|
||
Бюджетні дебати
Претензій до запропонованого проекту було чимало. Проте, чи не головна з них полягала в тому, що депутати просто не встигли ознайомитися з ним. Депутати стверджували, що документ, який вони отримали безпосередньо перед засіданням, відрізнявся від того, який обговорювали в понеділок увечері. Проте сесію все ж таки можна вважати вдалою – депутати прийняли за основу не менш важливий для міста документ – Програму соціально-економічного розвитку. Власне на її основі формують фінансове обґрунтування життя міста. Щоправда, заходи, передбачені програмою, лише на 60% відображені в бюджеті, що, зрештою, за словами Олега Міруса, заступника міського голови з питань економіки, є нормальним. Не зовсім коригуються пріоритети програми і власне статті бюджету. За словами Романа Федишина, депутата міської ради, пропозиції депутатів внесли дещо в іншій послідовності. “Ми ставили комунальні проблеми десь на п’яте місце, – говорить він. – Але Програму для того і приймають, аби згідно з нею коригувати бюджет”. Наразі комунальні проблеми про фінансовані найкраще – на водопостачання й енергозбереження планують витратити 25 млн. грн. і 10 млн. грн. відповідно. Роман Федишин також зауважив ще одну проблему львівського бюджету – недофінасування із державного. “Якщо в середньому по Україні державні кошти в міській скарбниці становлять 6,1%, то для Львова ця цифра – 2,2%”, – говорить він. Загалом, за словами Володимира Триньки, голови постійної депутатської комісії фінансів і планування бюджету, питання щодо проекту здебільшого стосувалися видатків. “Я продемонстрував, де взяти доходну частину, – говорить він. – Для цього є гроші – у прибутковому податку з доходів фізичних осіб. Як я бачу, без проблем можна наповнити бюджет на 223 млн. грн. – це 65% загального фонду”. Проте депутати не проголосували ні за цю, ні за інші пропозиції. Ще до початку засідання представники найбільшої фракції в міській раді – “Нашої України” – заявили, що голосуватимуть за бюджет лише після врахування їхніх пропозицій. Головна з них – соціальна спрямованість. До речі, під час обговорення виникло декілька несподіваних питань. Так, депутат Сергій Бащук поцікавився, чому на добудову Сихівської районної адміністрації виділили 11 млн. грн. Його підтримав екс-голова району Іван Рудницький. Він стверджує, що насправді потрібно не більше 3 млн. грн. Петро Хаба, заступник начальника управління капітального будівництва, яке курує цей об’єкт, пояснив, що в цю суму вже включено закупівлю офісного приладдя для адміністрації. Чому цим повинно займатися УКБ, на жаль, не зрозуміло. Володимир Тринька переконаний, що це питання лежить у площині довіри до розпорядників коштів, і ситуація ще раз підтверджує, що за пропонований бюджет не можна голосувати. Натомість, як виявилося, позиції управління охорони історичного середовища забезпечені лише на 1/6. Начальник управління Микола Гайда, коментуючи ситуацію, пояснив, що його управління просило 1,4 млн. грн. для створення стратегії охорони. “Законодавство вимагає від нас створення історико-архітектурного плану, а для досліджень потрібні кошти, – розповідає пан Гайда. – 250 тис. грн. заклали в бюджет. Я не знаю, на що їх використати. В таких умовах ми можемо працювати лише на засадах заборони – не можна. Для того, щоб працювати інакше, нам необхідно замовити документацію”. Володимир Тринька говорить: “Ситуація з цим управлінням свідчить про те, що ми пішли на повідку державної субвенції і не звернули належної уваги. Це одна з коректив, яку потрібно внести”. |
|
| ||||