Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
DailyLviv.com
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

На головну Архів новин
11/05/05

Львів би склав колосальну конкуренцію для Кракова і Праги

Інтерв`ю з Янушем Сепіолом, маршалком Малопольського воєводства

Краків і Львів - дві галицькі столиці, схожі за духом, але мають надто різні долі, не кажучи вже про розвиток економіки й стосунки влади з міською громадою. Попри те, що у Львові є чим привабити іноземців, туристичний бум, на жаль, досі непомітний. Тоді як наше місто стрімко валиться, цілком успішний Краків заробляє десятки мільйонів доларів завдяки туристам, активно лобіює міські інтереси в польській столиці і готовий переказати максимум свого позитивного досвіду львів`янам. Чи має намір наша влада піти назустріч полякам, незабаром побачимо. Наразі ж пропонуємо вашій увазі інтерв`ю з Янушем Сепіолом, маршалком Малопольського воєводства, центром якого є Краків.

- Які перспективи співпраці між Малопольщею і Львівською областю?

- У нас підписано генеральну рамкову угоду. Ми щиро зацікавлені в адміністративній співпраці, у культурному та господарському обміні. Але треба зміцнити і розвивати нові проекти за умов, що в Україні нова адміністрація, яка має нові цілі. Ми зустрілись із новим керівництвом області й з`ясували, що реально можемо зробити спільно. Так сталося, що ми несподівано отримали кореспонденцію з Мадриду. Мадрид як місто прагне посприяти Україні в адміністративному розвитку, зокрема Львівщині. Це організує Європейська комісія, визначають реґіони та великі міста, які передають свій досвід, а комісія ЄС за це платить. Кожен із реґіонів, що бере участь у цій програмі, додає свої кошти. Наразі Мадрид дає 50 тисяч євро, а Єврокомісія - 200 тисяч євро. Умови такі, що потрібно знайти партнера в Україні. Малопольщі запропонували, аби вона також узяла участь у цьому проекті. Ми вже два роки користали зі співпраці з Мадридом власне у галузі удосконалення нашої адміністрації коштом ЄС. Сьогодні в Мадриді за цей проект відповідає особа, що 18 місяців мешкала в Кракові. Ця людина звернулася до нас із пропозицією знайти партнера в Україні. І ми приїхали запитати, чи львівська область зацікавлена в цьому. Наразі отримали схвальну відповідь. Тож зараз маємо підготувати спільну заявку Мадрид - Малопольща - Львівщина і до кінця червня скласти документацію. Буде, звичайно, певний конкурс, як усюди в ЄС, але я бачу серйозні шанси для досягнення успіху.

Партнером від України був би львівський губернатор, а йдеться про 250-270 тисяч євро. Ці гроші йшли би на розвиток людського адміністративного ресурсу: вишкіл людей, семінари, конференції, обмін практикою. І жодним чином не на купівлю столів чи комп`ютерів. Ми з таким стикалися перед вступом до Унії, і лише після вступу отримали гроші на каналізації та дороги.

- Чи є якісь краківські ініціативи?

- Ми б хотіли запропонувати чиновникам Львівської області приїхати до Кракова, щоб вони могли побачити особливості розвитку Малопольщі, адже наші реґіони дуже схожі. Ми би подали розгорнутий зріз нашого досвіду, щоб стало зрозуміло, що з нашого розвитку варто запозичувати, а що ні. Ми б приймали групи по 10 осіб у тиждень. Це могли б бути представники, господарки, і охорони здоров`я, і реґіонального планування. Натомість на місяць ми би хотіли запросити особу, котра займається співпрацею з закордоном. Вона має знати, до кого у нас можна звертатися. Треба, щоб ця людина заприятелювала з представниками реґіону. Аби з`явилось відчуття ліктя і розуміння, що можливо, а що неможливе.

Є пропозиція підівчити нових голів районів. У нас є така кількість староств, тож вашим головам і нашим старостам було би корисно познайомитись і перейняти досвід на місцях.

- Як виглядає справа обміну з відновлення пам`яток архітектури?

