Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
DailyLviv.com
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

На головну Архів новин
18/08/05

Мирослав СЕНИК: Сьогодні в центрі міста не можна жити

Комунальні послуги та житло - найболючіші проблеми львів`ян та мешканців області. Про шляхи їхнього розв`язання розповів перший заступник голови Львівської державної адміністрації Мирослав Сеник.

- Сьогодні багато говорять про реформи в житлово-комунальній сфері. З чого, на Вашу думку, їх слід починати?

- Справді, потреба в реформах назріла давно. І насамперед треба реформувати управління житлово-комунальних господарств. Для прикладу візьмімо роботу ЖЕКів. Від того, що їх назвали житлово-комунальними підприємствами нічого не змінилося. Назва змінилася, а система управління та ж сама. Сьогодні в звичайному ЖЕКу у Львові працює в середньому 100 людей. Як таке підприємство працює? Воно збирає плату за обслуговування будинків та прибудинкових територій - це його функції. На ці гроші ЖЕК планує свою роботу, сам її виконує, сам нібито контролює якість виконання і сам собі платить. Зрозуміло, що в таких умовах неможливо проконтролювати якість роботи.

Сьогодні десь половину коштів, зібраних із мешканців, скеровують на оплату праці робітників ЖЕКів. А там працюють, скажімо, п`ятеро покрівельників, шестеро малярів тощо. Я запитую: що взимку робить покрівельник? Так, він ходить на роботу і отримує зарплату. Отже, просто необхідно здійснити реструктуризацію. В ЖЕКу має працювати не більше як 10 осіб. У Європі в схожих установах працює ще менше - 2-3 спеціалістів. У нас доцільно залишити адміністрацію з 10 осіб, яка би просто збирала кошти, здійснювала технічне обстеження будинків, видавала довідки. Всі інші роботи ЖЕКи повинні замовляти за зібрані кошти в підрядників. На перший погляд, видається, що це дорожче. Але, по-перше, як я вже казав, у ЖЕКах працівників забагато, і тому реформування допоможе зекономити видатки, а по-друге, підрядників замовляють на конкретний термін та обсяг робіт, що теж збалансує витрати. У цьому випадку всі роботи виконуватимуть в межах тих коштів, які є на певний момент, і не буде збільшуватись заборгованість. Адже сьогодні ми маємо 2,5 мільйона гривень заборгованості тільки із зарплати в житлово-комунальній сфері.

- Чи не вплине така реформа на подорожчання послуг ЖЕКів?

- Власне, реформа тарифів - це другий крок. Чомусь усі це сприймають тільки як зростання цін. Але це не так. Просто ми мусимо чітко визначити, за що люди повинні платити. Вже перші кроки зроблено, бо, наприклад, з тарифу за квартплату виокремлено тарифи на сміття, обслуговування ліфтів. Кожна послуга мусить бути окремо тарифікована, щоби можна було в разі, коли не працює ліфт, підрахувати, скільки часу він не працює, і вже за той період не платити. І це стосується не лише житла. Це стосується й тепло- та водопостачання. Коли ж буде чітко розписано, за що ми платимо, можна буде впроваджувати сезонні платежі. Наприклад, щомісяця вносять кошти на поточні ремонти. Але ж мешканці можуть домовитися з ЖЕКом, що, скажімо, в лютому-березні ми акумулюємо кошти на ремонт сходової клітки. І знатимуть, що гроші підуть на конкретну роботу.

- Чи передбачено, що комунальні послуги населенню можуть надавати приватні структури на конкурсній основі?

- Я саме хотів про це сказати. Коли ми реструктуризуємо ЖЕКи, вони перетворяться на адміністрації зі збору коштів. А для виконання робіт можна будь-кого найняти. Тут відкривається справді потужний ринок і це спонукатиме підприємців вдосконалювати рівень послуг. Такі організації вже є, але поки що вони не мають доступу на цей ринок.

- Ми вже кілька років спостерігаємо, як дорожчає житло. Як Ви гадаєте, чому це відбувається?

- Є велика потреба в житлі, а темпи будівництва трохи повільні. Я вважаю, що це недоопрацювання органів місцевого самоврядування. От, наприклад, у Львові ще раніше було спроектовано район Лисиничі, це 170 тис. кв. м житла. Якби сьогодні це житло викинути на ринок, це би знизило ціни? Звичайно, так, однак проект не зреалізований. Сьогодні обґрунтовано ціну метра квадратного, за висновками Дежкомбуду, вона не має перевищувати 2000 гривень. А знайдіть таке у Львові! Тому й будівельні фірми отримують добрі прибутки. Місто це повинно регулювати. Слід розглянути генеральний план міста, бо нині ми забудовуємо центральну частину. Це абсолютно протиприродно, сьогодні в центрі міста не можна жити. Звідти людей треба забирати. Там можна було жити за часів Польщі, коли два автомобілі проїжджали раз на місяць. Враховуючи той наплив автотранспорту, який є зараз, у центрі просто немає чим дихати. Тому треба освоювати околиці. Ситуацію на ринку житла можна регулювати тільки темпами будівництва.

