|
||
Молотком по минулому
— Так, ми проводили такі роботи, — підтвердив Андрій Луцишин, головний інженер КП “Айсберг”, — після чергового нещасного випадку нам надіслали вказівки, згідно з якими маємо усувати аварійні елементи фасадів, що можуть у будь-який момент звалитися на голови перехожих. Усі будинки з аварійними елементами ми вносимо в документи як такі, що потребують негайного ремонту. Проте ніхто їх не відновлює – грошей на це немає. На жаль, пан Луцишин відмовився повідомити, хто саме дав вказівку збити декор із будинку, що на вул. Катедральній, 3. В міському управлінні житлово-комунального господарства запевнили, що таких вказівок не давали. КП „Айсберг” підпорядковується безпосередньо цьому управлінню в міській раді. Андрій Луцишин також розповів, що, “згідно із вказівками”, великі за розмірами елементи фасадного декору львівських кам’яниць належить після демонтажу зберігати. Їх використають пізніше, під час реставрації пошкоджених частин. Але оскільки в цьому випадку частини декору були маленькі, їх просто розбили разом зі штукатуркою. “Це дрібні частини, — стверджує головний інженер комунального підприємства, — вони повторюються, і їх легко відтворити”. — Оббивання небезпечних ділянок фасаду – повний абсурд, — переконаний Андрій Салюк, президент благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”. — Всіх знищених раніше фрагментів досі не відновили і не відновлять. Просто ми всі тепер є свідками того, як нищать неповторні архітектурні пам’ятки Львова, занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Виглядає на те, що у Львові перейшли від слів до діла. Нагадаємо, що 29 липня 2003 року у Львові, на вул. Корнякта, відпав елемент ліпнини і травмував людину. Тоді ж Іван Квик, заступник начальника управління житлово-комунального господарства, коментуючи цей випадок, заявив: для того, аби уникнути травмування мешканців, варто позбивати аварійні елементи фасадного декору львівських кам’яниць. “Я розумію, що це пам’ятка архітектури, – сказав він рік тому, – але йдеться про людське життя. Краще нехай воно якось не так виглядає, але не буде нещасних випадків. А потім ми реставруємо”. Після виходу публікації прокуратура Львівської області розпочала перевірку “законності дій і намірів львівських чиновників”. Обласний прокурор Євген Блажівський стверджував, що всі дії чиновників мають бути врегульовані законом. “На підставі лише однієї заяви чиновника цього робити в жодному разі не можна, – переконував він, – необхідно діяти відповідно до чинного законодавства. В іншому ж випадку передбачена кримінальна відповідальність. Для цього, щоб це рішення не впроваджували в життя, ми розпочинаємо перевірку”. Минулого року перевірка прокуратури, фактично, нічим не завершилась. У прокуратурі заявили, що “...навіть якщо розцінювати слова як намір, то наміри не підсудні. І в цьому разі немає жодної з трьох необхідних ознак злочину”. Тоді ж створили комісію для розслідування нещасного випадку, яка постановила за необхідне проведення детального обстеження всіх “...виступаючих частин та балконів житлових будинків, із метою запобігання таким випадкам та вжиття заходів по зняттю частин, що загрожують падінням...” Саме рік тому зазначена комісія погодила новий принцип збереження архітектурної спадщини Львова — демонтування аварійних частин декору. Щоправда, за умови погодження дій із фахівцями органів охорони історичного середовища. Як заявив Микола Гайда, начальник міського управління охорони історичного середовища, у цьому випадку з ним ніхто не радився. І він, як завжди, не може протидіяти вандалізму. — Працівники КП “Айсберг” не мали права проводити таких робіт, — гнівно заявив Гайда. — Ми не надавали їм жодного дозволу! Це самовільні роботи. Але єдине, що ми можемо зробити, – це скласти акт. Цим питанням займатиметься інспекція державного архітектурного будівельного контролю. А в нас зв’язані руки, ми безсилі щось змінити. Не можемо навіть накласти штраф, хоча вже півроку маємо готові документи, які нам це дозволили б. Міськвиконком їх просто не пропускає, і досі не затверджено відповідних положень. У Законі України “Про охорону культурної спадщини” (ст. 22 “Забезпечення охорони пам’яток”, перший абзац), який ухвалили в червні 2000 року, сказано: “Пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, переміщувати (переносити) на інші місця”. Ст. 24, п. 3 цього ж закону визначає: “Пам’ятку, її частини та елементи забороняється змінювати, замінювати, змінювати призначення, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу Кабінету Мініс-трів України або відповідного органу охорони культурної спадщини”. Прокурор Львівської області Євген Блажівський учора дав вказівку міській прокуратурі з’ясувати обставини оббивання ліпнини. Про це повідомила Мар’яна Гайовська, речник прокуратури Львівської області. Вчора ж наприкінці дня Ігор Івченко, заступник міського прокурора, був іще не готовий коментувати випадок, проте запевнив, що вже наступного дня міське управління охорони історичного середовища отримає вказівку з’ясувати всі обставини випадку. “Треба з’ясувати, чи роботи проводили за погодженням цього управління, — прокоментував подальші дії Івченко. – Якщо не було їх погодження, то є ознаки дисциплінарного проступку”. |
|
| ||||