|
||
Спорт. Футбол: «Зоря» (Луганськ) – ФК «Львів» 1:1 (0:1). Перемога, яка вислизнула із рук
t +10С. 5500 глядачів. Арбітри: Є. Абросимов (Одеса), О. Матяш (Полтава), Віталій Дрозд (Донецьк). 4-ий арбітр: Д. Жуков (Донецьк). Делегат ФФУ: М. Курилко (Харків). Інспектор ФФУ: В. Куцев (Донецьк). «Зоря»: Тлумак (Комарицький 47), Колісниченко (Бага 79), Омоко, Храмцов (к), Шевчук, Гомес (Скоба 47), Райчевіч, Жуніор, Каменюка, Діденко, Джихані. Головний тренер – Анатолій Волобуєв. ФК «Львів»: Марущак (к), Романюк (Гальчук 73), Жданов, Ващук, Кіцута, Федорчук, Г. Баранець, Панас, Б. Баранець (Радь 53), Худзік, Гордієнко (Полтавець 90). Головний тренер – Сергій Ковалець. Гол: Г. Баранець 44. Попередження: Омоко 69 – Б. Баранець 1, Кіцута 79. Вилучення: Марущак 51 (за фол останньої надії). Команда ФК «Львів» як і її тренерський склад молода і на відміну від більш досвідчених луганчан не має у своєму складі футболістів-легіонерів, але залишається перспективною і спроможною до високих досягнень. Новому керманичу львів’ян Сергію Ковальцю імпонує стиль гри команди і до вподоби непоступливість підопічних на полі. До того ж стартову одинадцятку, яка приступала до матчу у піднесеному настрої, можна було легко передбачити. Заряд активності команді повинен був задати дует братів-близнюків Баранців. Господарі мали значно більше клопотів. Адже «Зоря» вдома виступає не дуже вдало і забиває небагато. Плюс кадрові проблеми (Єрмак, Цімакурідзе, Коротецкий і Бага). Але найбільшою проблемою залишався психологічний стан гравців після київського «погрому» – 0:5. Попри усі припущення кращою на луганському «Авангарді» виявилась львівська дружина, хоча й не перемогла, але понад півтори години була переважаючою стороною. Команда зі Львова була дуже активною і близькою до того, щоб привезти у рідне місто першу виїзну перемогу і комплект пунктів. Уже на перших хвилинах гри чудову нагоду покарати суперника втратив Худзік. Наступна атака ФК «Львів» закінчується порушенням правил і штрафним ударом метрів із 35-ти. Борис Баранець потужно пробиває, і м’яч «застрягає» у луганчан. Черговий штурм львів'ян. У центрі уваги Григорій Баранець, однак півзахисник занадто захопився атакою і зіштовхнувся із воротарем «Зорі» Тлумаком. Невдовзі помиляється Гомеc при передачі Григорієм Баранцем м’яча на Худзіка. Павло міг «розпечатати» ворота, але не встиг перехопити м’яча. До того ж, надійно зіграв Тлумак, який фактично врятував команду від гола. Луганчани перевели дух і пожвавішали. Гомес і Жуніор взялися за контроль м’яча, але справу до ударів по воротах Марущака не доводили. Це уже заслуга львівської оборони, яка діяла майже безпомилково. Найнебезпечніший момент біля воріт Марущака сотворив бразилець після виконання штрафного. М’яч обігнув дугу над «стінкою» і прямував у ворота. Проте Мар’ян встиг зреагувати і на такий підступний удар. У карколомному кидку він відбиває м’яч у стійку і той вилітає в поле. А далі за справу взявся захист, який вчасно підстрахував колегу і капітана команди. Ближче до перерви львівські футболісти змусили суперника згуртувати сили у центральній частині поля. Зроблено це було з метою провести стрімку. але результативну атаку. І вона львів’янам вдалася. На 44 хвилині до м’яча на великій швидкості рвонув Григорій Баранець. До воріт було далеко. Однак такого майстра дальніх ударів відстань із 25-ти метрів не злякала. Удар був настільки різким, що Тлумак виявився безпорадним. І на перерву львів’яни пішли у хорошому настрої. Другий тайм для підопічних Ковальця розпочався і закінчився із неприємності. Минає перших шість безбарвних хвилин гри після перепочинку і раптом, як грім серед ясного неба - червона картка для Марущака. Мар’ян, рятуючи ситуацію, вибіг за межі карного майданчика і змушений був зіграти руками, щоб перехопити м’яча після удару Джихані. Довелось випускати резервного, але не менш надійного воротаря, Андрія Радя. Однак, кого замітити у цій складній ситуації? Ковалець прийняв рішення, що з поля піде Борис Баранець. Мінус один гравець не позначився на грі львівської команди, яка залишилась міцним і непідступним монолітом для луганчан. Волобуєв і його підопічні були шоковані незламністю хлопців зі Львова, які не стали «відсиджуватись» на своїй половині поля, а рвалися в атаку. Павло Худзік технічно обіграв Колесниченка, але потрапив під «залізні» ноги Омоко. Форвард встиг ухилитися від грубого удару. Невдовзі Григорій Баранець навісив у карний майданчик господарів і Гордієнко завдав удару головою, але не влучного. Свідченням того, що львівські футболісти переважали є приклад Владислава Ващука. Найдосвідченіший гравець у складі ФК «Львів» став справжнім лідером команди. Він надійно діяв при обороні та за першої кращої нагоди підключався в атаки і виконував більшість стандартних ударів. Григорій Баранець налагодив тісну співпрацю із Худзіком. Обидва гравці гармонійно доповнювали один одного і не давали спокою господарям поля. Футболісти «Зорі» нічого конкретного не могли протиставити львівській команді. Удари Каменюки, Джихані, Храмцова та Діденка ставали здобиччю Радя, або летіли у «молоко». Луганчани, не опускаючи руки, продовжували наступати, але робили це дуже невдало. Ними керували нерви і жадоба відігратися. Однак оборона «Львова», керована Ващуком, діяла надійно. Наближається остання, 90-та хвилина, гри. Резервний арбітр показує табло, на якому «горить» цифра 6. Стільки часу надії для обох клубів. І треба щоб сталося так, що на останній доданій хвилині Діденко виграв боротьбу за м’яча, який опинився біля Шевчука, і той «заштовхав» шкіряну кулю у ворота ФК «Львів». Не віриться, але арбітр фіксує взяття воріт і завершує гру. По-своєму відреагував на це «шоу» луганський уболівальник, який виявився більш справедливим в оцінці гри рідної команди, якій адресувалися скандування «ганьба!» і свист… Аплодисменти дісталися львівській дружині, яка провела поєдинок у меншості, але гідно і живо та видовищно. Ось за це й любить народ футбол. Як показав звітний поєдинок команда у Львові досить симпатична за ігровими мірками, а футболісти мають хороший вишкіл та й грають з великим бажанням. По завершенні матчк головний керманич ФК «Львів» Сергій Ковалець можливо і почувався розчарованим, але може бути і задоволеним. Адже його команда переважала і була ближчою до перемоги. Тож справедливо записала у свій актив нехай один, але все ж важливий пункт. Попереду нові і більш успішні поєдинки. |
|
| ||||