|
||
Геннадій САБУТЬ: У запас звільняють найдосвідченіших офіцерів
- Пане Геннадію, як Ви сприйняли звістку про те, що Вас звільняють у запас? Чи не було це несподіванкою? - Ні, несподіванкою це для мене не було, адже я знав про те, що у Збройних силах проходить процес реформування і скорочують багатьох офіцерів. Звичайно, важко було думати, що можуть звільнити і мене, однак морально я був до цього готовим. Крім того, у мене вже досить поважний строк військової служби. У лавах Збройних сил України я прослужив 30 років. - Який, на Вашу думку, найкращий вік для військового, коли він може себе максимально реалізувати? - Як і спеціалісти будь-якої іншої професії, військовослужбовці професіоналами своєї справи стають не одразу. Щоб стати фахівцем, спершу треба пройти жорстку школу підготовки та набути досвіду. Отож якраз тих офіцерів, які сьогодні є найдосвідченішими та найбільш професійними, і звільняють нині з військових лав. Особисто мені ображатися немає причин, адже мій вік - 49 років - для військовослужбовця вже досить поважний. Однак є такі підполковники та полковники, яким щойно минуло 38-39 років, а їх уже звільняють у запас. На мою думку, найкращим віком для офіцера, коли він може себе максимально реалізувати, є 32-45 років. Уже після 50 років пора йти на пенсію, бо люди такого віку не витримують фізичного навантаження, яке передбачає військова служба. - Чим Ви плануєте займатися далі і чи хочете знайти нову роботу? - Питання, що робити далі, у мене не виникало взагалі, одразу ж після того, як я дізнався, що йду в запас, надійшло чимало пропозицій щодо працевлаштування. Тому я не був безробітним, а тільки змінив місце праці. Нещодавно я отримав пропозицію стати начальником служби охорони одного із львівських банків, тому якнайшвидше планую розпочати виконання своїх обов`язків. Можу з упевненістю сказати: для тих військовослужбовців, які прагнуть знайти собі роботу, проблем із працевлаштуванням майже не виникає. Військових цінують за те, що вони дуже пунктуальні, виконавчі та вміють берегти таємниці. Одним словом, офіцери володіють усіма тими рисами, які нині працедавці цінують найбільше. - Які найгостріші проблеми постають перед військовими після звільнення в запас? - Найболючішою є, звичайно, житлова проблема. Незважаючи на поважний строк служби, я отримав квартиру лише два роки тому. Однак багато з тих офіцерів, які звільненні у запас, й досі змушені проживати у військових гуртожитках та гарнізонах. Щоправда, для ветеранів військової служби, які прослужили 25 років, передбачені 50% пільг на придбання житла. Та не всі військові пенсіонери мають такий стаж. Є військовослужбовці, котрі прослужили вже 22-23 роки, та через дострокове звільнення з лав Збройних сил житлових пільг так і не отримали. Крім цього, у військових виникає чимало психологічних проблем. Багато з них дуже болісно переживає звільнення у запас і тривалий час не можуть адаптуватися до цивільного життя. Нерідко офіцери впадають в депресію чи навіть отримують інфаркти. Адже хто такі військові? Це люди, які звикли стріляти, вести бій та командувати іншими, тому спокійне цивільне життя не для них. - Чи бракуватиме Вам військової служби? - Думаю, я ніколи повністю не звикну до того, що став особою цивільною. Незважаючи на те, що моя пенсія буде значно вищою від заробітної плати, яку я отримував недавно, якби мені запропонували залишитися в армії, думаю, я б погодився без вагань. - Пане підполковнику, а яку пенсію отримують військовослужбовці? - Я, прослуживши 30 років, отримуватиму близько 1 933 грн пенсії. Офіцери, які мають 36 років стажу, мають 2 200-2 300 грн пенсії. Військовослужбовці, які дослужилися до рангу генералів, отримують 3 300 грн пенсійного забезпечення. |
|
| ||||