|
||
Для кого “готують” Галицький ринок?
Розгляд цієї справи відклали через те, що правники організації орендарів “Галицький ринок” оскаржили право юриста Ю. В. Андрусика представляти інтереси міського управління майна. Згідно із законом, місцеві органи самоуправління в суді можуть представляти лише його працівники. Ю. В. Андрусик не працює в управлінні. Анатолій Забарило, заступник начальника міського управління майна, заявив: уже на першій сесії міської ради, яка відбудеться у вересні, депутати мають затвердити умови продажу Галицького ринку. Він також повідомив, що ще в червні винесли ухвалу про продаж ринку на конкурсних умовах. Натомість Юрій Путас, голова ОО “Галицький ринок” заявив, що ще в 1991-92 роках відбувся частковий викуп майнового комплексу орендним підприємством “Галицький ринок”. – Коли 1993 року львівські ринки з обласного підпорядкування перейшли в міське, – розповів Ю. Путас, – то договір з міською владою про оренду із правом викупу підписала вже організація орендарів, яка існувала й до того, проте не мала юридичних повноважень. Їх вона набула згодом, разом із правом власності на майно ринку. За словами пана Путаса, 24 січня 1992 року орендне підприємство “Галицький ринок” сплатило в державний бюджет 54 тис. крб., що на той момент становило 56% вартості ринку. “Всі дії були в межах чинного на той час законодавства, – стверджує він. – Тоді всі кошти від приватизації спрямовували в так званий Стабілізаційний фонд України, тобто вони йшли не в міський, а в загальнодержавний бюджет”. У міському управлінні комунального майна не змогли прокоментувати факту викупу ринку. Анатолій Забарило, заступник начальника управління, заявив, що справа щодо Галицького ринку має кілька томів, і для того, щоб усе пояснювати докладно, необхідно дуже багато часу. – Згідно із законом про місцеве самоврядування, – сказав у телефонній розмові пан Забарило, – ми не повинні коментувати пресі робочих моментів. Ми коментуватимемо ухвалені рішення, але не сам процес. Навіть якщо купили, то необхідно з’ясовувати деталі, яких, як я говорив, є дуже багато. Не можу коментувати кожного пункту цієї великої справи. А юристи організації орендарів стверджують: ще рік тому в судовому порядку встановлено, що відбувся частковий викуп майна ринку. І суд ухвалив рішення про те, що міська влада не може виносити питання про приватизацію Галицького ринку шляхом конкурсу. Нагадаємо, що в січні 2003 року його закрили через аварійно-небезпечну ситуацію. Голова орендного підприємства стверджує, що вона такою фактично не була і з боку міської влади це були дії, спрямовані на витіснення підприємців. На запитання про те, чому орендне підприємство, яке володіє, за їхніми словами, більшою часткою майна ринку, не вкладало коштів у його реконструкцію та благоустрій, Юрій Путас відповів, що міська влада гальмувала цей процес. Лише затвердження проекту та введення в експлуатацію квіткового павільйону, за його словами, тривали шість років. – Ще 1999 року ми почали вносити низку пропозицій щодо реконструкції ринку, – переконує він. – Ми хотіли вкладати кошти в його відновлення, і перші інвестиційні проекти пішли саме від нас. А вже в 2001 році, коли мером був ще Василь Куйбіда, з’явилася перша ухвала сесії про продаж ринку шляхом конкурсу. Ми тоді оскаржили її в суді, рішення ухвалено на нашу користь. Любомир Буняк обіцяв вирішити цю проблему, але раптом з’явилося рішення № 380 від 18.10.2002 “Про затвердження висновків міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і визнання ситуації з аварійним будинком на пл. Соборній, 15 як надзвичайної, що загрожує обвалом”. Ми трактуємо це так: влада програла всі суди й не хотіла погодитися на інвестиційні пропозиції ОО “Галицький ринок”, тому виникла ця надзвичайна ситуація. Її створили штучно для того, щоб закрити ринок. У рішенні про закриття ринку зазначалося, що управління житлово-комунального господарства до 25.11.2002 р. має завершити відселення мешканців квартир з аварійного будинку на пл. Соборній, 15, який загрожує обвалом. На той час там було заселено 35 квартир. Нині відселили мешканців із 22-х, їм надали 25 нових помешкань. У 13 квартирах досі живуть люди, для їх відселення необхідно ще 14 помешкань. – Ми казали мерові, – продовжив голова організації орендарів, – що готові відселити людей, “зняти” надзвичайну ситуацію і, зробивши реконструкцію, відкрити ринок. Міський голова відмовився навіть розглянути наші пропозиції. Все було зроблено для того, щоб ми здалися. Підприємці переконані, що об’єкт “готують” для когось. Довкола цього існує багато чуток, серед яких і те, що ринок прагне купити хтось із родичів керівників міста. Анатолій Забарило відмовився коментувати чутки. – Це абсолютна дурниця, – обурився він. – Конкурс не може бути “під когось”. Це виключено! Перемагає той, хто запропонує більші гроші та кращі умови. Наразі Вищий господарський суд розглядає питання про те, щоб на вимогу організації орендарів “Галицький ринок” скасувати ухвалу міської ради про винесення на продаж конкурсним шляхом майнового комплексу “Галицький ринок”. Анатолій Забарило заявив, що продажу не відбудеться, доки не буде рішення суду, але підготовчі матеріали для аукціону, як-то умови продажу, затвердять. – Наша позиція, – говорить він, – відстоювати інтереси міської громади. Щоб швидше впорядкувати територію і щоб у центрі міста був гарний об’єкт, а не руїни. А щодо коментарів стосовно цієї справи, то я вважаю, що коректно коментувати результат, а не процес. |
|
| ||||