|
||
Президент зачарований Львовом
Днем раніше лідер Хорватії на чолі державної делегації провів низку переговорів у Києві – з Президентом Віктором Ющенком, прем’єром Юлею Тимошенко та головою Верховної Ради Володимиром Литвином, а також узяв участь у роботі українсько-хорватського бізнес-форуму. У Львові програма перебування Стєпана Месіча була менш насиченою та більш розважальною. На львівському летовищі його з традиційним короваєм зустрічали голова ЛОДА Петро Олійник, голова облради Михайло Сендак і мер міста Любомир Буняк. Після цього вони вирушили до будинку ЛОДА, в якому провели коротку зустріч за зачиненими дверима. Наступним пунктом у програмі перебування Стєпана Месіча у Львові була зустріч із викладачами та студентами Львівського національного університету імені Івана Франка. Президента Хорватії приймав ректор ВНЗ Іван Вакарчук. Стєпан Месіч прочитав пізнавальну лекцію на тему зовнішньої політики Хорватії, яка тривала близько 40 хвилин. У ній він розповів, що сучасну зовнішню політику молодої хорватської держави можна поділити на два періоди. Перший тривав від розпаду колишньої соціалістичної федеративної Югославії до президентських і парламентських виборів 2000 р., і наступний уже від виборів до сьогодні. Перший період у зовнішній політиці Хорватії, за словами Стєпана Месіча, характеризувався “націоналістичними настроями” та запереченням будь-яких зв’язків зі своїми сусідами, зокрема Сербією. Зусилля Хорватії були спрямовані насамперед на міжнародне визнання, здобуття позицій в Європі, представлення держави як регіональної сили. Втім, як констатував пан Месіч (зазначимо, переобраний у січні на другий президентський термін), жодного з цих завдань не було виконано. У внутрішній політиці того часу, як відомо, домінували авторитарні тенденції, й хорватська армія, за словами пана Месіча, “перебувала на п’єдесталі”. Однак після парламентських і президентських виборів 2000 року, коли після смерті першого президента Хорватії Франьо Туджмана до влади прийшла опозиція, в зовнішній політиці держави відбулися серйозні прориви, насамперед через те, як почали сприймати Хорватію у Європі. В цьому питанні навіть можна провести деякі паралелі з Україною. За Месічем, успіхи у європейській політиці Хорватії полягають у підписанні 2002-го Угоди про стабілізацію та асоціацію з ЄС, поданні 2003-го заявки на вступ до ЄС і здобуття статусу країни-кандидата. Втім початок переговорів про вступ, призначений на березень цього року, було відкладено на невизначений час, як обережно сказав президент Хорватії, через існування втікачів, видачі яких вимагає Гаазький трибунал від колишньої Югославії (йдеться насамперед про генерала хорватської армії Анте Готовіну, – авт.). Однак пан Месіч сподівається до осені переконати ЄС у тому, що Хорватія на достатньому рівні співпрацює з трибуналом, що дозволить розпочати переговори про вступ. Стратегічним завданням для країни, за словами С.Месіча, є виконання всіх вимог членства в ЄС до 2008 року. На одне із запитань про культурні й історичні зв’язки Хорватії та України Стєпан Месіч відповів, що наші держави мають пов’язувати нинішні інтереси, наприклад, транспортні коридори та порти. Однак у тому, що стосується досліджень походження хорватського народу й, зокрема, ідеї проведення археологічних розкопок на місці поселень білих хорватів на Львівщині, то президент висловив цілковиту підтримку, назвавши це питання “стратегічним”. Після зустрічі у Дзеркальній залі президент Месіч у супроводі Петра Олійника разом із членами делегації вирушив трохи перепочити в Італійському дворику на площі Ринок. Там, сидячи за столиком разом із перекладачем, львівським губернатором і членами своєї делегації, президент випив чаю. Натомість мерові Любомирові Буняку місця біля почесного гостя не дісталося. Після 20-хвилинного перепочинку всі члени хорватської делегації на чолі зі Стєпаном Месічем та у супроводі львівських урядовців із дипломатами з Києва вирушили на екскурсію центром міста. Розпочалася вона з підходу до палацу Бандінеллі, далі маршрут привів її учасників до Каплиці Боїмів, до якої Стєпан Месіч зайшов на кілька хвилин. Пізніше президент вирушив у напрямку площі Івана Підкови, на підході до якої на вулиці Театральній завбачливо, очевидно, вичистили смітник. Зупинившись біля пам’ятника Іванові Підкові, Стєпан Месіч попрямував до пам’ятника Тарасові Шевченку, а далі – центральною частиною проспекту Свободи до Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, біля входу до якого президента вже чекав його директор Тадей Едер. Екскурсію Оперою провадив саме він. Вона затягнулася мало не на 40 хвилин. Більшість часу перебування в театрі Месіч провів сидячи в партері. Було помітно, що президентові в Опері дуже подобалося, і він із задоволенням вислуховував оповідання та жарти Едера про історію Оперного театру, зокрема історію живописної завіси-панно “Парнас” роботи художника Г. Семирадського, роздивляючись елементи оформлення інтер’єру. Після виходу з опери Стєпан Месіч заявив, що він зачарований Львовом. Після цієї екскурсії президент у супроводі львівських урядовців вирушив на обід, який, за даними, відбувся в комплексі “Колиба” у Брюховичах. Близько 17.00 президент Хорватії вилетів на батьківщину. |
|
| ||||