|
||
“Делікатна та м’яка” загроза
За ініціативу парламентарія проголосували 239 депутатів. Як учора повідомлялось, в переддень голосування Олег Тягнибок запропонував проект цієї постанови на погоджувальній раді. Як запевняє сам нардеп, практично всі керівники фракцій підтримали його. Проте наступного дня з незрозумілих причин цього питання не внесли до порядку денного сесії ВР. – Під час засідання я взяв слово від імені позафракційних, роз’яснив ситуацію та наполіг на тому, щоб це питання поставили на голосування, – розповів пан Тягнибок у коментарі. – Це було перше голосування, люди не зорієнтувалися – і проголосували 184 депутати. Пізніше я знову взяв слово і запропонував проголосувати ще раз, мотивуючи, що цю постанову потрібно ухвалювати якнайшвидше. Відтак її підтримали 239-ма голосами. Варто зазначити, що постанову одноголосно підтримали присутні в сесійній залі комуністи, соціалісти та члени БЮТ. Практично повним складом проголосувала і фракція СДПУ(о), в тому числі покійний Ігор Плужніков. Пан Тягнибок пояснює це тим, що, напевно, інші голосували карткою зазначеного депутата. “Зрештою, я ж не контролюю СДПУ(о), – сказав він. – Вони зобов’язані розібратися, хто як голосував. А загалом це ганьба для парламенту”. Натомість лише п’ятеро депутатів із фракції “Наша Україна” з 83 присутніх у залі проголосували “за”. На запитання, чому найбільш ревними патріотами стали комуністи та соціалісти, О. Тягнибок відповів, мовляв, “не можна в питаннях, які стосуються національної гідності, спекулювати на фракційних моментах”. – Якщо я націоналіст, то, за такою логікою, мене взагалі ніхто не мав би підтримувати, – сказав він. – Не хотів би пов’язувати питання, які стосуються національних інтересів, з якимись фракційними чи політичними вподобаннями. Наші сусіди спершу кажуть “я єстем поляк”, а тоді решту: комуніст, ліберал чи демократ. У цьому ракурсі вони є прикладом для нас. Варто зауважити, що своє “дітище” пан Тягнибок вважає “делікатним і м’яким”. За його словами, постанова має два аспекти – політичний і юридичний. – Щодо політичного, то тут аргументація є зрозумілою: не сприймається надпис, меч-щербець тощо, – наголосив він. – Вважаю, не можна заради добросусідських стосунків нехтувати національною гідністю. Не зрозуміло, чому польська сторона намагається проштовхувати ці речі так провокативно. Стосовно юридичної частини, за словами Олега Тягнибока, виявилося, що постановою Кабміну 2001 року Личаківський цвинтар як історико-культурний заповідник занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. – Відповідно до ЗУ “Про охорону культурної спадщини”, визначено певний порядок будь-яких змін елементів, надписів, позначок пам’яток архітектури, – продовжував він. – Ці речі слід залишати за Кабінетом Міністрів. На нашу думку, міська рада перевищила свої повноваження, ухваливши рішення 13 червня 2005 року. Пан Тягнибок не вважає, що, оскарживши рішення ЛМР, таким чином позбавляє львів’ян права контролювати об’єкт, розташований на їхній території. “Громада Львова може контролювати те, що належить їй, – зазначив він. – Цей об’єкт – загальнонаціональний і належить державі. Це абсолютно не є ущемленням інтересів Львова. Навпаки, маємо гордитися, що на нашій території є об’єкти, які держава визнає як загальнонаціонального значення”. Відтак є рекомендація Львівській міській раді скасувати рішення від 13 червня, а Кабміну – “виходячи з його компетенції, забезпечити дотримання законодавства”. – У четвер має відбутися сесія міської ради, доцільно було б розглянути на ній це питання, – стверджує нардеп. – Звичайно, Пантеон потрібно відкривати, необхідно вшановувати могили, але таблиці з такими провокаційними надписами, різноманітні мілітарні символи слід усунути. Тут стоять питання національної гідності. Не можу погодитися з тим, що їх можна розмінювати заради будь-яких добросусідських стосунків із будь-ким. За такою логікою, відкриймо біля Золотих воріт пам’ятник ханові Батию заради того, щоб досягнути добросусідських відносин між Україною та Монголією. Це смішно. Я вважаю, що ВР абсолютно реально захистила честь і гідність українців. Таким чином, захищаючи “честь і гідність українців”, парламентарії залишили надто мало часу, щоб уникнути міждержавного конфлікту, який, схоже, назріває. Залишається лише день. Відтак Кабінет Міністрів зобов’язаний повідомити польську сторону. Не слід відкидати, що вона не погодиться з таким розвитком подій, і тоді нас знову очікують тривалі пошуки компромісу. Якщо ж поляки “дадуть добро”, є ще момент: міська рада Львова може не скасувати свою ухвалу від 13 червня, оскільки вимога парламенту є рекомендаційною. До речі, як виявилося, зазначена ухвала ще не має законної дії, оскільки мер Любомир Буняк досі не підписав її. “Голова ще не підписав цього рішення. Чому – не знаю, – так зазначив у коментарі ЗІК секретар ЛМР Зеновій Сірик. Імовірно, що питання військових поховань знову постане на сесії міськради вже сьогодні. |
|
| ||||