|
||
Львівські помешкання стали дешевшими на 10-20%
У передвиборний час вигідно запастися житлом За словами пані Еліни, літні місяці – найкращий час для продажу помешкань, адже більшість людей прагнуть змінити місце прописки до настання осінньо-зимових холодів. Також у передвиборний період дуже багато структур почали продавати свою нерухомість. У зв’язку з цими двома чинниками на ринку нерухомості у Львові з’явився дуже великий вибір помешкань. І це відіграло свою роль: за умови широкої пропозиції клієнти починають занадто перебірливо шукати собі житло для душі. Деяким потенційним покупцям буває вкрай важко догодити, окремі з них навіть вередують: і ця квартира не така, і та… І чимало продавців, яким терміново потрібно продати своє помешкання, зменшують їхню вартість. Здебільшого це стосується “спальних районів”. – Якщо раніше у Сихівському масиві продавали від двох до п’яти двокімнатних помешкань, то нині їх – понад 20, – каже ріелтер. – Тому й ціни “впали”. Так, навесні вартість двокімнатної квартири в районі Сихова подекуди становила навіть 30 тисяч доларів. А тепер таку можна придбати за 22-25 тисяч у.о. За однокімнатне помешкання у цьому районі декілька місяців тому просили 20-23 тисячі “зелених”. Нині така нерухомість коштує 18-19 тисяч. Також дуже знизилися ціни на панельні та цегляні “хрущовки” (район Мотозаводу та вулиці Виговського). Якщо однокімнатна квартира у панельному будинку півроку тому коштувала 18 тисяч, то тепер її вартість 14-15 тисяч у.о. А вартість двокімнатного житла у “хрущовці” – 20 тисяч, навесні ж за нього просили 25-27 тисяч доларів. За словами пані Сеннікової, незважаючи на тенденцію до зменшення цін, певні райони в місті завжди залишаються престижними, тому вартість помешкань у них практично не змінилася. Це – Франківський, Личаківський і Галицький райони (останній більше користується попитом в іноземців та українців із діаспори). Наприклад, у австрійських “люксах” ціни на добротні помешкання стабільні – 700-800 доларів за метр квадратний. – Нині деякі іноземні структури планують скуповувати цілі будинки в старій частині міста для влаштування готелів у них, – продовжує моя співрозмовниця. – Це район площі Ринок і прилеглі вулиці. Великий попит є на промислові приміщення – під влаштування швейних, столярних і друкарських цехів. Цим цікавляться окремі львівські комерційні структури. До речі, львівські сутерини – напівпідвальні цокольні помешкання – також користуються попитом: їх купують під офіси, художні майстерні та міні-перукарні. Не купуйте квартири в наркоманів і пияків Також пані Сеннікова розповіла, що кожне помешкання має власну енергетику. За її словами, в одній із квартир на вулиці С. Крушельницької постійно хочеться спати – настільки там заспокійлива атмосфера. А інше помешкання – в районі вулиці Любінської – приносить неабиякий успіх своїм господарям: кожен новий власник, який її купує, через якийсь час несподівано отримує від долі шанс виїхати на постійне місце проживання за кордон (свого часу “Газета” писала про цей феномен). Тому не дивно, що господарі довго не затримуються в ній. А деякі квартири, навпаки, згубно впливають на здоров’я їхніх власників. Наприклад, у помешканнях, в яких тривалий час мешкали алкоголіки та наркомани, роками накопичувалася негативна енергетика, й нові господарі почувають себе в такому житлі, наче не у “своїй тарілці”. Тому перед купівлею квартири варто поцікавитися особами її колишніх власників. Якщо вам не по собі в новому житлі – варто для освячення помешкання запросити священика. Де краще мешкати: біля цвинтаря чи нічного бару? Ще одна цікава особливість ринку нерухомості – не останню роль у вартості помешкань відіграє локальна специфіка розташування самого будинку. Один із типових львівських недоліків: шум трамвая, внаслідок чого у квартирі постійно дзеленчать шибки у вікнах. Мабуть, небагатьом потенційним покупцям припаде до душі цей постійний “землетрус”, хоча помешкання може бути надзвичайно добротним. Але… – Цей недолік на 10-20% зменшує ціну помешкання, – продовжує Еліна Сеннікова. – Типовий приклад – непарні будинки на вулиці Вітовського, в яких нещадно все трясеться від трамвайного руху. Але постійні мешканці все одно звикають до цього шуму та згодом перестають звертати на нього увагу. Інші будинки розташовані в місцях скупчення місцевих пиячків та інших асоціальних елементів – адже на першому поверсі розміщений пивний бар (у народі – “пивнушка”). За квартиру в такому пожвавленому місці багато не візьмеш – адже далеко не кожний львів’янин, повертаючись увечері додому, захоче милуватися захмелілими фізіономіями любителів цього популярного напою. Значно гірша ситуація, коли в будинку – нічний бар або поруч літні майданчики, на яких постійно лунає гучна музика і тривають п’яні розбірки. Власники цих закладів часто порушують встановлені норми вимкнення музики після 10-11 години вечора, тому нічний спокій нові мешканці квартир у цих будинках матимуть, мабуть, лише затуливши вуха ватою… Житло в таких будинках, зазвичай, на 10-20% дешевше, ніж аналогічна квартира у більш спокійному місці. Помешкання в деяких кам’яницях у Львові, вочевидь, наводять їхніх власників на філософський лад і мінорні роздуми про швидкоплинність нашого буття Декілька таких будівель розташовані на престижній вулиці Костя Левицького, неподалік від російського консульства. Уявіть собі: вікна вашої вітальні постійно “дивляться” на магазин ритуальних послуг із усім необхідним реманентом: трунами, хрестами та вінками. Не дивно, що покупців на це житло не багато. Тому дорого продати квартиру в цьому місці вам навряд чи пощастить. Це ж стосується помешкань, які “сусідять” із кладовищем. За словами пані Сеннікової, на вулиці Олександра Олеся, що на Погулянці, – дуже гарна новобудова, частина помешкань якої виходить на польський меморіал Личаківського цвинтаря. При купівлі квартир у цій кам’яниці деякі потенційні покупці, побачивши це, відразу поверталися і йшли геть. Однак люди, які живуть тут, спокійно ставляться до постійного цвинтарного пейзажу під вікнами: мовляв, всі ми там будемо… Тут “приживеться” лише художник… Деякі міські помешкання стають затишною оазою для львівської богеми: тут хочеться творити! Одна з таких квартир – в будинку на розі вулиць Мельника та Кукурудзи. – Там дуже гарна квартира, в якій одна з кімнат – кругла, наче акваріум, – розповідає Еліна Сеннікова. – Це виглядає дуже оригінально і тут не буде жити пересічна людина. Однак творчі натури почувають тут себе, наче риба у воді. У цьому помешканні жив один художник і він саме в круглій кімнаті писав свої картини. Я бачила його полотна й вони мені дуже сподобалися. До речі, на це житло є навіть великий попит. Чимало людей запитують, скільки коштує квартира з круглою кімнатою. Але це помешкання наразі не продається... |
|
| ||||