|
||
Львову вже тісно у старих рамках
За розрахунками архітекторів, місту необхідно ще щонайменше три тисячі га. Чому справа не рушить із місця За словами начальника відділу генерального плану Львівської міськради, члена УНП Романа Андрусишина, забудова у Львові дуже щільна. Так повелося історично. На думку начальника управління економіки міськради, ідеальну концепцію містобудування розробили в ХV столітті. Згідно з цією концепцію, центральну зону або ядро міста відводили для висотної забудови й для розміщення ділових центрів, офісів, закладів містообслуговуючої інфраструктури. Останній генеральний план міста, який розглядали депутати міськради Львова, передбачає таку забудову. Це може подобатися з точки зору інженера, тут компактні транспортні комунікації, мінімальні довжини інженерних мереж. Але це не подобається мешканцям будинків, які потрапляють під так зване земельне ущільнення, коли на вільних землях починают споруджувати нові будинки. Мешканцям нових районів хочеться бачити з вікон зелені насадження, а не вікна сусіда. За словами заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міськради Ігоря Гуменчука, з 2000 року проводять роботу з розширення меж Львова. Впродовж 2000-2002 років законодавчі органи Львівської міської ради, обласної ради, Пустомитівської районної ради, всіх селищних і сільських рад, які є навколо Львова, вирішували питання про погодження меж міста. Для цього підготували, розробили та погодили технічну документацію. Залишалося лише узгодити це питання під час засідання облради та передати пакет документів на розгляд Верховної Ради. Але, як повідомив Ігор Гуменчук, саме з цього моменту Зимноводівська сільська рада відкликає своє погодження. Це сталося два роки тому. І з тих пір Зимноводівська селищна рада та Львівська міська рада ведуть переговори про передачу 181,2 га землі. У селі вважають, що місто в обмін на землю має збудувати їм каналізаційний колектор і реконструювати школу. Ці роботи оцінено в 17-20 млн. грн. Ще 2000 року вирішли, що облдержадміністрація візьме на себе зобов’язання щодо фінансування робіт та ремонту з прокладання водогону й добудови школи. Але вже 26 грудня минулого року облдержадміністрація відмовилася від цього. Тому питання фінансування зависло в повітрі. А отже, і розширення меж Львова на 312 га. Що село, що місто – все попереплутувалося І все-таки, кому більше потрібне розширення меж – львів’янам чи мешканцям ближніх сіл? На думку Романа Андрусишина, мешканці приміських сіл після того, як місто поглине їхні території, отримають багато привілеїв – медичну допомогу, бюджетне фінансування, прокладку комунікацій і доріг, інший статус землі, на порядок вищу ціну на нерухомість і житло. Як приклад, він наводить село Бірки. “Частина дітей з цього села ходить у міські школи, майже все населення користується послугами поліклінік міста, майже всі працюють у Львові. У Бірках продано майно ферми і зараз там організовано автопарк маршруток”, – каже він. Водночас місто має нагальну потребу узаконити землю, яка вже забудована Сиховом, але є на території Зубрівської селищної ради. До того ж, у межі міста треба вводити територію Лисинич і північно-східної промзони. Адже в Мурованому вже збудовано домобудівельний комбінат і ТЕЦ-2. А в Лисиничах за сільськогосподарські угіддя вже відшкодовано гроші та збудовано житло. На думку Романа Андрусишина, найближчим часом потрібно вирішити питання землі із Сокільницькою селищною радою. Адже місто планує розмісти на тих землях цвинтар і збудувати трамвайне депо. Таким чином, Львову конче необхідно ще 600 га. Звісно, це трохи дивно, коли людина ніби мешкає у Львові, але будинок розташований на землях селищної ради. Така неузгодженість існує в Рясному та Сихові. За словами Андрусишина, до дев’яностих років землю вилучали силовим рішенням і на ній вели потрібне будівництво. Та зміна державного устрою захопила зненацька чиновників, які не поспішали узгоджувати межі. Що робитиме місто з додатковими землями? Більшість земель, які увійдуть до меж міста, вже давно забудували селяни і використовують під різні потреби. Здавалося б, Львову не варто з ними зв’язуватися. Але, на думку спеціалістів, варто мислити ширше. За три роки в місті не залишиться жодного вільного клаптика землі під забудову. І тоді нам доведеться із сумом оглядати навколишні території, мріючи, як би то їх можна було використати. Наприклад, за концепцією генплану, заберуть якнайдалі артилерійські склади з Брюховичів. Військові не хочуть зізнаватися, що зона ураження зброєю, яку там зберігають, дорівнює відстані від Брюховичів до площі Ринок. Хочете, аби внаслідок чийогось недбальства снаряди падали вам на голови? А замість складів там варто розмістити відпочинково-рекреаційно-реабілітаційний центр. Архітектори визначили місце для міського кладовища, згідно з генпланом, у зоні аеропорту. Чиновники та депутати міськради вважають, що до меж Львова мусять увійти приміські ліси. Інакше зелену зону навколо міста швидко знищать. За словами Андрусишина, у винниківських лісах у зеленому урочищі неподалік селища Бережани збудували завод питпляшок. Окрім того, частину земельної ділянки в лісі, де буревієм знесло дерева, мають намір продати під котеджі. Як повідомив Андрусишин, останнім часом Брюховецька селищна рада має погодити зміни до межі між Львовом і Брюховичами. Йдеться про 120 га соснового лісу, де за генпланом міста має бути відпочинково-рекреаційна зона. Чиновники Брюховичів пропонують передати ці землі їхній громаді й обіцяють збудувати там санаторії та пансіонати. Проте депутати міськради сумніваються, чи це буде виконано. Адже декілька років тому Брюховичам вже виділили земельну ділянку під відпочинкову зону. І згодом там виросли особняки. Поза тим, депутати міськради Львова вважають, що Брюховичі не мають коштів, аби відремонтувати свою школу, отже не матимуть коштів, щоб облаштувати відпочинкову зону. |
|
| ||||