|
||
“Базари – це вчорашній день”
Втім нещодавно міська рада знову задекларувала бажання позбутися стихійних базарів, ухваливши рішення “Про впорядкування стихійної торгівлі у м. Львові та збільшення надходжень ринкового збору”. Згідно з цією концепцією, у місцях торгівлі без правил збиратимуть ринковий збір, а повноваження щодо повернення торгівлі у цивілізоване русло покладено на комунальне підприємство “Крокус-послуги”. Зрештою, загальні тези нової концепції є позитивними, однак дієвість її покаже лише час. Натомість самі працівники торгівлі наразі оцінюють цю перспективу скептично. Про реальний стан вуличної торгівлі та можливості врегулювати її – у розмові з Богданом Пилюхом, головою Львівської обласної профспілки працівників торгівлі, та Зеновієм Бермесом, головою Асоціації роботодавців Львівщини. – Чи буде нова концепція мерії дієвішою, ніж попередні? Богдан Пилюх: Концепцій було вже доволі багато, але наразі віз і нині там. Я сказав би, що виходить обернено пропорційно – що більше цих концепцій, то ще більше розвивається хаотична торгівля. – А чи не перебільшують загалом проблеми вуличної торгівлі? Чи насправді вона є такою шкідливою? Богдан Пилюх: По-перше, стихійна торгівля є неузаконеною, відповідно, не платять податків, немає жодних прибутків місту, адже немає надходжень у бюджет. По-друге, продавці не мають жодного соціального захисту. Зрештою, це пережиток минулого. Ми є містом європейського значення, а туристи скаржаться на “шанхайський” вигляд Львова. Зеновій Бермес: Нерідко нам закидають, мовляв, і стихійні ринки, і магазини однаково є бізнесом. Навіть є претензії до продавців стаціонарних магазинів: буцім, вам легше жити у приміщеннях – і ви витісняєте того, хто хоче з вами конкурувати. А насправді відбувається дещо зовсім не схоже на конкуренцію. Зрозуміло, що “стихійники” не сплачують відповідних податків і зборів, тому, відповідно, цінова політика “законного” продавця не може бути адекватною. Ми не проти кіосків або ж малих архітектурних форм, але вони мають бути розташованими у місцях, де немає стаціонарної торгівлі. – Хрестоматійне запитання – хто ж винуватий? Богдан Пилюх: У місті має бути один господар, який видає і контролює ті дозволи, а в нас – хаос: видавати дозволи можуть багато інстанцій, а контролювати ніхто не хоче. Зеновій Бермес: Якщо ж подивитися на цю ситуацію, з огляду на майбутнє, то ми збудували державу з базарною економікою. А базар – це вчорашній день. Уже є сучасні технології товаропересування, нові способи та методи торгівлі. Той же базар мусить мати своє пряме призначення – продаж сільськогосподарської продукції. У місті практично немає жодного овочевого магазину, а селянина фактично викинули поза межі ринку. – А чи є конкретний шлях вирішення цього питання, крім абстрактних планів і концепцій? Богдан Пилюх: У Західній Україні подолати проблему стихійної торгівлі майже вдалось у Чернівцях. Міська влада зробила це доволі просто: податкова міліція, ветслужба, представники міської влади їздили та перевіряли всі точки, де провадили таку торгівлю. Таким чином заборонили торгувати у трьох районах Чернівців, залишається впорядкувати ситуацію ще в одному районі. Зеновій Бермес: Якщо говорити про альтернативу стихійним базарам, то можна розвивати ринки, адже в нас їх є достатньо. В разі створення нових ринків, у Львові вистачає просторих майданів, де немає великих торгових центрів і, можливо, мешканці сусідніх будинків будуть лише раді. Але це має відбуватися легально. – Але чому тоді торгові точки відкривають хаотично, без жодної системи? Богдан Пилюх: На карб міській владі треба віднести відсутність генерального плану розміщення торгових об’єктів, є лише локальні схеми розміщення. Зеновій Бермес: Можливо, саме відсутність генерального плану і спричинила те, що в деяких закладах, наприклад, барах і кіосках, маємо недоцільний надлишок, який викликає конкуренцію в таких масштабах, за яких суб’єкти підприємництва просто не можуть вижити. – Як би ви оцінили останню новацію міської влади – намагання впорядкувати вуличну торгівлю за допомогою підприємства “Крокус”? Зеновій Бермес: Нині влада діє за схемою: аби побороти негативні процеси, треба очолити їх. Але лише час покаже. Це доволі складно – чи захочуть ті, хто отримує гроші з тіньової економіки, покриваючи стихійну торгівлю, відмовитися від своїх доходів? Через півроку ми зможемо побачити, чи стались якісь позитивні зрушення. Наразі влада бореться із селянином, який продає на вулиці, в антисанітарних умовах. А слід перестати брати ринковий збір від селянина, звільнити його від непотрібних доплат. – Чи є прецеденти таких ринків на Львівщини? Богдан Пилюх: Схожий міні-ринок створено у Дрогобичі, але спершу його власники мали деякі неприємності з податковою. До того ж, варто визнати: ціни на агропродукцію на стихійних ринках і в стихійних магазинах з одного боку, й у великих магазинах – з іншого, вже майже зрівнялися. Тобто незабаром настане час, коли базари просто переживуть себе як явище. |
|
Остап[12.09.07 13:30] коментар кандидата в депутати ВР України по 117 округу Ю. Ткачено. Дивіться репортаж: http://youtu.be/luo6ZIDvyVQ Остап[12.09.07 13:29] коментар кандидата в депутати ВР України по 117 округу Ю. Ткачено. Дивіться репортаж: http://youtu.be/luo6ZIDvyVQ Остап[12.09.07 13:29] коментар кандидата в депутати ВР України по 117 округу Ю. Ткачено. Дивіться репортаж: http://youtu.be/luo6ZIDvyVQ Антон[10.11.12 17:58] Ну і що? Вчорашній день чи нє?
| ||||