|
||
“Голодний учитель – злий учитель...”
– Сьогодні вже третій день утримуюся від їжі, лише п’ю кип’ячену воду, – розповіла голова страйккому вчителів Франківського району, вчитель школи № 36 Марія Перепуст. – Ніхто з нас не голодує більш ніж три дні: життя й здоров’я все-таки дорожчі. Тому й змінюємо одне одного. За ці дні з нами зустрілися начальник управління освіти ЛОДА Михайло Брегін і голова виборчого штабу В. Януковича Олексій Радзієвський. До речі, пан Радзієвський дуже просив, щоб ми не чинили морального тиску, бо він не може працювати, коли тут голодуємо... За словами вчительки, голодуючі вимагають погасити борг щодо заробітної плати за 1997-2000 роки згідно зі статтею 57 Закону Україну “Про освіту”. – Ця заборгованість становить близько 8 мільйонів лише у Львові. Деяким учителям виплатили частину боргу. Але чому не всім?! Ось тому ми тут! Вимагаємо стовідсоткової виплати заборгованості, – наголосила пані Перепуст. Своєю чергою, вчителька англійської мови СШ №2 Олена Конопельнюк розповіла, що нині педагог, не маючи класного керівництва, отримує близько 300 гривень на руки, а інколи навіть менше. Чи слід дивуватися, що вчителі вирішили утриматися від їжі, аби домогтися дотримання мінімальних людських прав. Але хто ж навчатиме учнів за їхньої відсутності? – Ми взяли вихідні за свій рахунок, а уроки проводять наші колеги, – розповіла пані Конопельнюк. – Нас підтримують учні та батьки, вони розуміють, що праця вчителя тримається лише на любові до дітей та ентузіазмі... Це справді так... Одержувати такі копійки за нашу важку працю в цивілізованій державі просто соромно... Учитель зарубіжної літератури СШ № 30 Наталя Тютіна розповіла, що голодує перший день. “Але якщо потрібно, то робитиму це й надалі”, – каже пані Наталя. Олена Зукарнієва, вчитель англійської мови СШ №53, поскаржилася, що ночувати в наметі важко – доволі холодно. Надто вранці, коли бувають заморозки. “Але вночі тут перебувають 5-6 учителів-чоловіків”, – каже вона. За словами співрозмовниць, учора до них приходив один із гравців збірної України з футболу, який прибув на матч з командою Грузії. “Ми вас підтримуємо, ми з вами”, – сказав футболіст. Він приніс воду та виноград. “Це нас так розчулило, що навіть забули з ним познайомитися, попросити автограф”, – розповіли вчительки. – Колись на одну з акцій протесту біля стін мерії наші учні принесли лозунг “Голодний учитель – злий учитель”, – розповіла на завершення пані Олена Конопельнюк. – Придумати таке можуть лише діти. І в цьому є велика частка правди. |
|
| ||||