|
||
Концепція розвитку Львова
Зараз місто живе за генпланом, розробленим у 1993 році, однак він у багатьох аспектах вже не відповідає сучасним тенденціям. Скажімо, як розповів координатор робіт з формування генплану Львова Віталій Дубина, згідно з попереднім генпланом, найближчими роками населення Львова мало б зрости до 950 тисяч осіб. Проте, за теперішніх обставин, не варто очікувати збільшення населення більше ніж до 750 тисяч осіб на найближчі десятиліття. До того ж у попередньому генплані йшлося про те, що межі міста потрібно суттєво розширювати. Водночас зараз спеціалісти з ”Містопроекту” вважають за доцільне не збільшувати Львів, а ущільнювати забудову в теперішніх межах, адже у місті є багато площі, яку належно не використовують. За словами Дубини, 25% території Львова займають енергетичні та промислові об'єкти, 54% - зелені насадження та житлова забудова, а 29% (близько 3,5 тисячі гектарів) - це і є більш-менш вільні території, засаджені колективними садами та ін. Проблема житла у Львові є досить гострою: якщо в західних країнах на людину припадає 30-50 метрів житлової площі, то в нас цей показник дорівнює 19,1 метра на особу. Щоб довести цей показник принаймні до 26 метрів, Львові треба побудувати житла ще приблизно стільки, скільки є вже зараз. Однак в принципі, на думку Дубини, зробити це можливо шляхом ущільнення ”спальних” районів, які будували, так би мовити, ”із запасом”. Площа для житлової забудови звільниться також і після перенесення військових частин та частини промислових підприємств за межі Львова. Насамперед планують перенести промвузол, що поблизу вулиць Зеленої та Вашингтона. Також Дубина вважає за доцільне зменшити дачну забудову в північній частині Львова. За його словами, проведене соціологічне дослідження засвідчило, що лише 10% львів’ян мріють мати дачу, хоча ще на початку 80-х років охочих було близько 60%. Деякі члени міськвиконкому, щоправда, висловили сумнів, що забудову, яке є в місті, можливо реструктуризувати. Адже багато об'єктів приватизовано, і переконувати їхніх власників у доцільності перенесення чи ліквідації того, що їм належить, справа доволі невдячна. Багато уваги в концепції розвитку міста приділили транспортній системі. Планують створити транспортне кільце, яке б дозволило розвантажити рух у центрі міста, і скерувати основний потік автомобілів вулицями Луганською, Сяйва, Липинського, Хмельницького та Пасічною. Загалом у центрі міста пропонують ввести односторонній рух та заборонити стоянки, аби полегшити ситуацію на перехрестях, які переважно й спричиняють корки. В планах також продовжити трамвайні лінії: від кінця Личаківської збудувати відрізок лінії в напрямку Лисинич; від княгині Ольги - далі в район вулиці Наукової, через парк Залізна Вода прокласти трамвайну лінію на Сихів аж до проспекту Червоної Калини; на вулиці Липинського з’єднати трамвайну колію із Замарстинівської з маршрутом ”6-го” трамваю, а цю лінію своєю чергою продовжити до вулиці Миколайчука. Планують ущільнити сітку тролейбусних маршрутів на Сихові. Не відмовляються в ”Містопроекті” і від побудови метро. Це має бути метрополітен полегшеного зразка, що не створює такої вібрації, як звичайне метро. Одна лінія метро має проходити від ринку Південного через Привокзальну, початок Городоцької, Гайдамацьку до Замарстинівської, а друга мала б сполучати Рясне із Сиховом через Зелену та Винниченка. Однак для будівництва, звісно, потрібно багато часу, а ще більше коштів, так що навряд чи львів’яни подорожуватимуть під землею раніше від 2020 року. Є ще варіант ”пустити” метро залізничним шляхом, який зараз пролягає через Підзамче, а потяги перенести набагато північініше. Це, на думку Дубини, цілком можливо, адже залізничники збираються будувати швидкісну колію. Пересічні громадяни теж матимуть змогу взяти участь у формуванні майбутнього обличчя міста, адже десь у грудні відбудуться громадські слухання щодо концепції розвитку Львова. І лише тоді генплан Львова винесуть на розгляд сесії. |
|
| ||||