|
||
Як українцю стати «поляком»
Якщо свідоцтва про народження або смерть родичів у вас немає (у радянські часи в цих докумен-тах вказувалась національність), треба звертатися до архіву. У Львові в березні вдвічі збільшилася кількість запитів про встановлення метричних даних та віросповідання родичів. У Центральному державному історичному архіві щодня реєструють близько п’ятнадцяти заяв. Про це розповіла директор архіву Діана Пельц. Чи достатнім доказом для польського консульства буде те, що ваші родичі відвідували римо-католицький костел (адже у 99% ймовірно, що це були поляки), наразі не відомо. Бо національність у церковних книгах не вказувалася. Тому треба знайти в архіві свідоцтво про народження або смерть, скажімо, вашого діда чи прабабці. В іншому разі треба буде доводити національність предків у суді. Про це кореспонденту “ВЗ” сказала заступник начальника головного управління юстиції у Львівській області Ірина Олива. За словами чиновниці служителі Феміди вирішуватимуть, які потрібні вагомі докази до суду, що ваш, скажімо, прадід однозначно був етнічним поляком. Можливо, буде достатньо того, що ваші близькі родичі живуть у Польщі, або ваші предки належали до тієї чи іншої громади тощо. Кореспондент побувала у трьох львівських архівах (на вул. Дорошенка, 23, Підвальній, 13, та площі Соборній, 3-а). Довжелезних “живих” черг чи “архівного” буму у Львові наразі немає. В архіві РАЦСу на вул. Дорошенка, 23, охочих отримати метричні довідки (або довідки про встановлення віросповідання) не побільшало. У Державному архіві Львівської області (на вул. Підвальній, 13) таких довідок взагалі не видають (там займаються виключно підприємствами та установами). А от у Центральному державному історичному архіві заяви писали декілька осіб. Відвідувачка архіву Ірина Павлішак приїхала з Дрогобича. Її дід - Матвій Рендович, народжений у Ступнеці 1896 року. Жінка тримала у руках свідоцтво про народження своєї матері, де було записано, що Матвій Рендович за національністю був поляком. Але у свідоцтві немає підтверджуючих даних, коли саме він народився. Знайомі порадили пані Ірині звернутися до архіву, і відшукати свідоцтво про народження діда. Заяву жінка написала, але в архіві їй повідомили, що матеріалів 1896 року у них немає… Зауваживши пресу, працівники архіву почали помітно хвилюватися і “витискати” кореспондента “ВЗ” з приміщення. Мовляв, не влаштовуйте тут базар… Але директор Центрального державного історичного архіву погодилася на розмову. Діана Пельц каже, що в історичному архіві є близько трьох тисяч книг, де є записи про осіб римо-католицького віросповідання та близько семи тисяч - про осіб греко-католицького. В архіві зберігаються документи до 1933 року, але, на жаль, у них представлено не всі місцевості. “Частина церковних книг залишилася у Перемишлі та Варшаві (Польща), - каже пані Діана. - Під час війни багато паперів згоріло. Або ксьондзи не передали документи до архіву. Поляки випустили довідник, в якому зазначено, в якому архіві у Польщі зберігаються документи тієї чи іншої місцевості”, - зауважила архівіст. Тридцятирічний син Ірини Павлішак Богдан - інвалід з дитинства. Жінка сподівається, що з “Картою поляка” зможе повезти хлопця на лікування до Польщі. Пані Ірина каже, що Богдан закінчив Дрогобицький університет (кафедру іноземних мов), вільно володіє англійською, польською, російською мовами. В Україні Богдан знайти роботу не може. Мати сподівається, що у Польщі йому пощастить більше… Писав також заяву в історичному архіві Назар Ковальчук. Він намагається встановити метричні дані своєї прабабці Анни Черник (1879 р.н.). У Жовкві Назар відомостей про прабабцю не знайшов, тому й приїхав до Львова. У заяві написав усе, що знає: місце народження, де прабабця брала шлюб тощо. Якщо дані в архіві розшукають, така послуга коштуватиме Назару 38 грн. Що дає «Карта поляка»? Торік президент Польщі Лех Качинський підписав закон про “Карту поляка”. Понад десять років польський сейм працював над цим документом. З 1 квітня цього року українці зможуть отримати так звану “Карту поляка”. Власник цієї “карти” матиме значні пільги та привілеї від сусідньої держави: вільно перетинатиме польський кордон, матиме доступ до навчання в освітніх закладах, право на стипендію, медичне обслуговування тощо. У Львові “карту” поляки видаватимуть на вул.Сміливих, 5, - відкриття нового офісу відбудеться 28 квітня. Коштуватиме документ недорого – 22 грн. |
|
| ||||