- Ми б хотіли запросити групу осіб, яка займаються консервацією та відновленням історичних пам`яток. Без фальшивої скромності я можу сказати, що Краків в цьому аспекті стоїть на першому місці в Польщі і є на помітному місці в Європі. Нам вдалося трошки зібрати і досвіду, і спеціальних технологій, якими ми б хотіли поділитись із вашими урядовцями, що відповідають за збереження історичного середовища. Ми хочемо запропонувати напрацьований нами комплекс із відновлення історичного середовища: проекти, напрямки, технології, фірми. Наприклад, ми маємо спеціальний рецепт чищення каменю і відновлення ренесансної Каплиці Зиґмунда. Закінчуємо десятилітній проект відновлення Замку на Вавелі. У Львові сила-силенна роботи для реставраторів. Маємо добрий досвід і вашим фахівцям він був би корисний.

- А як із фінансуванням ЄС, адже наша головна біда - це кошти на відновлення?!

- Попри те, що Львів є в ЮНЕСКО, ця організація платить лише тоді, коли пам`ятки перебувають в дуже занедбаному стані. Краків від ЮНЕСКО не отримував коштів. Чесно кажучи, я не бачу грошей, які можна було б спільно брати в ЄС на відновлення Львова. Проблема в тому, що Україна навіть не має статусу кандидата в ЄС, вона має статус спеціального сусідства. Це значно менші кошти. А на серйозні відновлювальні роботи треба мати вельми серйозні суми. І я наразі не бачу реальних механізмів залучення грошей сюди.

Для Кракова як для унікального міста було створено національний фонд охорони пам`яток. Цей фонд існує близько тридцяти років і щороку в бюджеті на консервацію пам`яток Кракова виділяють окремі гроші. Це не дуже багато - близько 10 мільйонів доларів. Однак щороку впродовж тридцяти років. Завдяки цьому в нас з`явився і ринок послуг. Звісно, решта польських міст дещо заздрісно спостерігають і прагнуть ліквідувати цей фонд. Мені здається, що і Львів міг би подбати про такий статус у межах України, бо другого міста такої ”якості” немає. До того ж зараз є до цього оказія - попереду 750-та річниця міста. Залишилося дуже мало часу. Бо реставрація є непростим комплексом робіт, який не можна зробити одним махом. Швидко можна лише помалювати фасади, але це незабаром може осипатися. Збереження міста потребує справді ґрунтовної праці і знання технологій, таких, наприклад, як боротьба з грибком.

- Хто ж має це лобіювати?

- Це мав би бути комплекс співпраці - губернаторської, міської і парламентарної. В Кракові тридцять років тому це було ініціативою депутатів, бо місто розсипалося. Відновлення міста ми розглядали як довготривалу інвестицію, адже ці гроші починають швидко повертатися через розвиток туризму, а відповідно гастрономії і торгівлі. До Кракова приїздять мільйони людей, бо пам`ятки добре виглядають, є добрі музейні композиції і цікаве культурне життя. У місті щось діється і туристи мають можливість це побачити. Львів би склав колосальну конкуренцію для Кракова, Праги, Ґраца, Братислави. Навіть сьогодні вже помітні деякі зрушення, варто прогулятися вулицями міста. Братислава зробила колосальну працю над своїм старим містом, але її досягнення пов`язані й із ЄС. В ЄС панує правило так званого ”відкритого неба”, за яким кожен авіаперевізник може літати туди, куди хоче. Зараз у Кракові з`явилось чимало авіафірм і є так звані дешеві перевізники, які продають свої квитки значно дешевше. Рух на летовищі фактично подвоївся. Але туристи повинні мати гарантію того, що місто має привітну атмосферу для гостей і є впорядкованим, чистим та має пристойні недорогі готелі тощо.

- Якими були б Ваші перші кроки для промоції Львова, якби Ви стали губернатором?

- Як на мене, має бути чітка стратегія розвитку реґіону. По-перше, повинен бути план із багатьма пунктами, який є продуктом дискусій із різними середовищами. Це не може бути продуктом однієї розумної голови. По-друге, я би зробив ставку на туристичну промоцію Львова і його пам`яток у світі. Я би запросив журналістів із усіх найважливіших туристичних видань, представників потужних туристичних фірм. Оплатив би їм проїзд і перебування у нас, користь би була колосальною. Вони б побачили, що собою насправді являє це місто. Обов`язково я б допоміг малим і середнім фірмам. Все, що є в розпорядженні міста, мало б допомогти готелям і ресторанам, аби уможливити їхній розвиток. Натомість обов`язком міської влади є публічні місця, насамперед йдеться про дороги. У Львові прекрасна бруківка, але її треба терміново перекласти. Так не може бути. Як на мене, дещо незадовільний рівень організації дорожнього руху, як на львівський рівень руху забагато корків. Не дуже продумана система пішохідних світлофорів, розмітки пішохідних переходів. Нагальною потребою є піднесення рівня безпеки руху на дорозі. Я кілька годин був у місті, але є речі, котрі просто впадають в очі: Львів мав би бути більш приязним до пішоходів. Попри короткий термін перебування у місті, я кілька разів перелякався, що мене переїдуть.

