщук. А от чи зможе міська влада постійно, до завершення термінів кредитів, знаходити такі статті видатків, за рахунок економії яких вдасться виплачувати запозичення і чи не позначиться це на захищених сферах бюджету? Наразі ані міські депутати, ані чиновники, не бачать причин для занепокоєння. Проте сказати, як житиме місто далі, за каденцій інших мерів, коли борговий зашморг з кожним роком зростає, ніхто не береться. Мовляв, рішення ми приймаємо сьогодні, а після нас - хоч потоп. Голова бюджетної комісії ЛМР Андрій Стецьків говорить, що із фінансової точки зору позичка, яку бере місто у ЄБРР, є вигідна для Львова. «Сім відсотків річних – це дуже вдалий кредит. Адже коли у 2004 році брали 25 млн. доларів під «Львівводоканал», теж була досить невисока позика, приблизно 6%. І тоді точилася дискусія – поверне місто ці гроші чи ні. Але станом на сьогодні ми повертаємо позику і маємо краще водопостачання у Львові», - каже Стецьків. Він переконаний, що за рік-два ситуація із економікою в країні стане кращою, відтак місто мало б дати собі раду із поверненням решти боргів. Водночас, деяке занепокоєння у Андрій Стецьківа викликає 2014 рік. Як наголошує депутат, саме в цей період для міста настануть найважчі часи через повернення боргів. «На той час буде припадати повернення двох позик, тому у бюджеті міста доведеться запланувати суттєві видатки. У 2014 році місту необхідно буде повернути основне тіло позики – 300 млн. грн. та 30 млн. відсотків», - говорить він. Проте, на думку депутата, важливо не скільки запозичень бере місто, а ефективність використання цих коштів на різні потреби. «Важливим є те, що в ухвалі щодо позички ЄБРР конкретно розписана кожна ділянка фінансування, скільки метрів колії буде прокладено, які ділянки будуть відремонтовані та загалом прийняття схеми пасажирських перевезень у Львові», - зауважує Стецьків. Окрім того, на думку голови бюджетної комісії Андрія Стецьківа, щоб місто й жило спокійно у наступні роки і людей не мучило питання повернення кредитних боргів, потрібно знайти нові ресурси для розрахунку за отримані позички. (Своя земля та майно у Львова вже закінчуються. – авт.). Він пропонує забрати землі у прилеглих населених пунктів. «У Львова вже не так багато залишилося майна та землі для продажу. Але нам потрібно вести іншу політику, і перш за все, встановити межі міста Львова. Бо сьогодні є ряд земель, які насправді мали б належати місту, але ними користуються сусідні селищні ради», - каже Андрій Стецьків. Нагадаємо, що Львівська міська рада уже випустила свої облігації на суму 192 млн. грн. Цього року місто отримало частину суми - 100 млн. грн. від чергового випуску облігацій на загальну суму 300 млн. грн. для будівництва стадіону до Євро-2012. Окрім того, запозичення, погашення яких частково теж фінансується із бюджету, мають комунальні підприємства - 25 млн. доларів «Львівводоканал» та 20 млн. доларів ЛКП «Львівсвітло». До цього переліку депутати додали ще 38 млн. євро для розвитку електротранспорту та ремонту доріг, які місто має повернути впродовж 10 років. Якщо цього року місто більше не братиме кредитів, то наступного року Львів має віддати приблизно 40 млн. грн. відсотків з усіх позик. Також додамо, що цьогорічний бюджет міста закладений у сумі 247 млн. грн. Проте, як на думку чиновників, так і депутатів, виконати його в такому обсязі не вдасться. |
|
| ||||