|
||
Іван ТИМОШЕНКО: Трансгенна бульба приносить шкоду
Картопля має цілий блок хвороб - від загальних до карантинних, скажімо, рак картоплі, фітофтора - Які напрямки селекції є для Вас пріоритетними? - Основне наше завдання - створення високоурожайних, високопродуктивних сортів із потенційною урожайністю десь 40-50 тонн з гектара. Сорти, які ми створюємо, мають таку потенційну здатність, але в сучасних умовах її важко зреалізувати, бо порушують технологію вирощування цієї культури. Саджають картоплю запізно, недостатньо вносять мінеральних та органічних добрив, бо вони дорогі. Картопля вимагає легких ґрунтів, на гектар треба вносити 40-50 тонн органічних добрив. Тож продуктивність реалізується на 35-40%. - Від чого залежить урожайність? - Від багатьох факторів. Звичайно, велике значення має погода, за яких умов вирощують картоплю, які сорти. Цього року для бульби були екстремальні умови, бо була півторамісячна засуха, ущільнений ґрунт, а потім задощило. І ті сорти, які не є фітофторостійкими, різко знизили урожайність, тож цього року урожай не той, що був хоча б минулого року. - Яка хвороба найчастіше шкодить картоплі у нас? - Фітофтороз. Тому найбільшу увагу ми приділяємо селекції фітофторостійких сортів картоплі. - Такі сорти взагалі не хворіють фітофторозом? - Ні, трохи хворіють, абсолютного імунітету до цієї хвороби не має жоден сорт. У нашому інституті ми, власне, розробляємо сорти, які володіють комплексною стійкістю до хвороб і шкідників. Ми створили такі сорти, як ”Західна”, ”Воля”, ”Студент”, ”Львів`янка”. Загалом наш університет розробив близько 24 нових сортів картоплі. - Можна їх придбати на базарах Львова? - Мабуть, можна. Ми співпрацюємо з багатьма фермерами, й у нас в університеті можна придбати насінневий матеріал цих сортів. А раніше були такі роки, коли сорти нашого ДАУ займали близько 40% площі посівів картоплі на Львівщині. Наші сорти були визнані найбільш фітофторостійкими в колишньому Радянському Союзі, нашу картоплю вирощували навіть на Сахаліні. - А як щодо рівня нітратів у картоплі? - Добрива, які містять хлор, підвищують вміст нітратів. Не забезпеченість азотними та калійними добривами теж може призвести до дисбалансу: зниження рівня крохмалю і підвищення рівня нітратів. Якщо допускають граничну дозу нітратів - 250 міліграмів на кілограм сирої маси, то в наших сортах - 37-70 міліграмів. - На вигляд можна відрізнити нітратну картоплю? - Ні. Тільки за аналізами, проведеними в лабораторії. Хоча за кордоном є портативні аналізатори, з допомогою яких визначити вміст нітратів можна на місці. Окрім того, що картопля з нітратами шкодить організму людини, вона дуже погано зберігається - швидко гниє. - А які є засоби боротьби з колорадським жуком, окрім кроплення картоплі отрутохімікатами? - Є декілька методів створення сортів картоплі, стійких до колорадського жука. Перший метод - залучення в схрещування форм, які володіють швидкою регенеративною здатністю надземної маси, тобто, коли картопляні пагони і листки відростають швидше, ніж личинки жука встигають їх з`їдати. Другий шлях - отримання внаслідок схрещування волохатих сортів. У таких сортів листя і стебла волохаті, і личинці важко дістатися до поживних речовин у листку. Є навіть такі випадки, коли личинка, сідаючи на листок, прилипає до нього - волосок лопає, і виділяється липка рідина. Скажімо, сорт ”Західна” - волохатий. Ще один метод - створення трансгенних сортів. Американська фірма ”Монсанто” вивела сорт, якого не їсть жук. Ген, який надає таких властивостей, взяли від мікроба, що живе в ґрунті. Його вмонтовують у генотип картоплі, і він виробляє білок, який є отруйним для личинки. - Чи небезпечний він для людини? - Казати, що така бульба є абсолютно безпечною, не можна. Хоча в США, Японії ці сорти споживають, Європа від трансгенних культур наразі відмовляється. Ми маємо дані зі Старосамбірської сортовипробувальної станції, яка є однією з найкращих у нашій державі. Впродовж трьох років станція проводила дослідження цих трансгенних сортів та наших сортів-стандартів і дійшла висновку, що за рівнем продуктивності картоплі американські сорти поступаються нашим, за вмістом крохмалю - теж. Бульби цих сортів, особливо під час варіння, не мають специфічного картопляного запаху. У зв`язку з тим, що вплив бульби цих сортів на людський організм докладно не відомий, станція рекомендувала утриматися від їх розповсюдження. Ми стоїмо на позиції, що трансгенні сорти можна залучати лише з селекційною метою. А взагалі, сорти, які виводять у нас, в Україні, - кращі за закордонні. Бо наші пристосовані до українських умов, та й за смаковими якостями кращі. Як на мене, смачнішої картоплі за сорт ”Західна” немає. |
|
| ||||