|
||
“Військові дії” в Ратуші
“Міський голова помиляється, коли вважає, що він обійняв посаду для того, щоб комфортніше залагоджувати свої особисті інтереси чи інтереси групки людей... Він діяв і діє злочинно, намагаючись замилити нам очі будівництвом замку-привиду, руйнуючи при цьому історичну, культурну та природну пам’ятку – Замкову гору, зневажаючи наше місто”, – безапеляційно гласили листівки Громадського комітету порятунку Львова (ГКПЛ), які роздавали всім, хто брав участь у карнавальному дійстві біля стін міської ради. Щоправда, протестантів було не так уже й багато – декілька десятків. Однак дійство на площі Ринок виявилося тільки зашумленням для значно веселіших і радикальніших подій, які в цей час відбувалися в приміщенні Ратуші. О 14.00 розпочалося засідання виконкому, де першим питанням порядку денного стояв пункт про затвердження положення щодо використання коштів на проектування, реконструкцію та відновлення ландшафтно-архітектурного комплексу “Високий замок”. Аби не допустити ухвалення рішення, в залі засідань зібралося з десяток депутатів міської ради. Втім те, що сталося далі, виявилося несподіванкою навіть для більшості з них, не кажучи вже про “виконкомівців”. Не встиг міський голова Львова потішитися, що зібралося аж десять членів виконкому, як у залі розпочалося шоу. Півтора десятка молодих людей із жовтими та зеленими стрічками – символами Громадського комітету порятунку Львова, мовчки ввійшли до залу й акуратно шеренгою розташувалися вздовж стола президії. Любомир Буняк страшенно рознервувався і поцікавився у присутніх, щось на кшталт “кіношного” – “чиїх ви будете?” Однак протестанти наче води в рот понабирали. Обурений мер завважав своїм обов’язком поінформувати присутніх, що в залі відбувається засідання виконкому, а не цирк чи ляльковий театр. За традицією, яка давно вже склалася в мерії, Любомира Костянтиновича відразу ж підтримав його заступник Василь Лозинський. Не витримавши такої наруги над доленосним засіданням, міський голова закрив його, навіть не почавши розгляд питань. Продершись через стіну протестантів, мер попрямував до свого кабінету. За ним “гусаком” вирушили решта членів виконкому. Оскільки про акцію ГКПЛ знало лише декілька присутніх депутатів, “невтаємничені” запідозрили в цьому... руку Буняка. Мовляв, голова налякався депутатів і вирішив зірвати виконком із власної ініціативи, використавши невідомих молодиків. Однак непорозуміння вдалося швидко ліквідувати. Згодом об’єднані однією ідеєю не допустити спорудження замку депутати та члени Комітету порятунку рушили у приймальню голови, бо запідозрили, що саме там відбувається засідання виконкому. І там справді щось таки відбувалося, оскільки ані депутатів, ані журналістів, не кажучи вже про “жовто-зелених”, у кабінет не пускали. Роль цербера взяв на себе керівник адміністрації міського голови Степан Панюца. Наче Олександр Матросов на амбразурі, завис пан Степан на дверях кабінету Буняка, не пропускаючи туди опонентів свого шефа. Віддамо належне хоробрості делікатного статурою пана Панюци, який відважився протистояти значно фактурнішим депутатам Стецьківу, Кардашевському, Бедрилу й іншим. Через декілька хвилин на допомогу керівникові адміністрації прибули муніципали. “Ви бачите, що тут робиться! Очевидно, це якась таємна нарада, секретна від львів’ян, бо навіть депутати не мають права знати, чим займаються у стінах мерії голова та його команда”, – обурювався Богдан Бедрило. Напруження, зрештою, вдалося ліквідувати. Депутатів пропустили до міського голови. Однак, тільки-но народні обранці переступили поріг кабінету, як Любомир Костянтинович оголосив нараду закритою, і члени виконкому вилетіли звідти кулею. Через хвилин 15 аудієнції в Любомира Буняка з кабінету вийшли і депутати. З їхніх слів стало зрозуміло, що розмова відбувалася, як у німого з глухим. “Ми говорили, що Високий замок не треба відбудовувати, а міський голова демонстрував нам картинки і говорив, що все одно відбудує”, – коротко підсумував “рандеву” з мером депутат Юрій Кужелюк. Тепер обидві сторони протистояння мають над чим поламати голову. Команда Буняка гадатиме, як усе ж таки провести засідання виконкому. А депутати з представниками громадськості – як не дати провести засідання в подальшому. Виходячи з цього, дозволимо собі спрогнозувати, що потіхи у стінах мерії ще буде вдосталь. Любомир БУНЯК міський голова Львова Було проведено громадські слухання і громадські опитування. Тільки маленька групка людей цього не хоче. Чому під стінами Ратуші немає 50-тисячної маніфестації. Зрештою, затвердимо положення і побачимо, скільки львів’ян дадуть кошти. Це буде показник: будуть кошти – будемо будувати, не буде – не будемо. Однак я переконаний, що дадуть. Ми хочемо зробити це все відповідно до якихось правил. Я теж хочу бути спонсором, наприклад, дам 10 тисяч. Але є люди, які ніколи нічого не творили. Вони вміють тільки говорити, руйнувати і робити розбрат. Запитайте цих людей, хто з них збудував принаймні собачу буду. Є джерела, які говорять, що замок започаткував наш український князь. І глибоко помиляється професор Дашкевич. Переконаний, що більша частина громади до відбудови готова або їм все одно. Нині найкраща пора для відбудови Високого замку, бо є ювілейна дата. Але треба до цього дорости. Ви думаєте, коли князь почав будувати замок, у нього на все гроші були? Вже всі питання були у нього закриті, і лишився тільки замок? Це хибна думка! І казати, що не відремонтована ще одна вулиця... Розумієте, є речі, які будують на віки, а є речі, які ремонтують постійно. Треба робити все: і одне, і друге. І одне одному – не перешкода. Юрій КУЖЕЛЮК депутат міської ради Ми спробуємо провести сесію. Нині почалися відпустки, але якщо вдасться зібрати кворум, то сесію проведуть наступного четверга. Буде розглянуто всі гострі питання, в тому числі й про розпуск виконкому. Ми намагалися переконати міського голову розпочати наступне сесійне засідання з голосування щодо Високого замку, однак він наполягає на господарських питаннях. Окрім того, депутати відстежуватимуть роботу виконкому, оскільки є підозра, що буде спроба провести його таємно. Що вдієш. Для міського голови люди діляться на дві категорії – начальники та підлеглі. Оскільки він мер, значить усі львів’яни мають бути його підлеглими. |
|
| ||||