|
||
Чому українські підприємства почали створювати «зелені офіси»? Досвід перших
Рік тому – у липні 2008-го – Представництво ООН в Україні разом із компаніями-підписантами Глобального договору ООН та за підтримки Міністерства охорони навколишнього середовища України ініціювали національну кампанію під гаслом «Прямуй на зелене!» або англійською – «Go green!» Зважаючи на те, що Україна є однією з найменш енергоефективних країн світу і має найвищий рівень викидів на одиницю ВНП з-поміж країн пострадянського простору, такий заклик – «Прямуй на зелене!» – звучить не як запрошення, а як нагальна вимога. Головна мета цієї національної кампанії – поліпшити моделі екологічної поведінки в Україні як на корпоративному, так і на індивідуальному рівні, та прискорити діалог щодо зміни клімату за участю органів влади, бізнесу і громадськості. За рік, що минув, найактивніші учасники кампанії «Прямуй на зелене!» не тільки здійснили багато спільних ініціатив, спрямованих на покращення обізнаності різних верств населення з екологічними проблемами (від корпоративних «суботників» до першої соціальної екологічної рекламної акції під назвою «Ти небезпечно озброєний»), але й почали творчий процес переосмислення й реалізації «зелених» принципів у власній діяльності. Одним із найбільш вдалих прикладів є найактивніший учасник мережі Глобального договору у західній Україні – ВАТ «Концерн Галнафтогаз». Олена Самсоненко зазначила, що ВАТ «Концерн Галнафтогаз» дуже органічно і безболісно розпочав впровадження принципів «зеленого офісу». В часі майже збіглися у концерні дві події: долучення «Галнафтогазу» до Глобального договору ООН і поява в структурі підприємства окремого підрозділу охорони довкілля. Функції впровадження «зеленого офісу» на філіях і розгортання програми на АЗС були покладені на екологів та відділ PR. Проте найбільшим поштовхом для розгортання проекту в концерні стала схвальна реакція працівників, погляди яких виявилися прогресивними. Ще за кілька тижнів до запуску програми «Прямуй на зелене!» працівники докладно ознайомилися з її завданнями і швидко перейшли до їх практичного втілення. Наприклад, одразу після того, як в офісі з’явилися великі контейнери для збору макулатури, всі припинили викидати в загальні смітники паперові відходи. І вже через півгодини вони були наповнені. Впродовж восьми місяців офіс «Галнафтогазу» стабільно один раз на півтора тижні здає підприємству «Львіввторресурси» 150-200 кг макулатури. Загалом же, починаючи з травня 2008 року, 500 працівників «Галнафтогазу» здали понад 2,5 тонни макулатури. «Ми переконалися, що найголовніше у цій екологічній справі – це роз’яснювальна та інформаційна робота, – сказала Олена Самсоненко. – Тому що усі затрати на контейнери, поліграфію і так далі не будуть нічого варті, якщо ви не поясните людям, навіщо це потрібно робити і чому слід розпочинати з себе. Тоді у них з’являється відповідальна і суспільно свідома поведінка. Повинні діяти єдині для всіх універсальні принципи, які можна застосувати будь-де: в офісах підприємств та установ, навчальних закладах різних рівнів, державних, комунальних і громадських організаціях». Концерн «Галнафтогаз» запровадив програму «Прямуй на зелене!» також і в мережі своїх АЗС «ОККО». Половину відходів там становлять картонні коробки з-під продукції, а ще близько 10% припадає на поліетилен і пет. Усе це можна утилізовувати, якщо обладнати заправні станції необхідними контейнерами і домовитися з партнерами про вивіз такого сміття. Замість разових витрат на технічне забезпечення, зауважила Олена Самсоненко, підприємство одержує постійні надходження за здавання вторсировини і цим заощаджує 60% від усієї суми оплати за вивезення твердих побутових відходів з АЗС. На п’ятьох львівських АЗС «ОККО» встановлено спеціальні габаритні контейнери для збирання поліетилену і пластику. Тепер «Галнафтогаз» веде перемовини з підприємствами, які би могли забирати макулатуру і поліетилен та пластик у регіонах. Інший «зелений» напрям – це зменшення споживання ресурсів на АЗС. Агітаційні наклейки нагадують про необхідність вимикати світло, кондиціонери, монітори, виймати зарядні пристрої, закручувати кран, встановлювати оптимальний режим обігріву приміщення і т.д. Ці нагадування дали економічний ефект в офісах підприємства (торік у грудні за спожиту електроенергію заплатили майже на 1000 гривень менше, ніж раніше у цей період), тож є сподівання, що вони спрацюють і на АЗС. На думку Олени Самсоненко, найціннішим у цьому проекті є не економічний ефект, що за мірками великої компанії все ж незначний, а те, що, вимикаючи на роботі за собою світло або друкуючи з обох сторін аркуша, працівники обов’язково почнуть так вчиняти вдома і дітей своїх теж навчати ощадності. Віктор Кириленко у своєму виступі наголосив на тому, що найбільші світові компанїї заощаджують на «зелених офісах» величезні кошти. Сортування і переробка відходів дають багато переваг: менший обсяг відходів потрапляє на захоронення або спалювання, при якому безліч токсинів потрапляють в атмосферу; матеріали використовуються повторно; зберігаються природні ресурси. Компанія Xerox понад 15 років розробляє і вдосконалює технології мінімізації відходів, прагнучи повністю позбутися шкідливих викидів. В офісах та на заводах компанії Canon налагоджене стовідсоткове сортування відходів. Компанія Yahoo використовує гідроенергетику. Всюди проводять інформаційно-просвітницькі кампанії щодо побудови «зелених офісів». А «зелений офіс» – це філософія менеджменту, метою якої є зменшення негативного впливу організації (бізнесу) на довкілля шляхом раціоналізації (оптимізації) використання ресурсів, споживання енергії та мінімізації утворення відходів. Кінцевим результатом діяльності підприємств у цьому напрямі є запровадження екологічного маркування на свою продукцію. З цією думкою погодилися всі учасники засідання Прес-клубу, яке для спікерів і журналістів продовжилося у виїзному режимі на АЗС «ОККО». |
|
| ||||