|
||
”Хворі” будинки волають про допомогу
Тільки за останні два тижні у центрі відламалася частина балкона на вул. Січових Стрільців, 12 та шматок карниза на вул. Корнякта, 1. В обидвох випадках були травмовані перехожі. А кілька днів тому на вул. У. Кравченко, 23 обвалилося перекриття між другим і третім поверхами. Обійшлося, на щастя, без жертв. До речі, цей будинок не вважався аварійним. Дві сім’ї наразі переселять в готель “Київ”. Тепер фахівці проводять детальне обстеження будинку на вул. У. Кравченко. В нас, як завжди, поки грім не вдарить, чиновник не перехреститься. Комунальники вирішують, чи проводити капітальний ремонт у цьому будинку і тимчасово відселити мешканців, чи ставити питання про визнання його аварійним і відселити людей назавжди. “Сьогодні у місті офіційно визнані, згідно з рішеннями виконавчого комітету, 115 квартир, які загрожують обвалом, - коментує ситуацію заступник міського Львова з питань житлово-комунального господарства Ігор Базарник. - Ми не можемо відселити мешканців з вул. Кравченко, 23 швидко, тому що вільних квартир у місті немає. На Сихові будується 25-квартирний будинок, але його здадуть не раніше листопада. У будь-якому випадку - буде визнаний цей будинок аварійним чи ні - тут проводитиметься капітальний ремонт. У цьому році ми замінимо покрівлю будинку та перекриття, яке є напівзруйнованим. Коштів на більше не вистачить, тому комплексний капітальний ремонт цього будинку зробимо вже наступного року. Дотепер ремонт не був зроблений, оскільки організації житлового господарства не мають коштів. Сьогодні у Львові потребує капітального ремонту набагато більше будинків, ніж ми ремонтуємо. Цьогоріч на капітальний ремонт усього міста виділили 8 млн. грн., мінімальна потреба - 20 млн. грн.”. - На жаль, маємо непоодинокі випадки руйнування і падіння балонів, окремих виступаючих частин і ліпнин будинків, - каже начальник ЛКП “Айсберг”, що обслуговує будинки в центрі міста, секретар комісії з житлово-комунального господарства Львівської міськради Лев Рошинець. – Багатьом будинкам по сто-двісті років, і ліпнини падають від старості. На нараді у голови Галицького району йшлося, що треба обов’язково знімати аварійні фрагменти. Після випадку на вул. Корнякта, 1 технічна комісія постановила, щоб фахівці проектних інститутів в місячний термін провели обстеження виступаючих частин балконів та будинків. - Але ж центральна частина міста внесена в список архітектурної спадщини ЮНЕСКО. Як же можна “знімати” елементи з будинків, які становлять історичну та архітектурну цінність? Чи це не є спроба йти шляхом найменшого опору? - Інакшого виходу немає, бо може статися нещастя. Фрагменти ліпнини будемо віддавати в управління охорони історичного середовища для відновлення. - Коли востаннє обстежували будинки у центрі? - Обстеження проводять двічі на рік – весною і восени. Наступне заплановано на період з 15 вересня по 15 жовтня. Цього року ми вже відремонтували 24 будинки, що відносяться до ЛКП “Айсберг”. З міського бюджету для нашого жеку на ремонт виділили трохи більше як 64 тис. грн. Ще 370 тис. грн. - це кошти орендарів. Тільки у Галицькому районі, щоб вивести будинки зі стану, що є приближеним до аварійного, потрібно як мінімум 12 млн. грн. на рік. Тим часом загалом для міста дали 8 млн. грн. на капітальний ремонт, зокрема 2 млн. – для центру. - Скільки аварійних балконів є у центрі міста? - Дванадцять. Коштів вистачить на ремонт десяти.
“У Львові є 60 аварійних будинків, що загрожують обвалом, - каже спеціаліст відділу захисту населення і територій міського управління з надзвичайних ситуацій Ярослав Григорців. – Крім того, є 172 ветхі будинки (вони подібні на аварійні, але чомусь входять в окрему групу). Тож всього 232 будинки. В них проживає 2059 осіб, зокрема в аварійних – 882 особи. До того ж 4 тис. 600 будинків вимагають капітального ремонту (загалом у Львові є понад 9 тисяч будинків). З них двом тисячам терміново потрібна реконструкція. Переважно це три-чотириповерхові цегляні будинки з дерев’яним перекриттям. Для ремонту аварійних будинків потрібно 131,5 млн. грн. Ми ж маємо на виведення з аварійного стану лише близько 10 млн. грн. на рік з міського бюджету і з державного – 5 млн. 600 тис. грн.”. |
|
| ||||