|
||
Не наше свято на нашій землі
Польсько-українська нерівність Українців на святі було мало. Разом з українською делегацією та гостями - приблизно п`ятсот людей. Відчувалося, що свято це - не наше. І навіть відкриття меморіалу воякам Української галицької армії, яку Президент Віктор Ющенко назвав найбоєздатнішою частиною українського війська, не поставило значимість цього дня для поляків та українців на один рівень. З поведінки польських гостей видно було, що цей день для них - свято. Вони приїхали з родинами, дітьми та квітами. Українців же на цвинтарі, окрім офіційної делегації почесних гостей та журналістів, майже не було. Не викликала ажіотажу і трансляція дійства на двох великих екранах, установлених за муром Личаківського цвинтаря з боку Погулянки. За нею спостерігало зо дві сотні людей, очевидно, мешканці прилеглих будинків. Невпорядковані могили бійців УГА Меморіал Української галицької армії - другий після покладання квітів до могили Івана Франка пункт програми урочистостей за участі президентів України та Польщі. До прибуття високих гостей там можна було ходити навіть з посвідченням другого рівня доступу. А тому вдалося помітити, що з відкриттям нашого пантеону влада трохи поспішила. Можливо, хотіла внести у такий спосіб українську нотку в польське свято або ж скористалася присутністю на цвинтарі президентів Віктора Ющенка та Алєксандра Кваснєвського. На меморіалі наразі впорядковано центральну стелу, барельєфи генералів УГА, серед яких - Дмитра Вітовського, встановлено пам`ятні знаки. Могили не впорядковані, а на місці поховання січових стрільців - лише незавершена капличка та центральна плита. Віктор Ющенко уже на прес-конференції у Палаці Потоцьких зробив зауваження львівській владі і зобов`язав її все впорядкувати. Церемонія відкриття меморіалу УГА пройшла швидко та без надмірної помпезності. Український Президент заявив, що всі ми в боргу перед ”лицарями свободи”, а відкриття меморіалу - знак того, що українська нація виконала свій християнський обов`язок. Ющенко назвав мужнім вчинок польського президента, який відкривав меморіал УГА разом з ним і подякував львів`янам за нього. Загиблим - шана, живим - політика Немає потреби переказувати, як тривали урочистості з відкриття польських військових поховань, їх транслювали національні канали України і Польщі. Варто зауважити, що вшанували, крім поляків, ще й французів та американців, полеглих в українсько-польській війні 1918-1919 років. Польський єпископ, єврейський рабин, лютеранський священик та греко-католицький кардинал Любомир Гузар відправили літургію, яку переривали проповіді. Віктор Ющенко та Алєксандр Кваснєвський дякували львів`янам за пантеон, наголошували на тому, що ця подія є свідченням примирення обох народів, які разом ідуть до об`єднаної Європи. Польських вояків вшанували по-військовому - залпами рушниць та молитвами. Поляки назвали поіменно кожного із загиблих, президенти поклали вінки національних кольорів до центральної плити пантеону. З неї, до речі, так і не зняли зображення меча-щербця, символу перемоги польської зброї. Його навіть не прикрили квітами, хоч і обіцяли. Коментуючи цей епізод, заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Тарас Батенко зауважив, що в ухвалі сесії міськради йдеться про те, аби прибрати символи, які ображають національні почуття українців. Утім там не сказано, що це має бути саме до 24 червня. Самі ж президенти питання з символікою прокоментували стримано і дипломатично. ”Цвинтар відбудовано в тому вигляді, який був до війни. І символи - це наша повага до воїнів. Ми відмовилися від деяких символів, і це було свідченням компромісу, а не є чиєюсь поразкою або чиєюсь перемогою”, - заявив Алєксандр Кваснєвський. Віктор Ющенко натомість закликав упорядкувати власні військові цвинтарі, не жити подіями 1918-1919 років та всіляко підтримувати порозуміння між обома народами. На Янові президентів не було На Янівський цвинтар, до звичайних кам`яних хрестів на могилах вояків Української галицької армії, прийшли