|
||
УГКЦ має намір власними силами розслідувати таємниче зникнення антикварних меблів, які належали Митрополитові Шептицькому
Нагадаємо, що йшлося про зникнення частини антикварних меблів, а також ікон і картин, які належали Митрополитові Андрею Шептицькому. Раніше ці речі становили частину інтер’єру Митрополичих палат на Святоюрській горі. Напередодні візиту Папи Римського Івана Павла II у 2001 році меблі і картини вивезли в реставраційну майстерню УГКЦ у Брюховичі поблизу Львова. Після цього їх слід загубили. На чорному ринку України вартість цих речей становить 35-40 тис. доларів США. Скільки за кордоном – жоден з експертів антикваріату не знає. Припускають, що речі Шептицького вже можуть бути за межами України. За неперевіреною інформацією, меблі і картини могли вивезти в тому ж 2001 році, відразу ж після візиту Папи. Тоді через митницю спочатку переміщували великий обсяг різних речей, які Ватикан вважав необхідними для належного забезпечення візиту Понтифіка. Отець Кравчик, який у 2001 році займав посаду економа Львівської архієпархії УГКЦ, тобто безпосередньо опікувався церковним майном, позавчора підтвердив “Газеті”, що частина меблів зникла. Але, на його думку, вони не мали жодної мистецької чи історичної цінності. – Меблі, які вивозили з палат перед приїздом Святішого отця, були такими, що їх відразу ж можна було викидати на сміття, – заявив о. Кравчик. – Мені важко сказати, чи ті меблі, які були в палатах до приїзду Святішого отця, дійсно належали Митрополитові Андрею Шептицькому. Я не розмовляв з експертами і сам не є експертом, але я бачив ці меблі. Вони не мають ніякої цінності. Отець Кравчик стверджує, що представники Православної Церкви передали Митрополичі палати УГКЦ в жахливому стані. За його словами, на кухні були звичайні шафи, зроблені з ДВП. До нашого часу зберегли шафи, які були в канцелярії Митрополита Володимира Стернюка, вони стоять у коридорах канцелярії. Є і крісло Шептицького – стоїть у каплиці Митрополичих палат. Крім того, в круглій залі-вітальні були міні-дивани та крісла в стилі “ампір”. Під час огляду Митрополичих палат у 2001 році світські спеціалісти-реставратори радили реставрувати ці меблі і зробити “червону кімнату”. Отець Кравчик, за його словами, також був зацікавлений у реставрації цих речей. – Вони були в жахливому стані, – зазначив він. – Тому ми найняли реставратора на шість крісел і два міні-дивани. Ці речі також вивезли у Брюховичі. І чомусь так сталося, що вони пропали. Тяжко нам сказати, як... Ми не знаємо, що з ними сталося. Але це наша внутрішня справа. І ми самі будемо про це дбати. Отець Кравчик переконаний, що проблема є штучно створеною. Під час розмови він неодноразово повторював, що меблі, які були в палатах, нічого не варті: “Якби ви побачили ці меблі, то, напевно, і задарма не хотіли би їх”. Проте на них усе ж хтось спокусився. Інакше пояснити таємниче зникнення меблів неможливо. Глава УККЦ Любомир Кардинал Гузар ще після першої публікації “Газети” з’ясовував, чому ніхто з відповідальних осіб в УГКЦ не звернувся в міліцію. Але офіційної заяви немає і досі – в Церкві, схоже, вважають, що згубу знайдуть самостійно. Стосовно зниклих ікон і картин, частина яких належить пензлю матері Митрополита Софії Фредро, то о. Кравчик каже, що всі картини, які були в Митрополичих палатах до 2001 року, нині прикрашають кабінети Святоюрської канцелярії. Офіційна позиція Церкви щодо цієї справи залишається невідомою. |
|
| ||||