|
||
Мер у гіпсі
З нагоди відкриття пам’ятника біля Львівської Опери організували напівтеатральне дійство. Перед загорнутою в біле простирадло статуєю мера чоловік, котрий зображав двірника, розповідав, яким чудовим є Львів і як його занедбали останнім часом. У перервах між частинами промови глядачів розважав гітарист, граючи та співаючи старих львівських батярських пісень, а “прибиральник”, танцюючи, замітав вулицю. Не забули виступити і лідери партії “Пора” в нашому регіоні. Після промов полотнище зняли – і перед львів’янами постав перший сатиричний монумент міському чиновникові. Як виявилося, пам’ятник Любомирові Буняку створили тому, що він переміг у започаткованому конкурсі “Ось кара!”, і тепер утіленням у гіпсі щороку преміюватимуть “найнедолугіших політиків”. Надавши мешканцям міста змогу вдосталь пофотографуватися з увіковіченим міським головою, організатори відвезли пам’ятник на місце постійної його дислокації – у дворик ресторану “Шекспір”, який є доволі популярним місцем відпочинку львівських службовців найвищого рангу. Постамент стане першим в алеї сатиричних скульптур міських чиновників. Щороку до компанії мера долучатимуть переможця конкурсу. За словами голови ЛОО партії “Пора” Андрія Рожнятовського, автором монумента став один з активістів партії, студент Академії мистецтв. – Пам’ятник готували близько місяця, – розповів він. – Створили його на кошти львівських підприємців, які вони зекономили на хабарах чиновникам. Один із таких “економних” підприємців, координатор акції, член політради “Пора” та співвласник “Шекспіра” Петро Адамик наголосив, що представники бізнесу – проти того, що міські чиновники підмінюють реальну роботу популізмом. Бізнесовий формат активістів партії з доволі розкрученим брендом дався взнаки під час акції. Партійці намагалися наслідувати заходи “чорних” пористів із їхніми театральними дійствами та флеш-мобами, проте вийшов банальний нечисленний мітинг із мікрофонами та промовами чільників обласного осередку. – Критика нинішнього мера – річ хороша, – поділився враженнями студент ЛНУ ім. Івана Франка Олесь, – але позерство з боку партії “Пора” аж ніяк не підтверджує засад кампанії, а виглядає радше як замовний PR-проект. Однак не всі були такими категоричними, оцінюючи акцію. Більшості вона дуже сподобалася: їм справді було весело, вони охоче фотографувалися з “монументальним” мером. Особливо позитивне враження отримали представники старшого покоління. – Це дуже добре, – наголосив Степан Марусевич, львів’янин. – Таких речей треба робити більше, частіше, постійно має бути щось нове, і єдина надія – на молодь. До Буняка у львів’ян недобре ставлення, і про це варто говорити частіше. Серед глядачів можна було помітити і керівника “Самопомочі” Андрія Садового із сином на руках. Як пояснили організатори, пан Садовий не має жодного стосунку до акції, він просто прогулювався проспектом. Однак до Андрія Садового мали стосунок газети, які роздавали на площі перед Оперою. Невідомі пропонували глядачам видання без жодних вихідних даних “Пора сказати правду”. Компілятивний дайджест практично в кожній статті критикував пана Садового. Розповсюджувачі різного віку відхрещувалися від членства в будь-якій організації, а організатори акції відхрещувалися від газети. Вони неодноразово наголошували, що не мають жодного стосунку до цього видання, і пропонували присутнім віддавати його “пористам” для подальшого знищення. |
|
| ||||