покласти вінки лише держсекретар Олександр Зінченко та голова Ради безпеки і оборони Польщі Єжи Бар. Президент України не з`явився на кладовищі, де поховані генерал УГА Мирон Тарнавський та прем`єр-міністр Західноукраїнської Народної Республіки Кость Левицький. Можливо, приїхати на меморіал з боку Президента означало б порушити якісь певні закони дипломатії чи вимоги протоколу, адже не Віктор Ющенко був господарем на цьому святі. По-господарськи вчора у Львові, зрештою, не поводилися ні міський голова, ні голова облдержадміністрації. Вони радше нагадували розпорядників, які мали за обов`язок підготувати все до приїзду поважних гостей. До монумента на цвинтарі УГА обидва високопосадовці поклали два вінки, блакитно-жовтий та біло-червоний. Відтак Олександр Зінченко та Єжи Бар запалили лампадки на могилі невідомого вояка. Під державний гімн у виконанні військового оркестру пролунали залпи карабінів почесної варти, і над Янівським цвинтарем знову запанувала тиша. Олександр Зінченко, оцінюючи вчорашні події, був дещо пафосним: ”Ми є учасниками історичної події, яка поєднує мостом порозуміння минуле і майбутнє двох великих народів. Ми пишаємося мужністю і мудрістю тих, хто залучився до цієї події. Ми вшанували також пам`ять вояків УГА, найкращої, елітної частини українського війська. Наше порозуміння сприятиме тому, що на цвинтарі українських і польських вояків лежатимуть українські і польські квіти”, - заявив держсекретар. Натомість з уст Єжи Бара, який, до речі, спілкувався з журналістами доволі непоганою українською мовою, передусім пролунали слова вдячності нашому місту за все, що львів`яни зробили для вшанування польських вояків. ”Я думаю, поляки не забудуть, що ви сьогодні зробили для нас”, - запевнив він. На відкриття своїх військових поховань поляки чекали довго, але дочекалися, каже польський високопосадовець. Він закликав українців і поляків, які мешкають у Львові, частіше приходити саме на Янівський цвинтар і запалювати якнайбільше свічок на могилах вояків УГА. Під час урочистостей на польському військовому цвинтарі було порушено домовленість не згадувати про оборону Львова як досить гіркий для українців епізод українсько-польської війни. Єжи Бар на це відповів так: ”Кожен народ має свою правду. Але ми маємо бути мудрішими. Ми не маємо забути того, що було, але маємо вчитися, як це добре - бути разом. А деталі - це робота істориків, вони мають знати, яка там була правда”. Вояк УГА за примирення ”То єднання, і воно матиме для нащадків якесь певне значення”, - вважає нащадок вояка Української галицької армії Микола Брегін, який у стрілецькій формі прийшов цього дня глянути на вшанування вояків на Янівському цвинтарі. ”То є велика справа, і я радий, що можу прийти сьогодні у такій формі і засвідчити, що ми ще є”, - каже він. А стосовно вшанування вояків польських пан Микола відповів так: ”То є минуле. Якщо ми почнемо копати, то станемо ще більшими ворогами. Комусь треба бути мудрішим, хтось має змиритися, адже сказано: ”Покайтесь!” Ніхто не знає, як там було насправді. А то є наші сусіди... Я сам з Перемишля. Час минає, і треба бути мудрішими”. Павлокома Після того, як Львівська громада виконала свій християнський обов`язок, впорядкувавши поховання, та дозволила полякам провести на своїй території такі помпезні урочистості, питання такого ж кроку з боку поляків набуває особливої гостроти. Українці хочуть, аби схожим меморіалом вшанували закатованих співвітчизників у селі Павлокома на території Польщі. Президент України Ющенко стверджує, що, можливо, цього літа українсько-польська зустріч у Павлокомі таки відбудеться. Цього не відкидає і Алєксандр Кваснєвський. Проект вшанування розробили канадські українці, і він знайшов схвальні відгуки у громадськості, стверджує Тарас Батенко. Крім цього, між обома країнами підписано протокол, у якому перераховані 44 об`єкти поховань на території України та Польщі. За словами Тараса Батенка, проект розраховано на два роки, незабаром його почнуть втілювати в життя. |
|
| ||||