- Чи можлива спільна стратегія з обміну робочою силою і спеціалістами між Львівщиною та Малопольщею?

- Є певний парадокс. У Малопольщі офіційний рівень безробіття значно вищий, ніж у вас. Але правда така, що багато українців працює у нас. Це трохи смішно, бо тоді, як поляки працюють у Німеччині чи Англії, і завдяки їх праці ті країни незле виглядають, українські ”золоті ручки” працюють у Польщі. Зрозуміло, що це все ”чорний ринок” праці.

- Чи можна було би якось вивести цей ринок на світло?

- Це питання... Чи українські фірми погодяться легалізуватись у Польщі і дбати про контракти?! Я маю сумнів, що це би вдалося врегулювати на реґіональному рівні. На реґіональному рівні нам би не вдалося подолати проблему прикордонних переходів. Це урядова компетенція. Але щиро кажучи, це головна болячка. Багато поляків би радо їздило в Україну з різними цілями: і з туристичними, і з лікувальними, і з пізнавальними, але всі дуже побоюються кордону. Я, проїжджаючи, бачив жахливі черги. І мушу сказати, що реґіональна співпраця не розвиватиметься за такої ситуації на кордоні. Це без сумнівів. Поляки на кордоні з Шенгенською зоною ще показують паспорт, але вже немає митних процедур, немає черг вантажівок. Тож переїзд через німецький чи чеський кордон є дуже швидким. І стрес на східному кордоні дуже вражає. Він ще більший для українців, котрим потрібні до того ж візи. Нам, на жаль, не вдалося відстояти безвізовий в`їзд для українців. Але це не реґіональний рівень.

- Чи міг би з`явитися спільний орган контролю парламентів України і Польщі за ситуацією на кордоні?

- Напевно. Мають бути ініціативи і міжурядових комісій. В Україні вже є новий уряд, у нас незабаром вибори і так виглядає, що теж буде новий уряд. Саме після наших виборів можливі істотні зміни на кордоні. І мені здається, що це був би один із пріоритетів.

- Що Ви очікуєте від нової української влади?

- Ми найбільше очікуємо порозуміння з українською владою щодо підготовки до членства в європейських і євроатлантичних структурах. Ми як європейський реґіон намагаємось створювати добру атмосферу Львівщині, нашому партнерському реґіонові. І часом не лише атмосферу. Ми очікуємо на порозуміння і сприяння. Самих запевнень замало. Ми пройшли шлях до членства в Унії впродовж 15 років. І це було адміністративним випробовуванням: моніторинги, тисячі нових поправок до законодавства, школення чиновників. Часто ми дуже нервували. Інколи нас трактували просто жахливо. Тут потрібна добра витримка і практичні кроки. Ми перейшли через це і цього очікуємо від української влади.

газета ”Поступ”

Коментарі  

Коментування новин закрите у старій версії сайту.
Ім'я:
Коментар:

Напишіть "Щоденний Львів" без лапок (перевірка):

Всі новини випуску 
Читайте усі останні новини Львова тут

Транспорт Львова 

Відео 
Відео
Архів Прес-клубу


Прес-конференції, оренда залу, Львів

Курси валют 
НБУ [20.08.13] USD 0.00 7.99   EUR 0.00 10.66   RUB 0.00 0.26   GBP 0.01 12.50   CAD 0.00 7.73   CZK 0.00 0.40   LVL 0.00 15.17   MDL 0.00 0.63   PLN 0.01 2.50  


Вам сподобався "Щоденний Львів"? Підтримайте нас - натисніть цю кнопку:
,
будучи залогованими в акаунт Google. Дякуємо.

Наші партнери та корисні посилання

Розплідник Квіти Саду. Даруємо красу | Сертифікований фотограф Google, інтер'єрна та екстер'єрна фотозйомка, репортажна фотозйомка, віртуальні 3D тури, панорами 360 | ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Фотограф Google | | Український Центр | Новини Львова


© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас