|
||
Львів мальовничий… і обмальований. ФОТОРЕПОРТАЖ
Графіті давно визнали мистецтвом в Європі – розповів у коментарі графіст на прізвисько Ваніш. «Райтерам платять гроші за те, щоб вони поставили свій підпис, - каже він. – Окрім того, в Європі міські влади облаштовують спеціальні майданчики, де рейтери мають усі необхідні умови для творчості і щорічно виділяють кошти на підтримку цього мистецтва, чого реально бракує у Львові». За словами Ваніша, у 2008 році на проведення Всеукраїнського фестивалю графіті "Євро-2012", в якому взяло участь понад 28 графістів із Києва, Тернополя, Луцька, Житомира, Львова та інших міст Львівська мерія виділила 11 тис. грн. Проте на кошти довелось чекати протягом 5-ти місяців. «На сьогодні є серйозне бажання провести подібний фестиваль, проте коштів у міському бюджеті цьогоріч не передбачено, - наголосив Ваніш, - треба додати, що графіті абсолютно не дешевий вид мистецтва. Один балончик фарби коштує від 4-х до 6-ти доларів США, а на одну роботу потрібно мінімум шість фарб». Ваніш наголосив, що на стінах у центральній частині Львова, у якій майже всі будинки мають архітектурну цінність, не говорячи про пл. Ринок, що занесена до світової спадщини ЮНЕСКО, свої підписи ставлять лише ті рейтери, які не знають, або не слідують райтерській культурі. «Серйозні райтери, ті, які не просто ставлять свої підписи, а дійсно малюють великі роботи, обирають стіни у «глухих» куточках, щоб їх не рухали і не спіймали на «гарячому», бо для того, щоб намалювати роботу потрібно день а то й два в залежності від складності та її об’єму. Для роботи дуже часто використовують драбини і навіть риштування», - зазначив райтер. На думку Ваніша, основна проблема в тому, що у Львові це мистецтво досі ще не до оцінюють належним чином, не виділяють систематично кошти для розвитку і популяризації графіті, не виділяють спеціальні майданчики, і вкрай рідко влаштовуються заходи пов’язані з цим мистецтвом. Проте львівських графістів це не зупиняє і вони продовжують працювати, створюють нові шедеври вуличного мистецтва і постійно удосконалюють свою техніку. «На сьогодні графіті реально перетворилося у стріт – арт, - зауважив Ваніш. – Райдери вписують свої підписи та малюнки у середовище і чим майстерніше з точки зору композиції та співвідношення кольору це зроблять, тим вище їх оцінюють в творчому середовищі майстрів стріт-арту». Отож, підбиваючи підсумки, Ваніш додав, що на сьогодні не популярно малювати лише по стінах будинків, для творчості серед райтерів тепер стало популярно використовувати труби, цистерни, бочки і зрештою все, на чому можна залишити слід фарби. Розписи на стінах, у підземних переходах та інших місцях, або так звані графіті, заступник начальника Головного управління МВСУ у Львівській області з питань громадської безпеки Василь Струс називає якоюсь незрозумілою даниною моді, яка перенеслася до нас з-за кордону. «Будучи у країнах Європи, також бачив такі надписи. Але за нашими законами, ці розписи кваліфікуються як дрібне хуліганство і передбачена за це порушення тільки адміністративна відповідальність», - каже правоохоронець. «Я би хотів, щоби до збереження фасадів будинків залучалися й громадяни. Адже біля кожного будинку, біля кожної стели, біля кожного місця, де можуть бути нанесені надписи, міліціонера не поставиш. Інколи навіть доходить до смішного: обмальовані будинки, у яких працюють охоронні фірми. Невже не видно, що до будинку підходить дівчина чи хлопець і починає розмальовувати стіни? Думаю, що у цій ситуації усі повинні надавати допомогу – профілактичного характеру», – зауважив він. Оберегти центральну частину Львова, яка занесена до культурної спадщини ЮНЕСКО, від графітчиків, які нищать архітектуру міста, можна лише встановивши відеонагляд, – розповів «Об’єктивно» начальник відділу сім'ї та молоді Львівської міської ради Дмитро Пушкарьов. Він зазначив, що творчість людей, до яких балончик фарби потрапив випадково і, які поняття не мають, що таке вуличне мистецтво графіті, – це реальна проблема, з якою дуже важко боротися. «Нереально встежити за тим, щоб такі діти не розмальовували стіни, адже це кількахвилинна справа, - каже він. – Вирішення проблеми, особливо у центральній частині Львова можна досягти за рахунок відеоспостереження вулиць, яке планується реалізувати в рамках міської програми профілактики злочинності». Пушкарьов додав, що на сьогодні управління сім’ї молоді і спорту співпрацює з райтерами, для яких графіті – це мистецтво. «Ми запрошуємо райтерів на День міста, День Європи, День молоді та інші свята», - сказав він і додав, що на цих святах райтери мають змогу не лише отримати задоволення від творчості, а й шанс популяризувати це мистецтво. В минулому році, за його словами, з ЛМР було виділено кошти на проведення Фестивалю графіті, а в цьому ж році у зв’язку з фінансово-економічною кризою бюджет обмежений, а тому фінансування не передбачене. У Львові найбільше від вуличної творчості – графіті страждають підприємці. Про це у коментарі «Об’єктивно» повідомила голова Галицької райадміністрації Ірина Маруняк. «Щодня патрульно-постова служба здійснює патрулювання центрального району, окрім того, на самій пл. Ринок встановлені камери відеоспостереження, а ще працівники з кримінальної міліції проводять роз’яснення у школах з приводу шкоди, якої завдають підлітки розмальовуючи будинки, - наголосила вона. – Проте, на жаль, більшість з таких «художників» залишаються непокараними. Порушників затримують лише в поодиноких випадках, адже вони працюють вночі». Окрім того, Маруняк додала, що в Галицькому районі виділили дві стіни на вул. Вітовського та Коперніка для творчості графітчикам, до яких фарба потрапила не випадково. 
 |
|
Крук[09.04.29 17:34] Незрозумілі написи (рос."каракулі") на стінах, тим більше, історичних пам'ятках, не мають жодного відношення до мистецтва чи якогось різновиду культури. Гадаю, батьки горе-митців мають відшкодувати відновлювальні роботи, у випадку затримки їхніх діточок з балончиками.
| ||||