- Деякі експерти припускають, що такі ціни - це змова будівельників та аґенцій з нерухомості...

- Я думаю, що якась змова все-таки є. Коли мала пропозиція, вони можуть собі домовитися утримувати ціну. Але, якщо не захочуть дешевше будувати місцеві компанії, можна віддати територію чужим. І що тоді ця змова допоможе? Місто має важелі, щоби з цим боротися.

- Як впливають гроші наших заробітчан на ринок житла?

- Близько 70% заробітчан працюють, щоби поліпшити житлові умови. Це однозначно правильне питання. І це треба робити вже там, де вони перебувають. Створювати організації, які будуть кооперувати їхні кошти, розробляти пропозиції, щоби працюючи за кордоном, людина мала певність, що досягне свого. Не треба старатися дуже заробляти на житлі, продаючи земельні ділянки. Так, дорого слід продавати ділянки в центрі під бізнесові потреби, для автостоянок. А щодо житла, то бюджетні надходження тут сумнівні. Продаючи ділянки під забудову, ми начебто заробляємо, але за рахунок тих людей, які потребують житла.

- Пане Мирославе, як на Львівщині працює програма молодіжного кредитування житла?

- Ця програма на Львівщині діє, але мушу щиро визнати, що тут слід наводити лад. Багато молодих сімей хоче скористатися тими пільгами, але поки що тут немає прозорості. Так, коштів завжди буде бракувати. Але сьогодні слід чітко визначити критерії, пріоритети, черговість отримання безвідсоткового кредиту. Хто сьогодні бачив списки претендентів? Де вони висять?

- Нещодавно уряд обговорював перспективи модернізації житлового фонду. Йшлося, зокрема, про заміну хрущовок більш сучасними будинками. Чи діятиме ця програма на Львівщині?

- Перспективи дуже добрі. Я сам був учасником тих нарад в уряді. Як результат, Кабмін уже подав законопроект, який невдовзі повинні обговорити у Верховній Раді. У Львові ця програма однозначно буде зреалізована, якщо на те буде добра воля міської ради. Адже згідно з цією програмою, міська рада повинна провести торги і тому інвестору, який стане переможцем, виділити земельну ділянку. Завдання інвестора - на конкретній ділянці збудувати висотний будинок. В умовах Львова, це може бути 14-15 поверхів. А хрущовка - це 4-5 поверхів. Тоді людей із хрущовки ми переселяємо в новий будинок - нехай це займе 5-7 поверхів. З огляду на сучасну вартість житла, заробіток має інвестор і вигоду - мешканці. По-перше, вони отримають сучасне житло, а по-друге, в законопроекті пропонують, що його площа буде в середньому в 1,4 раза більшою від попередньої. Потім інвестор зносить хрущовку і будує ще один будинок. Згодом це перетворюється на своєрідний конвеєр. Це не ноу-хау України. Наприклад, у Москві вже цього року знесли останню хрущовку. Я впевнений, що й у Львові цю програму буде реалізовано. Важче говорити про менші міста, наприклад, Червоноград чи Сокаль, бо там дешевше житло й інвестори матимуть значно менші прибутки. Однак там, де є можливість, це треба впроваджувати.

- Є рішення уряду повернути людям втрачені вклади в Ощадбанку, переводячи їх як оплату старих боргів за житлово-комунальні послуги. Чи готова Львівщина до цього?

- Банки готові однозначно. Ми провели нараду за участі філії Ощадбанку, обласного управління житлово-комунального господарства. Для нас ця схема цілком зрозуміла. В четвер відбудеться нарада, яку скликає голова обласної державної адміністрації, на ній будуть голови всіх районних адміністрацій, мери міст. Уже підготовлено розпорядження, в якому розписано завдання для кожного. Цю організаційну роботу, я думаю, протягом двох тижнів ми завершимо. Важливо тільки, щоби клієнти зрозуміли, що скористатися тим правом може тільки той, у кого немає заборгованості з комунальних платежів від 1 вересня 2004 року до 1 вересня 2005 року. Тоді не буде проблем з погашенням попереднього боргу.

газета ”Поступ”

Коментарі  

Коментування новин закрите у старій версії сайту.
Ім'я:
Коментар:

Напишіть "Щоденний Львів" без лапок (перевірка):

Всі новини випуску 
Читайте усі останні новини Львова тут

Транспорт Львова 

Відео 
Відео
Архів Прес-клубу


Прес-конференції, оренда залу, Львів

Курси валют 
НБУ [20.08.13] USD 0.00 7.99   EUR 0.00 10.66   RUB 0.00 0.26   GBP 0.01 12.50   CAD 0.00 7.73   CZK 0.00 0.40   LVL 0.00 15.17   MDL 0.00 0.63   PLN 0.01 2.50  


Вам сподобався "Щоденний Львів"? Підтримайте нас - натисніть цю кнопку:
,
будучи залогованими в акаунт Google. Дякуємо.

Наші партнери та корисні посилання

Сертифікований фотограф Google, інтер'єрна та екстер'єрна фотозйомка, репортажна фотозйомка, віртуальні 3D тури, панорами 360 | ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Фотограф Google | | Український Центр | Новини Львова

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас