|
||
Вогнеборцями МНС врятовано від знищення унікальну дерев’яну церкву XVII століття!
В результаті пожежі вогнем знищено дерев’яний дах на площі 20 м2, дерев’яну стіну на площі 8 м2 та пошкоджено стіни на площі 20 м2. Врятовано церкву, дзвіницю та майно на суму – 600 000 грн. Внаслідок пожежі загиблих та потерпілих немає. Орієнтовні збитки: 5 000 грн. Ймовірна причина пожежі – необережне поводження з вогнем невстановленої особи. Пожежу локалізовано о 17.34 год. та ліквідовано чотирма стволами „Б” о 17.44 год. Генерал-майор служби Цивільного захисту Сергій Дмитровський: „Приписи не примха, а фахові настанови, виконання яких зможе максимально убезпечити від пожежі...” Історія кожного народу тісно пов’язана із релігією, незалежно від його національності та расової належності. Сакральна спадщина, залишена предками – це невід’ємна частка історії, втративши яку, можна назавжди загубити цілий культурний шар. Українська земля, котра стала рідною для багатьох народів з найрізноманітнішими віросповіданнями, багата на храми, церкви, костели, синагоги, молитовні будинки, каплиці – усі ті місця, де люди звертають свої молитви та прохання до вищих сил. Століттями люди зводили їх: з часом змінювалися архітектурні стилі, матеріали, підхід до процесу будівництва. Саме тому кожна така споруда – неповторний витвір мистецтва, який характеризує певну епоху ще й з точки зору розвитку цивілізації предків, які проживали на нашій землі. Таких будівель на Львівщині є 1235, більшість з них пам’ятки архітектури та культурної спадщини. На жаль поступово, у полум’ї байдужості, ми втрачаємо цей неоціненний скарб. Про причини такого прикрого становища і про те, які ж профілактичні заходи здійснюються у цьому напрямку ми запитали у начальника Головного управління МНС України в Львівській області генерал-майора служби цивільного захисту Сергія Дмитровського. Авт.: Пане Сергію, не секрет, щорічно громада вірян у нашій державі втрачає назавжди декілька церков, із яких декілька саме на території Львівської області. Як ви можете прокоментувати такий стрімкий розвиток подій? С.Д.: Насправді така ситуація має цілком просте пояснення. Якщо проаналізувати ці випадки, побачимо, що велика кількість втрачених церков були дерев’яними, а отже вогонь знищив їх практично миттєво. Деревина - один із найпоширеніших матеріалів для будівництва на теренах нашої області. Не лише тому, що раніше її було вдосталь, а й через те, що галичани завжди тяжіли до природних матеріалів, як в будівництві власного житла, так і громадських та культових споруд. У гірській частині нашої області взагалі можна віднайти шедеври рукотворної будівельної думки, як то кажуть „без жодного цвяха”. Більшість цих храмів знаходяться у селах віддалених від місць дислокації рятувальних підрозділів, а якість доріг, часто-густо, далека від задовільної. Нарікати на рятувальників, котрі приїжджають до місця пожежі, коли споруду вже цілком охоплено вогнем – марно. На моє переконання проблема пожежної безпеки культових споруд вимагає комплексного підходу. Авт.: А саме?... С.Д.: Чимало залежить від громад, адміністрацій та настоятелів храмів. Пожежі не виникають без причинно. Якщо, на приклад, електромережа в храмі є несправною – дроти місцями незаізольовані; розетки тримаються як то кажуть „на чесному слові”, а її впродовж років не лагодять, то рано чи пізно це призведе до нещастя. Чи, скажімо, священик зачинив церкву, а всередині залишилась непогашеною свічка або газовий обігрівач... Ризик, що цього разу все обійдеться дуже великий. Більшість пожеж у культових спорудах стається саме через порушення в облаштуванні електромереж, необережне поводження з вогнем та опалювальними пристроями. Увага священнослужителів до цих речей має стати головним чинником запобігання пожеж. Пожежний щит із набором необхідних інструментів та ящик з піском повинні бути обов’язковим атрибутом на церковному подвір’ї, а всередині храму має знайтися місце для справних і споряджених вогнегасників. Можливо це не надто естетично, але повірте, що згарище на місці храму і сльози на обличчях вірян видовище просто таки болюче. Авт.: Сергію Юрієвичу, духовенство, крім усього, мабуть, мало б вести серед парафіян й певну освітню роботу у цій сфері? С.Д.: Безумовно. Священик (надто у нас – на Галичині) в усі часи вважався беззаперечним авторитетом не лише в духовній сфері, а й у світських питаннях. Він був і психологом і порадником. Тому ми просимо принагідно під час богослужінь проводити бесіди щодо профілактики виникнення пожеж не лише у храмах, а й у побуті. На мою думку, користь від таких звернень буде більшою, аніж ефект сухої інформації навіть із найяскравішого агітаційного плакату чи відеоролика. Авт.: Яку роботу щодо запобігання пожеж у культових спорудах провадить Служба порятунку? С.Д.: Така діяльність ведеться за кількома аспектами. Серед головних – робота пожежних інспекторів Державного пожежного нагляду безпосередньо на об’єктах та з людьми. У цьому випадку в культових спорудах та з їхньою адміністрацією. Допомога у приведенні цих об’єктів до належного стану є завданням наших інспекторів. Це фахівці, котрі можуть дати цінну пораду при виборі систем виявлення пожежі, типів вогнегасників та навчити ними користуватися. Хочу наголосити, що приписи не примха, а фахові настанови, виконання яких зможе максимально убезпечити від пожежі храм чи синагогу, мечеть чи молитовний дім. Не буду оригінальним: „Береженого Бог береже”. До того ж цього року ми вже двічі здійснювали перевірки культових споруд, вказували настоятелям на недоліки у протипожежному захисті церков та храмів. На жаль, до наших порад не завжди прислухаються. Авт.: Сергію Юрієвичу, наша розмова відбувається напередодні найбільшого християнського Свята Христового Воскресіння... С.Д.: Користаючи з нагоди щиро вітаю усіх християн із цим Великим Святом. Нехай Великодень скріпить у кожному з нас Віру, а Надія і Любов до ближнього зроблять добрішими та милосерднішими. Нехай одвічні християнські цінності згуртують усіх нас у спільній справі розбудови процвітаючої , упевненої, сильної та щасливої України! Гараздів усім і добра, родинного затишку і людського щастя! Пам’ятаймо, що лише спільними зусиллями нам вдасться врятувати від руйнівної сили вогню велику культурну та історичну спадщину наших предків, якою є Божі храми. |
|
| ||||